14 червня 2023 року о/об 10 год. 30 хв.Справа № 280/2671/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шевченко С.О., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (надалі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 в частині невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, починаючи з 23.08.2022; 2) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 нерозгляду поданого Кір'яном Олегом Петровичем рапорту від 22.03.2023 стосовно можливості переміщення його із Військової частини НОМЕР_2 до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його структурних підрозділів, або до інших установ, організацій, навчальних закладів з меншим обсягом навантаження з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей; 3) зобов'язати Військову частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 23.08.2022 по дату ухвалення судового рішення; 4) зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 22.03.2023 стосовно можливості переміщення його із Військової частини НОМЕР_2 до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його структурних підрозділів, або до інших установ, організацій, навчальних закладів з меншим обсягом навантаження з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей, та прийняти мотивоване рішення з урахуванням окреслених у рішенні висновків та правової оцінки суду.
У позовній заяві зазначено наступне. ОСОБА_1 , 1966 р.н., був мобілізований з 26.02.2022 Центральним ОРТЦК та СП м.Запоріжжя та направлений до проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_2 . З лютого по червень 2022 року приймав участь в бойових діях районах проведення воєнних дій. З 24.06.2022 позивач знаходиться на лікуванні. В зв'язку із погіршенням здоров'я, позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії. За висновком військово-лікарської комісії від 21.07.2022 за №2004, ОСОБА_1 було визнано обмежено придатним до військової служби в зв'язку із встановленням діагнозу: цукровий діабет, тип ІІ, середнього ступеня важкості, декомпенсований; діабетична полінейропатія нижніх кінцівок, мото-сенсорна форма; ішемічна хвороба сердця; дифузний кардіосклероз; СН І; гіпертонічна хвороба ІІ ст., гіпертензивне серце (гіпертрофія лівого шлуночку); ожиріння ІІ ст. (ІМТ 36,2); деформуючий остеоартроз лівого колінного суглобу І-ІІ ст. з незначним порушенням функції; діабетична нейропатія 1 ст. з незначним порушенням функції; дисметаболічна енцефалопатія І ст. змішаного генезу з церебростенічним синдромом з незначним порушенням функції; ускладнена катаракта обох очей; викривлення носової перетинки без порушення функції зовнішнього дихання. Захворювання не пов'язане з проходженням військової служби. Висновком МСЕК від 24.10.2022 позивачу була встановлена ІІ група інвалідності, рекомендоване стаціонарне лікування. В той же час, позивачу з вересня 2022 року не здійснюється виплата грошового забезпечення. Не погоджуючись із цим, позивач звертався із рапортами до відповідача, в яких просив виплатити йому належне грошове забезпечення. ВЧ НОМЕР_2 в своїй відповіді від 19.08.2022 повідомила, що на підставі наказу командира військової частини від 20.06.2022 за №46-РС позивача зараховано у розпорядження командира військової частини. У відповіді від 02.10.2022 відповідач зазначив, що з 23.08.2022 позивачу припинено виплату та нарахування грошового забезпечення в зв'язку із тим, що останній не прибув після лікування до військової частини та до місця несення служби. Натомість, позивач не закінчував свого лікування, і на даний час продовжує лікуватися власними силами, про що неодноразово повідомляв відповідача. В той же час, позивача на даний час так і не притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України, на ознаки якого вказував відповідач в своїй відповіді від 02.10.2022. Тому, на даний час, продовжуючи лікування, позивач продовжує бути в розпорядженні командира військової частини, а тому йому має виплачуватися грошове забезпечення. Позивач звертався до відповідача із рапортом про переміщення його до іншого місця служби або на іншу посаді, з огляду на його стан здоров'я та визнання висновком ВЛК обмежено придатним до військової служби. Зокрема, 22.03.2023 позивач звернувся до свого командира із рапортом, в якому просив розглянути можливість переміщення його із ВЧ НОМЕР_2 до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його структурних підрозділів, або до інших установ, організацій, навчальних закладів з меншим обсягом навантаження з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей. Проте, даний рапорт залишився без уваги та є не розглянутим відповідачем в передбаченому законом порядку.
