09 червня 2023 року Справа № 280/2102/23
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України (далі - відповідач2), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача В/ч НОМЕР_2 щодо не здійснення розрахунку з позивачем ОСОБА_1 в частині грошової компенсації за не отримане речове майно при звільненні з військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016;
зобов'язати відповідача В/ч НОМЕР_4 здійснити нарахування та виплату позивачу - військовослужбовцю ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 у розмірі 27547,00 грн.
Ухвалою судді від 07.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи і проведення судового засідання. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Так, 01 червня 2023 року позивачем направлено на адресу суду клопотання (вх. №22805) про витребування доказів у відповідача 2 про вартість речового майна, що належало до видачі позивачу як військовослужбовцю, виходячі із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони станом на 01 січня поточного року.
Розглянувши зазначені клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 4 статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Так, відповідно до частини третьо статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - третьою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Разом з тим, зазначене клопотання не містить обставин, які можуть підтвердити ці докази, або аргументи, які вони можуть спростувати; заходи, яких позивач вжив для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено підстав для задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів, та є таким що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 77, 80, 94, 173, 180, 181, 243, 248, 256 КАС України, суд
В задоволенні клопотання позивачу ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.
Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя І.В.Батрак