СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4547/23
пр. № 3/759/2678/23
09 червня 2023 року м.Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Косик Л.Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , прожива за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 23 лютого 2023 року о 00 год. 30 хв., в м. Києві по вул. Наумова, 29, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Драгер" результат огляду озитивний - 1,49% (проміле). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Різник І.А., в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом 02.05.2022 року і на даний час перебуває безпосередньо в зоні бойових дій та не має можливості брати участь у розгляді справи.
Суд, розглянувши клопотання захисника зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно із ч. 1 ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Тобто, захисник Різник І.А. діє на підставі договору про надання правової допомоги від 08 травня 2023 року № б/н, та ордера, діє від імені ОСОБА_1 та уповноважений представляти його інтереси.
Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Якщо певні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
Так, 01 травня 2022 року законодавцем були внесені зміни у чинний КПК щодо зупинення кримінального провадження. У КУпАП такі зміни цим законом не були внесені. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану.
Це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до КПК участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов'язковою. На відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення, де визначено, що участь особи є обов'язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП.
Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить. Враховуючи це, застосування норм КПК до правовідносин у даній справі за аналогією закону не видається можливим.
Слід також зауважити, що строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими ніж строки накладення адміністративного стягнення та порядок їх обчислення є різним. Так, у КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Відповідно до положень п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» у випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - починаючи з дня його виявлення. Можливість зупинення цього строку у зв'язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП.
Частиною 4 ст. 277 КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Відповідно до ст. 6 Конвенціі про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому розгляд даної справи без невиправданої затримки буде відповідати інтересам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника про зупинення провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід відмовити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суддя приходить наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні даного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №029705 від 23.02.2023 року, чеком з приладу "Драгер", відповідно до якого під час проведення огляду ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду озитивний - 1,49% (проміле), даними відеозапису з боді камери патрульного поліції.
Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, суд вважає можливим звільнити його від сплати судового збору.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 40-1, 268, 277-2, 283, 284 КУпАП,
У задоволенні клопотання адвоката Різника І.А. про зупинення провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 (один) рік.
ОСОБА_1 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», звільнити від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Л.Г. Косик