про відмову в задоволенні відводу судді
14 червня 2023 року м. Київ № 640/8082/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошового утримання,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Держави Україна в особі: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошового утримання.
Ухвалою від 3 червня 2022 р. Окружний адміністративний суду м. Києва залишив позовну заяву у цій справі без руху у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ч.1 та п.4 ч.5 ст.160 КАС України, оскільки в прохальній частині позову містяться не зрозумілі вимоги, які не конкретизовані відносно кожного відповідача, з урахуванням їх функцій та повноважень.
14 червня 2022 р. позивач подав до Окружного адміністративного суду м. Києва заяву про відвід судді, у провадженні якого перебувала дана справа.
15 червня 2022 р. Окружним адміністративним судом м. Києва винесено ухвалу про повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України через не усунення позивачем недоліків позовної заяви.
21 вересня 2022 р. постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2022 р. про повернення позовної заяви було залишено без задоволення.
5 квітня 2023 р. постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2022 р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 р. було задоволено, скасовані оскаржувані судові рішення, а справа направлена до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
У своїй постанові суд касаційної інстанції, як підставу для скасування судових рішень, вказав винятково невірне застосування судом першої інстанції ст.39 КАС України, внаслідок чого ухвала про повернення позовної заяви від 15 червня 2022 р. була винесена суддею, якому було заявлено відвід і до розгляду в передбаченому процесуальному порядку такої заяви, що порушило вимоги принципу незалежного і неупередженого суду, встановленого законом.
При цьому суд касаційної інстанції підтвердив наявність недоліків позовної заяви відповідно до вимог ст.160 КАС України. Так у зазначеній постанові Верховний Суд вказав: "Водночас у прохальній частині позовної заяви позивач не зазначив відповідний орган державної влади, через який держава діє у спірних правовідносинах (представника держави у спірних правовідносинах) та не навів обґрунтування щодо відповідного органу державної влади, зобов'язаного виплатити грошового утримання. Тому суд першої інстанції мав підстави залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху з підстави її невідповідності вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України".
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
13 квітня 2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13 квітня 2023 р. справа розподілена судді Терлецькій О.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 р. відповідно до ст. 169 КАС України (суддя Терлецька О.О.) залишено без руху з підстав невідповідності останньої ст. 160, ст. 161 КАС України, визначено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви та вказано строки їх усунення.
27 квітня 2023 р. позивач подав до Київського окружного адміністративного суду заяву про відвід судді, у провадженні якого перебувала дана справа.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 травня 2023 р. заяву про відвід судді Терлецької О.О. задоволено.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4 травня 2023 р. дану справу розподілено судді Лиска І.Г.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 р. прийнято до провадження дану справу та продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви по справі №640/8082/22 на десять днів з дня отримання даної ухвали суду.
12 червня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Лиска І.Г. та передачі справи на розгляд іншому судді. В обґрунтування заявленого відводу вказує, що суддя Лиска І.Г. умисно перешкоджає позивачу у доступі до судочинства. Ці обставини викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Лиска І.Г. під час розгляду даної справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 р. (суддя Лиска І.Г.) визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 12 червня 2023 р. про відвід суді Лиска І.Г. , а матеріали адміністративної справи №640/8082/22 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України..
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13 червня 2023 р. для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Журавля В.О.
Згідно з вимогами ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Розглянувши заяву позивача про відвід судді Лиски І.Г. у порядку письмового провадження, суд зазначає таке.
В обґрунтування заяви про відвід судді позивач зазначає, що суддя Лиска І.Г., розглядаючи справу №320/4356/22 за позовом позивача, є упередженим, захищає інтереси держави, перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.
Дослідивши заяву позивача про відвід судді Лиска І.Г., суд дійшов висновку про те, що наведені у заяві мотиви та підстави для відводу судді не містять відомостей про обставини, які свідчать про наявність підстав для відводу судді.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 КАС України.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч. 3 ст.36 КАС України).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Позивач у поданій заяві вказує на єдину підставу для відводу, яку передбачено п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а саме - наявність обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді. Про інші обставини, які можуть бути підставами для відводу судді Лиска І.Г., відповідач не зазначає.
Суд також зауважує, що згідно з вимогами ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 4 ст. 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Фактично заява про відвід пов'язана із винесенням ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 р. про прийняття до провадження справи та продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви. Інших конкретних фактів, які відповідно до вимог КАС України можуть бути підставою для відводу, не зазначено.
Отже, заявлений відвід обумовлений незгодою позивача з процесуальними діями судді, що вчинені під час розгляду справи, та не містить передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу.
Суд бере до уваги те, що відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24 лютого 1993 р. № 255), п. 42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 р. в адміністративній справі № 800/592/17, 1 жовтня 2018 р. в адміністративній справі № 9901/673/18 та 4 жовтня 2018 р. (провадження № 11-429сап18).
Ураховуючи наведене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб'єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами, та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді, у зв'язку з чим заява позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г. в адміністративній справі № 640/8082/22 не підлягає задоволенню, як невмотивована і безпідставна.
Керуючись статтями 36, 37, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г. в адміністративній справі № 640/8082/22 - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Журавель В.О.