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Солдат за мобілізацією ОСОБА_1 , зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.02.2022 за №17 на посаду водія автомобільного відділення ВЧ НОМЕР_2 і проходив дійсну військову службу за мобілізацією. У зв'язку з погіршенням стану здоров'я позивач перебував на лікуванні з 23.05.2022 до 22.06.2022, що підтверджується направленням Військової частини НОМЕР_5 від 23.05.2022 за №991 та виписним епікризом від 22.06.2022 №1879 про перебування на стаціонарному лікуванні з 11.06.2022 до 22.06.2022, а також п.6.2 наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 11.06.2022 за №74 про вибуття позивача на стаціонарне лікування до Військової частини НОМЕР_5 . Після прибуття 23.06.2022 до ВЧ НОМЕР_2 з 24.06.2022 позивач був направлений до Військової частини НОМЕР_5 для проходження військово-лікарської комісії на підставі направлення №1 від 24.06.2022 та видано наказ командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.06.2022 за №87, про що зазначено в пп.1.2 п.1. У вказаний час проводилося службове розслідування щодо місця перебування позивача. На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 29.06.2022 за №159 «Про результати проведення службового розслідування» встановлено, що факт самовільного залишення частини позивачем не підтверджено, про те мало місце порушення вимог ст.12 та абз.16 ст.128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. На підставі п.1 зазначеного наказу позивачу накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, передбаченої п.«б» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. На підставі пп.2.1 вказаного наказу здійснено перерахунок додаткової винагороди за квітень 2022 року та пп.2.2 грошового забезпечення і додаткової винагороди (з розрахунку 30000 гривень) за травень 2022 року з урахуванням надлишково виплаченої суми додаткової винагороди за квітень 2022 року. Позивач проходив військово-лікарську комісію у Військовій частині НОМЕР_5 до 21.07.2022, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 21.07.2022 за №2004, виданої відповідно до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 за №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (зі змінами) (Положення №402). За рішенням військово-лікарської комісії позивача визнано обмежено придатним до військової служби і встановлено, що захворювання не пов'язано із проходженням військової служби. У зв'язку з перебуванням на лікуванні за хворобою на підставі пп.15 ст.116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008 (зі змінами) (Положення про проходження) та на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 20.06.2022 за №46-РС позивача увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_6 з утриманням у списках особового складу підрозділу, де вони проходять службу з 19.06.2022 та видано відповідний наказ командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.06.2022 за №87, про що зазначено у пп.5.5 п.5. Після зарахування у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_6 на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 20.06.2022 за №46-РС з 19.06.2022 та наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.06.2022 за №87, з урахуванням наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.07.2022 за №121 пп.5.5 наказу від 24.06.2022 за №87 якого викладеного у новій редакції позивачу також продовжувалася виплата грошового забезпечення, згідно п.1 розділу XXVIII «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 за №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (Порядок) «Грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці. Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов'язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні». За час перебування на лікуванні згідно абз.2, 3 п.9 розділу І Порядку грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні). Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства. Згідно п.8 Порядку «грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий». Позивачу виплачувалося грошове забезпечення, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 28.05.2023 за №124/ФЕС. Після цього позивач продовжив самостійне лікування без відповідного звернення до керівництва військової частини та отримання направлення на лікування, що суперечить ст.260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 за №548-ХІV «На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини ... У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військоіюслужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад». Крім цього, позивач неодноразово наголошував про незгоду з рішенням військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_5 від 21.07.2022 за №2004, виданого відповідно до Положення №402, а також вимагав повторно направлення на військово-лікарську комісію. Згідно абз.4 п.22.12 глави 22 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду. Після завершення самостійного лікування у сімейного лікаря, а не у військовому закладі охорони здоров'я або за направленням з військового закладу охорони здоров'я 22.08.2022 у сімейного лікаря КНП «Вільнянський ЦПМСД» ВРР позивач всупереч ст.262 «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України», затвердженого Законом України від 24.03.1999 за №548-ХІV не прибув до ВЧ НОМЕР_2 «У день виписки із військового закладу охорони здоров'я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти». Медичні документи позивачем з серпня 2022 року не здавалися. На підставі рапорту начальника медичної служби - начальника медичного пункту ВЧ НОМЕР_2 лейтенанта медичної служби Скрябіної М.