ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" червня 2023 р. справа № 300/1762/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 05.04.2023 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, орган пенсійного фонду), у якій просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі наданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 27.01.2023 №8/1/329 про розмір грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фону України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 , з 03.01.2023 перерахунок пенсії на підставі наданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 27.01.2023 №8/1/329 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначила, що проходила військову службу в Збройних Силах України та з 28.05.1998 отримувала пенсію за вислугу років, а з 01.09.2015 по втраті годувальника, проте з 03.01.2023 знову перейшла на пенсію за вислугу років. З метою отримання належного пенсійного забезпечення вернулася із відповідною заявою, але відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні такого перерахунку, на підставі довідки про розмір її грошового забезпечення. Позивач переконана, що оскільки положення пунктів 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103, пункт 5 і додаток 2 до Порядку №45 не відповідають нормам правових актів вищої юридичної сили та є дискримінаційними, що встановлено рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, з цього дня виникли підстави для видачі їй оновленої довідки про основні, додаткові складові грошового забезпечення та здійснення чергового перерахунку пенсії з 03.01.2023.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 17-18). Пунктом 4 цієї ухвали, судом витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 в частині призначення та всіх подальших проведених перерахунків її пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву, який отримано судом 20.04.2023 за №0900-0902-7/17395 від 19.04.2023 (а.с. 22-30). Так, у відзиві представниця відповідача зазначила, що військовослужбовці, які отримують пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII мають право на здійснення перерахунку на підставі оновленої довідки, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704. Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано нову довіку від 27.01.2023 №81/329 станом на 05.03.2019, та не надано жодних відомостей про те, що попередня є недійсною. Представниця зауважила, що вимога позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії із врахуванням до грошового забезпечення щомісячних додаткових його видів не відповідає вимогам чинного законодавства. Разом з цим, стверджує, що зважаючи на відсутність правового врегулювання проведення нового перерахунку пенсії внаслідок визнання не чинними окремих положень Постанови №103 та Порядку №45, підстав для задоволення вимог позивача немає. Також зазначила, що тільки після того як Головне управління Пенсійного фонду України направить відповідні списки осіб до своїх структурних підрозділів, відповідний орган, з якого звільнено особу, зможе видавати та направляти довідки про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України для проведення перерахунку пенсії. Зауважила, що оскільки пенсія позивача призначена лише 03.01.2023 то відповідно законних підстав для перерахунку пенсії немає, оскільки відповідно до Постанови №103 перерахунку підлягають пенсії, призначені до 01.03.2018. Представницею також вказано, що позивачем всупереч статті 122 КАС України пропущено шестимісячний строк звернення до суду, а отже наявні обґрунтовані підстави для застосування строків позовної давності у даному спорі. Просила суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Також, додатково 13.06.2023 судом отримано від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області клопотання про долучення матеріалів справи (а.с. 42).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 28.05.1998 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується розрахунком на пенсію за вислугу років від 16.10.1988 №5867 (а.с. 31).
Відповідно до перерахунку за пенсійною справою за №0901004246 (Міноборони) з 01.09.2015 позивача переведено на пенсію по втраті годувальника в основному розмірі 30% грошового забезпечення померлого військовослужбовця із врахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення (а.с. 43).
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктами 1 та 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом України" Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
На підставі складеної Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій, передбаченого Постановою №103, відповідно до протоколу за пенсійною справою 0901004246 (Міноборони) від 01.01.2023 позивачу проведено перерахунок пенсії в основному розмірі 50% виходячи з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 30%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія 10% (а.с. 7).
Не погоджуючись із розміром перерахованої пенсії позивач 11.01.2023 звернулася до Військового комісара Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (а.с. 8).
У подальшому, Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (який є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі заяви позивача та рішення Міністра оборони України №7503/з/1 від 27.05.2021 складено довідку №8/1/329 від 27.01.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до Постанови №704 за посадою, яку вона займала на день звільнення зі служби 27.05.1998, до якої включено такі види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років 35%, надбавка за особливі умови проходження військової служби 65%, премія 150% (а.с. 10).
