12 червня 2023 року Київ Справа №320/5642/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2022 без обмеження максимальним розміром, виходячи з 85 % грошового забезпечення, відповідно до довідки Служби безпеки України від 14.09.2022 №21/3/2-9/878-255 про розмір грошового забезпечення без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 в адміністративній справі №640/18931/22, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 в адміністративній справі №640/9971/20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2022, без обмеження максимальним розміром, виходячи з 85 % грошового забезпечення, відповідно до довідки Служби безпеки України від 14.09.2022 №21/3/2-9/878-255 про розмір грошового забезпечення без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 в адміністративній справі №640/18931/22, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 в адміністративній справі №640/9971/20.
В обґрунтуванні своїх вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та пенсія йому була призначена у розмірі 85 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 в адміністративній справі №640/9971/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16) щодо зменшення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) відсотку грошового забезпечення до 70% при обчисленні основного розміру пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 85% розміру відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 в адміністративній справі №640/18931/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови полковнику ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2022 відповідно до довідки Служби безпеки України від 14.09.2022 № 21/3/2-9/878-255 про розмір грошового забезпечення : посадовий оклад - 28100,00 грн, оклад за військовим званням - 1550,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 14825,00 грн, надбавка за інтенсивність служби (100%) - 28100,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 5620,00 грн, надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (20%) - 5620,00 грн, премія (170%) - 47770,00 грн, всього 131585,00 грн; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення (пенсії) військового полковника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2022 відповідно до довідки Служби безпеки України від 14.09.2022 № 21/3/2-9/878-255 про розмір грошового забезпечення: посадовий оклад - 28100,00 грн, оклад за військовим званням - 1550,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 14825,00 грн, надбавка за інтенсивність служби (100%) - 28100,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 5620,00 грн, надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (20%) - 5620,00 грн, премія (170%) - 47770,00 грн, всього 131585,00 грн, з врахуванням проведених раніше виплат.
Відповідач зазначені рішення суду виконав частково і з 01.01.2022 року здійснивши перерахунок пенсії виходячи із 70% суми грошового забезпечення, з урахуванням максимального розміру пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, подав до суду 21.04.2023 відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у пенсійного органу відсутні підстави для перерахунку пенсії з 01.01.2022 року відповідно до нової довідки у розмірі 85% суми грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, відтак, її виплата проводиться відповідно до чинного законодавства.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, основний розмір пенсії ОСОБА_1 (призначеної з 06.12.1993) станом на момент її призначення та до проведення перерахунку належної останньому пенсії становив 85%, а після 01.03.2017 - у розмірі 70%.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 в адміністративній справі №640/9971/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16) щодо зменшення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) відсотку грошового забезпечення до 70% при обчисленні основного розміру пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 85% розміру відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 в адміністративній справі №640/18931/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови полковнику ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2022 відповідно до довідки Служби безпеки України від 14.09.2022 № 21/3/2-9/878-255 про розмір грошового забезпечення : посадовий оклад - 28100,00 грн, оклад за військовим званням - 1550,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 14825,00 грн, надбавка за інтенсивність служби (100%) - 28100,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 5620,00 грн, надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (20%) - 5620,00 грн, премія (170%) - 47770,00 грн, всього 131585,00 грн; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення (пенсії) військового полковника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2022 відповідно до довідки Служби безпеки України від 14.09.2022 № 21/3/2-9/878-255 про розмір грошового забезпечення: посадовий оклад - 28100,00 грн, оклад за військовим званням - 1550,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 14825,00 грн, надбавка за інтенсивність служби (100%) - 28100,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 5620,00 грн, надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (20%) - 5620,00 грн, премія (170%) - 47770,00 грн, всього 131585,00 грн, з врахуванням проведених раніше виплат.
На виконання цього рішення суду від 06.12.2022 в адміністративній справі №640/18931/22 ГУ ПФУ в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2022 року на підставі довідки Служби безпеки України від 14.09.2022 № 21/3/2-9/878-255 виходячи із 70% суми грошового забезпечення
При цьому, ГУ ПФУ в м. Києві при здійсненні перерахунку пенсію позивача було обмежено максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Як зазначено в розрахунку пенсії позивача за вислугу років, який міститься в листі відповідача від 03.03.3023 №6274-3737/Ф-02/8-2600/23 після проведення перерахунку розміру пенсії на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 у справі №640/18931/22 основний розмір пенсії позивача становив 92109, 50 грн. (131585,00 грн. *70% грошового забезпечення), підсумок пенсії з надбавками - 93058,48 грн., з урахуванням максимального розміру - 50401, 36 грн.
Представник позивача звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії позивача з 01.01.2022 відповідно до рішень Окружного адміністративного суду м. Києва 06.12.2022 в адміністративній справі №640/18931/22 на підставі довідки Служби безпеки України від 14.09.2022 № 21/3/2-9/878-255 з урахуванням усіх складових грошового забезпечення в розмірі 85% без обмеження максимального розміру пенсії, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Відповідач листом від 03.03.2023 року №6274-3737/Ф-02/8-2600/23 відмовив у задоволенні заяви представника позивача.