А. вх.№561 від 24.08.2022 в якому вказано, що позивач самостійно не повернувся до розташування ВЧ НОМЕР_2 після лікування та призначено службове розслідування за результатами якого, видано наказ командира ВЧ НОМЕР_2 від 30.09.2022 за №306 «Про результати службового розслідування» яким припинено виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди з 23.08.2022 до часу повернення у військову частину, позбавлено премії та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в повному обсязі. Вказане не суперечить п.15 розділу І Порядку «військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини». Відповідно до пп.14 п.116 Положення про проходження «Якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі» та на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 06.11.2022 за №116-РС позивача увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_6 з утриманням у списках особового складу підрозділу, де вони проходять службу з 22.08.2022 та видано відповідний наказ командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.11.2022 за №226, про що зазначено у пп.1.1 п.1. У такий спосіб змінено підстави перебування позивача у розпорядженні. 09.01.2023 за матеріалами службового розслідування від 30.09.2022 направлених відповідно до ч.4 ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України до правоохоронних органів, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023081370000022 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.408 Кримінального кодексу України. Після неприбуття до військової частини з 23.08.2022 до теперішнього часу і відсутності у військовій частині весь період позивач через Військову частину НОМЕР_6 , якій підпорядковується ВЧ НОМЕР_2 надав рапорт вх.№966 від 31.03.2023 щодо переведення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, надавав незавірену копію довідки про встановлення II групи інвалідності серії 12 ААГ №155281 від 24.10.2022 та копію довідки ВЛК від 21.07.2022 за №2004. При цьому ним не надавався рекомендаційний лист (клопотання) від будь-якого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або військової частини, в якому б вказувалася вакантна посада яка йому пропонується і можливо призначити позивача. За відсутності рекомендаційного листа (клопотання) ВЧ НОМЕР_2 не може самостійно підготувати клопотання про звільнення позивача з ВЧ НОМЕР_2 для призначення на відповідну вакантну посаду. Жодними нормативно-правовими актами та законами не зобов'язано командира військової частини знаходити вільні вакансії для військовослужбовців в інших підрозділах поза межами військової частини. Вказаний рапорт розглянуто, але управлінське рішення не приймалося, через відсутність рекомендаційного листа (клопотання) та наявність витягу з ЄРДР. Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-ІІХ (зі змінами) «Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статут) Збройних Сил України. Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються. Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань». На підставі ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-ІІХ (зі змінами), пунктів 144-1 та 144-2 Положення про проходження та наказу командира Військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 19.05.2023 за №66-РС видано наказ командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.05.2023 за №139 про призупинення військової служби та вважати такими, що не виконують (не несуть) обов'язки військової служби солдату ОСОБА_1 , зазначеного у пп.1.15 п.1 наказу. Таким чином на теперішній час позивач є військовослужбовцем, військову службу якому призупинено і не входить до чисельності Збройних Сил України.
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Ухвалою судді від 05.05.2023 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У Наказі командира ВЧ НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 30.09.2022 за №306 «Про результати проведення службового розслідування» зазначено: «… Офіцером групи планування капітаном ОСОБА_2 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05 вересня 2022 року №278 проведено службове розслідування за фактом неповернення з лікарняного колишнього водія взводу матеріально-технічного забезпечення солдата ОСОБА_3 та колишнього водія 2 відділення 1 взводу 3 стрілецької роти солдата ОСОБА_4 (знаходяться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_6 ). В ході проведення службового розслідування встановлено наступне: Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №71/2022 «Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань», відповідно до Закону України «Про оборону України», постановлено застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, для відсічі збройній агресії проти України. Згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 з 02 квітня 2022 року особовий склад військової частини НОМЕР_2 залучено до виконання завдань за призначенням, пов'язаних із захистом суверенітету країни, її територіальної цілісності та недоторканності в умовах воєнного стану та відсічі збройній агресії РФ проти України. … Також, з рапорту начальника медичної служби-начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 лейтенанта медичної служби ОСОБА_5 за вх.