З метою здійснення перерахунку пенсії на підставі виданої довідки, позивач 30.01.2023 звернулася до відповідача із відповідною заявою (а.с. 11).
У відповідь на вказану заяву, позивачем отримано листа відповідача від 08.03.2023 за №1416-1079/Г-02/8-0900/23, у якому представником ГУ ПФУ в Івано-Франківській області роз'яснено про відсутність підстав та повноважень для проведення перерахунку пенсії (а.с. 12 та зворотна сторона).
Вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує право ОСОБА_1 на належне пенсійне забезпечення, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі також Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 (надалі також Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45, в редакції Постанови №103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Водночас, у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Суд зауважує, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте зміни, внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними і нечинними та як наслідок, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, алгоритм дій, які повинен вчинити відповідач у зв'язку із втратою чинності положень пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, станом на момент виникнення спірних правовідносин, не змінився.
Так, на час звернення позивача до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Водночас, абзацом 1 пункту 4 Порядку №3-1 встановлено, що заява про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, 23.09.2020 у справі №400/1773/19 і від 19.11.2020 у справі №120/1759/19-а.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову за №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, та пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надалі, також Постанова №704).
Отже, зважаючи на приписи частини 2 статті 265 КАС України, а також принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, з 05.03.2019 - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 і скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, встановлених Постановою №704.
Водночас, відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ.
Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи виникнення в позивача права на перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії з моменту набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва законної сили 05.03.2019, в силу приписів частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, пенсія позивача підлягає перерахунку з дати виникнення права на нього без обмеження строком, тобто з 3 січня 2023 року.
Зауваження відповідача, сформовані у відзиві на позов про те, що позивач не відноситься до переліку осіб із числа військовослужбовців, визначених у Постанові №103 судом відхиляються, так як ОСОБА_1 пенсія призначена до 01.03.2018, що підтверджується розрахунком на пенсію за вислугу років від 16.10.1988 №5867 (а.с. 31), перерахунком за пенсійною справою №0901004246 (Міноборони) з 01.09.2015 про перебування позивача на грошовому забезпеченні по втраті годувальника (а.с. 43) та довідкою від 27.01.2023 за №8/1/329, яку видано станом на 05.03.2019 за відповідною посадою, яку вона займала на день звільнення зі служби, а саме 27.05.1998 (а.с. 10) правовідносини якої у всіх випадках регулюються Законом України" Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частини 1 і 2 статті 6 КАС України).
Згідно із положеннями статті 9 Конституції України та статями 17, частиною 5 статті 19 Закону України від 23.02.2006 за №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також - Суд) з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення вперше було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії" (заява №5849/72), де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" (заява №17371/90) від 16.09.1996, за змістом висновків якого, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Як свідчать правові висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 по справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
В своєму рішенні "Великода проти України" (заява №43331/12) від 03.06.2014 Європейський суд з прав людини відзначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Беручи до уваги встановлену законодавцем можливість здійснення перерахунку пенсії не тільки на підставі прийнятого Кабінетом Міністрів України рішення, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють Пенсійний Фонд України і його територіальні органи, а й на підставі заяви пенсіонера та поданих ним додаткових документів, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.
Враховуючи викладене, з огляду на набуття позивачем права на перерахунок пенсії з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/3858/18, суд вважає необґрунтованою відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Зважаючи на вищенаведені висновки Європейського Суду з прав людини, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, слід зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, на підставі виданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 27.01.2023 №8/1/329 про розмір грошового забезпечення позивача, визначений за відповідною посадою, станом на 05.03.2019, провести саме з 03.01.2023 (дати виникнення права), перерахунок і виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , в цій їх частині, підлягають задоволенню.
Щодо способу захисту порушеного права, визначеного ОСОБА_1 , серед іншого, у прохальній частині позову (в частині виплати перерахованої пенсії однією сумою), суд виходить із наступного.