Вважаючи дії відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2022 року виходячи із 70% суми грошового забезпечення та щодо обмеження пенсії максимальним розміром протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Щодо оцінки спірним правовідносинам в частині зменшення з 01.01.2022 основного розміру пенсії із 85% до 70% сум грошового забезпечення суд зазначає наступне.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що при призначенні пенсії позивачу, її розмір становив 85% сум грошового забезпечення.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Перерахунок призначених пенсій визначено ст. 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII відповідно до якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини другої статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
08.07.2011 прийнято Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011. Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, зокрема в частині другій статті 13 цифри " 90" замінено цифрами " 80".
27.03.2014 прийнято Закон від 27.03.2014 № 1166-VII, який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Законом від 27.03.2014 № 1166-VІІ внесені зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII та змінено до 70 % максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Cуд зазначає, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 по справі № 0940/2217/18.
Суд зазначає, що стаття 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII ні Законом від 08.07.2011 № 3668-VI, ні Законом від 27.03.2014 № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом від 08.07.2011 № 3668-VI та Законом від 27.03.2014 № 1166-VII зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону від 08.07.2011 № 3668-VI та Закону від 27.03.2014 № 1166-VII не зазнала.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019
Тому застосування відповідачем статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, яка регулює призначення пенсій, до правовідносин із перерахунку пенсії позивачу, є протиправним.
Крім того суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 в адміністративній справі №640/9971/20 визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 85 % на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язано відповідача здійснити з 01.01.2017 перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 85 % від відповідних сум грошового забезпечення. Цим рішенням суду звернуто увагу відповідача на неправомірність зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача під час її перерахунку. Однак висновки суду відповідачем залишено поза увагою, та під час перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки повторно всупереч закону зменшено відсоткове значення розміру пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача із 85 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача підлягають задоволенню.
Як наслідок, підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2022 перерахунок та виплату позивачу пенсії виходячи із 85 % сум грошового забезпечення вказаних у довідці Cлужби безпеки України від 14.09.2022 № 21/3/2-9/878-255, з урахуванням виплачених сум.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині обмеження пенсії максимальним розміром з 01.01.2022, суд зазначає наступне.
Згідно з Конституцією України ознаками України як соціальної держави є соціальна спрямованість економіки, закріплення та державні гарантії реалізації соціальних прав громадян, зокрема їх прав на соціальний захист і достатній життєвий рівень (статті 46, 48), тощо. Це зобов'язує державу відповідним чином регулювати економічні процеси, встановлювати і застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Конституції України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 р. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 р. №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), що набрав чинності 01.10.2011.
Відповідно до статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-ХІІ, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016.
Конституційний Суд України у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, що прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Таким чином на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-ХІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
З огляду на той факт, що норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, що допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права дійшла висновку, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, що був би найбільш сприятливим для особи.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відтак суд враховує рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 (остаточне від 14.01.2011) у справі "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та №37943/06), у якому Європейський суд з прав людини встановив порушення державою Україна статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства. На думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполученого Королівства" (Stretch v. theUnited Kingdom № 44277/98).
Зважаючи на викладене, з метою надання найбільш сприятливого підходу для позивача, суд дійшов висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17.
Окрім того у постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд зробив правовий висновок, що обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві максимального розміру пенсії, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обмеживши виплату пенсії позивачу з 01.01.2022 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність відповідач діяв протиправно.
Щодо визначення основного розміру пенсії з застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, суд зазначає таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - № 2262-ХІІ). Вислуга років становить 30 роки - 85% грошового забезпечення.
Відповідно до довідки Служби безпеки України від 14.09.2022 № 21/3/2-9/878-255 розмір грошового забезпечення позивача становить 131585,00 грн.
Як зазначено в розрахунку пенсії позивача за вислугу років, після проведення перерахунку розміру пенсії на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 у справі №640/18931/22 основний розмір пенсії позивача становить 92109, 50 грн. (131 585,00 грн. *70% грошового забезпечення), підсумок пенсії з надбавками - 93058,48 грн. , з урахуванням максимального розміру - 50401, 36 грн., а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо визначення з 01.01.2022 року основного розміру пенсії з застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску не є протиправними, оскільки відповідачем протиправно при перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення останнього обмежено його пенсію лише в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та зменшено основний розмір пенсії до 70% грошового забезпечення. Доказів перерахунку розміру пенсії на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 у справі №640/18931/22 з застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску матеріали справи не містять.
Відтак, позовні вимоги позивача про визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обчислення під час перерахунку з 01.01.2022 розміру пенсії позивача із застосуванням максимальної величини бази нарахувань ЄСВ є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, позов підлягає частковому задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3220,80 грн., що підтверджується квитанцією від 08.03.2023.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, становить 2147, 20 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2022 без обмеження максимальним розміром, виходячи з 85 % грошового забезпечення, відповідно до довідки Служби безпеки України від 14.09.2022 №21/3/2-9/878-255 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 в адміністративній справі №640/18931/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2022 без обмеження максимальним розміром, виходячи з 85 % грошового забезпечення, відповідно до довідки Служби безпеки України від 14.09.2022 №21/3/2-9/878-255 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 в адміністративній справі № 640/18931/22, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2147, 20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І.І.