№561 від 24.08.2022 стало відомо, що солдат ОСОБА_6 після лікування у військовому шпиталі в м.Запоріжжя з 22.08.2022 року не повернувся до розташування військової частини та не виконує своїх обов'язків за призначенням. Останній на телефонні дзвінки відповідає, але місце знаходження останнього невідоме. Вищевказані правопорушення підтверджуються рапортами командира взводу МТЗ сержанта ОСОБА_7 та головного сержанта 3 стрілецької роти головного сержанта ОСОБА_8 . Своїми умисними діями солдат ОСОБА_6 … грубо порушили вимоги, передбачені абзацами 2, 3 статті 11 абзацами 8, 9 17 та 18 статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацами 2, 6 і 7 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Крім того, в діях військовослужбовців ОСОБА_9 … вбачаються ознаки військового кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України, які полягають у самовільному залишенні місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану в бойовій обстановці в ході виконання бойових завдань за призначенням. Обставинами, шо обтяжують відповідальність військовослужбовців ОСОБА_9 … є те, що останні, усвідомлюючи наявність дії воєнного стану в країні, свідомо залишили місце служби в бойовій обстановці, в ході виконання бойових завдань. Обставин, що пом'якшують відповідальність військовослужбовців ОСОБА_9 … в ході проведення службового розслідування, не встановлено. Умов, які б мали негативні чинники для скоєння вказаним військовослужбовцем вищезазначеного правопорушення, а також посадових осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли б даній події, під час проведення службового розслідування не встановлено. З метою недопущення подібних випадків в подальшому та виходячи із вищезазначеного, наказую: 1.За самовільне залишення місця служби в бойовій обстановці в ході виконання бойових завдань умисне та грубе порушення вимог, передбачених абзацами 2, 3 статті 11, абзацами 8, 9, 17 та 18 статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацами 2, 6 і 7 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України колишньому водію взводу матеріально-технічного забезпечення солдату ОСОБА_10 : 1.1.не виплачувати грошове забезпечення та додаткову грошову винагороду за час знаходження у самовільному залишенні частини з 23.08.2022 року до моменту повернення до військової частини. 1.2.позбавити премії за серпень 2022 року в повному обсязі. 1.3.позбавити додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за серпень 2022 року у повному обсязі. …».
У Витязі з Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.11.2022 за №226 зазначено: «… 1.Відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, у зв'язку із самовільним залишенням військової частини, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 06.11.2022 року №116-РС (по особовому складу), у зв'язку із самовільним залишенням частини, нижчепойменованих військовослужбовців солдатського, сержантського та старшинського складу УВІЛЬНИТИ від займаної посади і ЗАРАХУВАТИ у розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 та утримувати у списках особового складу військової частини НОМЕР_2 : 1.1.Солдата ОСОБА_3 , колишнього водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 з 22 серпня 2022 року ВВАЖАТИ зарахованим у розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 . …».
У Рапорті Кір'ян О.П. від 22.03.2023 до ВЧ НОМЕР_2 , який надійшов до ВЧ НОМЕР_2 31.03.2023 за вх.№966, зазначено, зокрема: «… Я, ОСОБА_1 , 1966 р.н., був мобілізований з 26 лютого 2022 року Центральним ОРТЦК та СП м.Запоріжжя та направлений до проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . З лютого по червень 2022 року я приймав участь в бойових діях районах проведення воєнних дій. З 24 червня 2022 року я знаходжусь на лікуванні. В зв'язку із погіршенням здоров'я, мене було направлено на проходження військово-лікарської комісії. За висновком військово-лікарської комісії від 21 липня 2022 року №2004, мене, ОСОБА_1 було визнано обмежено придатним до військової служби в зв'язку із встановленням діагнозу: цукровий діабет, тип II, середнього ступеня важкості, декомпенсований; діабетична полінейропатія нижніх кінцівок, мото-сенсорна форма; ішемічна хвороба сердця; дифузний кардіосклероз; СН І; гіпертонічна хвороба II ст., гіпертензивне серце (гіпертрофія лівого шлуночку); ожиріння II ст. (ІМТ 36,2); деформуючий остеоартроз лівого колінного суглобу І-ІІ ст. з незначним порушенням функції; діабетична нейропатія 1 ст. з незначним порушенням функції; дисметаболічна енцефалопатія І ст. змішаного генезу з церебростенічним синдромом з незначним порушенням функції; ускладнена катаракта обох очей; викривлення носової перетинки без порушення функції зовнішнього дихання. Висновком МСЕК від 24.10.2022 року мені була встановлена II група інвалідності, рекомендоване стаціонарне лікування. В зв'язку із цим, я не можу виконувати бойові завдання та не є придатним до військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . Тому, прошу розглянути можливість переміщення мене із військової частини НОМЕР_2 до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його структурних підрозділів, або до інших установ, організацій, навчальних закладів з меншим обсягом навантаження з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей. …».