В силу правового регулювання частини 2 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У даній справі суд не вирішує питання встановлення точної суми недоплаченого розміру пенсії, позивач такої вимоги не визначив у позовній заяві.
Позивач у адміністративному позові не навела жодної норми матеріального чи процесуального права (встановлений законом порядок) на обґрунтування необхідності і можливості в спірних правовідносинах здійснення відповідачем дій щодо виплати недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень.
Відтак, у випадку набрання рішенням суду у даній справі законної сили, перерахунок та виплата недоплаченої пенсії з 03.01.2023 по дату відповідного перерахунку, вчиненого на виконання рішення суду, буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду слід рахувати сплату відповідачем всієї недоплаченої різниці у визначеному законом порядку (частина 2 статті 129-1 Конституції України).
Визначення окремого порядку про зобов'язання органу пенсійного забезпечення виплатити недоплачену частину пенсії з урахуванням чи без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 за №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" (надалі, також - Постанова №649), на переконання суду, не є способом захисту порушеного права, за позовними вимогами, сформованими позивачем.
Таке питання є окремою процедурою вчинення відповідачем дій щодо забезпечення виконання судового рішення, після того як воно набере законної сили. Не може вважатися окремим способом і порядок його виконання, який слід встановлювати на день ухвалення рішення у справі.
Зазначена вище Постанова №649 є одним із способів виконання рішень судів у справах про стягнення із Пенсійного фонду України відповідних недоплачених пенсій за рішеннями суду.
Правовідносини із застосування чи не застосування відповідачем окремого порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 за №649, станом на день ухвалення рішення у даній справі ще не виникли, а отже не є спірними.
Процесуальний закон не надає суду можливостей вирішувати правовідносини на майбутнє, у відношенні до яких спір фактично відсутній, зокрема, і щодо виплати однією сумою коштів, точне цифрове значення якої не є предметом перевірки, та ще не визначено як результат перерахунку пенсії.
Рішення суду у досліджуваному випадку може бути виконано органом пенсійного фонду і в добровільному порядку, без застосування будь-яких інших підзаконних-нормативно-правових актів, в тому числі виплати перерахованої пенсії з урахуванням фактично виплачених сум - одним платежем.
Зважаючи на вказане, в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Стосовно пропущеного строку на звернення до суду, про що вказує представник відповідача у відзиві на позов, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 2, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На переконання суду, шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню до спорів, які виникли через недоплачену суму пенсії. Таку позицію підтвердив Верховний Суд у постанові від 24 листопада 2020 року справа №815/460/18 (провадження № К/9901/57261/18), відповідно до якої, згідно з частиною третьою статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Системний аналіз даної статті дає підстави для висновку про те, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає. Аналогічна правова позиція стосовно застосування процесуального строку у спорах, пов'язаних із правом особи на соціальний захист, викладена у постановах Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі №164/1904/14-ц, Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі №646/6250/17, 30 жовтня 2018 року у справі №493/1867/17, 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17(2-а/201/304/2017), 29 листопада 2019 року у справі №642/7479/16-а, 30 січня 2020 року у справі №554/5119/16-а, 23 липня 2020 року у справі №761/28365/16-а.
Щодо посилань відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19), суд зазначає, що обставини, викладені в даній постанові стосуються інших спірних правовідносин.
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що з метою відновлення порушеного права, позивач не обмежена строком вимагати у відповідача здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням проведених платежів.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Наявною в матеріалах справи квитанцією №32528798800006536541 від 23.03.2023 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 1073,60 грн (а.с. 1).
Таким чином, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, підлягає стягненню із відповідача на користь ОСОБА_1 536,80 грн, що становить 50% судових витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частина сплаченого нею судового збору у розмірі 536,80 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі наданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 27.01.2023 №8/1/329 про розмір грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фону України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 , з 03.01.2023 перерахунок пенсії на підставі наданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 27.01.2023 №8/1/329 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням проведених платежів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) частину сплаченої суми судового збору, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.