У Витязі з Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.05.2023 за №139 зазначено: «… 1.Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", пунктів 144/1 та 144/2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (зі змінами), на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 19 травня 2023 №66-РС, нижчепойменованим військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які ЗАРАХОВАНІ у розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 , ПРИЗУПИНИТИ військову службу та ВВАЖАТИ такими, що не виконують (не несуть) обов'язки військової служби: 1.15.Солдата ОСОБА_3 , колишнього водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 , та який утримується у списках військової частини НОМЕР_2 . …».
Судом досліджено: Направлення ВЧ НОМЕР_2 від 24.06.2022 за №1 на медичний огляд військово-лікарською комісією до НОМЕР_5 з метою визначення придатності до військової служби ОСОБА_1 ; Лист ВЧ НОМЕР_2 від 19.08.2022 за №1231 на адресу ОСОБА_1 ; Лист ВЧ НОМЕР_2 від 02.10.2022 за №1518 на адресу ОСОБА_1 ; Довідку по банківському картковому рахунку; Індивідуальну програму реабілітації інваліда №1189; Виписку із медичної карти амбулаторного хворого від 12.05.2023; Витяг з Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.02.2022 за №17; Направлення від 23.05.2022 за №991, видане Військовою частиною НОМЕР_5 , на госпіталізацію ОСОБА_1 ; Виписний епікриз із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1879, виданий 22.06.2022 Військовою частиною НОМЕР_5 ; Витяг з Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 11.06.2022 за №74; Витяг з Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.06.2022 за №87; Наказ командира ВЧ НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 29.06.2022 за №159 «Про результати проведення службового розслідування»; Довідку військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_5 від 21.07.2022 за №2004; Витяг з Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.07.2022 за №121; Довідку від 28.05.2023 за №124/ФЕС про виплачені суми грошового забезпечення та додаткової винагороди військовослужбовцю ОСОБА_1 , видану ВЧ НОМЕР_2 ; Рапорт начальника медичної служби лейтенанта М.Скрябіної від 23.08.2022 на адресу командира ВЧ НОМЕР_2 ; Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №42023081370000022; Довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААГ за №155281 від 24.10.2022; інші документи, наявні у матеріалах даної справи.
При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.
У ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено: «1.Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. … 2.До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. 3.Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 4.Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. …».
Згідно з п.2 розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого 07.06.2018 наказом Міністерства оборони України №260, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 26.06..2018 за №745/32197 (надалі - «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Як зазначено у п.3 розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до п.8 розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир). (…).
У п.9 розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» зазначено: «9.Виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток. Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні). Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства. Військовослужбовцям строкової військової служби, які перебувають у відрядженнях, відпустках і на лікуванні в лікарняних закладах, грошове забезпечення виплачується за весь період перебування у відрядженнях, відпустках і на лікуванні. …».
Грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; за час тимчасового виконання обов'язків понад два місяці за новими посадами у зв'язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини (п.15 розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»).
Як зазначено у ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються. Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань. (…).
За п.1 розділу XXVIII «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці. Такий порядок виплати грошового забезпечення не стосується військовослужбовців, зарахованих у розпорядження посадових осіб (які мають право призначення на посади) відповідно до підпунктів 12-1 та 13 пункту 116, а також пункту 122 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008. Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов'язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.
Якщо не можна прийняти кадрове рішення щодо подальшого службового використання військовослужбовця, у період перебування у розпорядженні протягом двох місяців з поважних причин (відсутність рівнозначних посад, бажання подальшого проходження військової служби, наявність сімейних та інших обставин) грошове забезпечення виплачується йому в розмірі, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, за рішенням Міністра оборони України (п.5 розділу XXVIII «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»).
Згідно з п.6 розділу XXVIII «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України.
У п.116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого 10.12.2008 Указом Президента України №1153/2008, зазначено: «116.Зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі: … 10) визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією непридатним чи обмежено придатним до військової служби - до звільнення з військової служби; … 14) якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі; 15) якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення; … Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади. Військовослужбовці, які зараховані в розпорядження відповідно до підпунктів 1 - 12-1 цього пункту, продовжують проходити військову службу згідно з цим Положенням, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають. Час перебування військовослужбовців на лікуванні, в основній або додатковій відпустці виключається із загального періоду перебування у розпорядженні відповідних командирів (начальників). Військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов'язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду). Матеріальне та грошове забезпечення військовослужбовців, зарахованих у розпорядження відповідних командирів (начальників), здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
За ст.260 «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України», затвердженого 24.03.1999 Законом України №548-XIV (надалі - «Статут внутрішньої служби Збройних Сил України») (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора). У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад. У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний за п'ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров'я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти (ст.262 «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин)).
Як зазначено у пп.2.4.10 п.2.4 глави 2 розділу I «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого 14.08.2008 наказом Міністра оборони України №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно з ст.14 «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником (ст.31 «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України»).
Як зазначено у ст.110 «Дисциплінарного статуту Збройних Сил України», затвердженого 24.03.1999 Законом України №551-XIV (надалі - «Дисциплінарний статут Збройних Сил України»), усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі: прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.
Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції (ст.111 «Дисциплінарного статуту Збройних Сил України»).
Пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді. Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.117 «Дисциплінарного статуту Збройних Сил України»).
У п.4.15 розділу IV «Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженій 10.04.2009 наказом Міністра оборони України №170, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454, зазначено: «4.15.Переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які мають потребу за станом свого здоров'я або за станом здоров'я членів сімей змінити місце служби і проживання, а також за сімейними обставинами та з інших поважних причин, або на нижчу на один ступінь посаду за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені військові звання старший лейтенант або молодший сержант (старшина 2 статті)) провадиться на особисте прохання відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 82 Положення за рапортом військовослужбовця, поданим за підпорядкуванням. Сімейними обставинами та іншими поважними причинами для переміщення військовослужбовця можуть бути: … хвороба військовослужбовця або члена його сім'ї, якщо така хвороба згідно з висновком військово-лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім'ї; … Крім рапорту військовослужбовця, підставами для прийняття рішення щодо його переміщення за станом здоров'я, сімейними обставинами чи з інших поважних причин є постанова (висновки) військово-лікарської та лікарсько-консультативної комісій, акт обстеження сімейного стану, документи, що підтверджують наявність і вік дітей, наявність житла, розміри доходів тощо. Командирами з'єднань, рівними їм і вищими посадовими особами на підставі заяви військовослужбовця оформляється і надсилається запит до обласного або прирівняного до нього територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання членів сім'ї військовослужбовця для вивчення сімейного стану та визначення доцільності переміщення військовослужбовця. Обстеження сімейного стану проводиться керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, затверджується керівником обласного або рівним йому територіального центру комплектування та соціальної підтримки і в місячний термін направляється до особи, яка надсилала запит».
Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд вважає, шо позивачем не обґрунтовано не прибуття після лікування з 23.08.2022 до ВЧ НОМЕР_2 для продовження несення служби.
Позивачем не надано до суду доказів оскарження до Центральної військово-лікарської комісії або до суду та результатів такого оскарження щодо Довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_5 від 21.07.2022 за №2004.
Також, позивачем не надано до суду доказів визнання протиправними та скасування, зокрема: Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 30.09.2022 за №306 «Про результати проведення службового розслідування»; Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.11.2022 за №226; Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.05.2023 за №139 - відносно позивача.
З матеріалів справи не вбачається протиправної не виплати відповідачем починаючи з 23.08.2022 грошового забезпечення позивачу.
Водночас, на думку суду, відповідачем не вирішено належним чином Рапорт ОСОБА_1 від 22.03.2023 до ВЧ НОМЕР_2 , який надійшов до ВЧ НОМЕР_2 31.03.2023 за вх.№966 - шляхом розгляду всіх порушених у ньому питань, вжиття необхідних заходів, надання вичерпної відповіді у письмовій формі.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача, відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 не розгляду поданого ОСОБА_1 Рапорту від 22.03.2023 стосовно можливості переміщення його із Військової частини НОМЕР_2 до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його структурних підрозділів, або до інших установ, організацій, навчальних закладів з меншим обсягом навантаження з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 розглянути ОСОБА_11 від 22.03.2023 стосовно можливості переміщення його із Військової частини НОМЕР_2 до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його структурних підрозділів, або до інших установ, організацій, навчальних закладів з меншим обсягом навантаження з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей, та прийняти мотивоване рішення з урахуванням окреслених у рішенні висновків та правової оцінки суду.
В іншій частині позовної заяви відмовити.
У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 14.06.2023.
Суддя О.О. Прасов