СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/10211/23
пр. № 2-о/759/823/23
06 червня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді Єросової І.Ю.,
при секретарі Овдій В.В.,
розглянувши заяву Корнієнка Андрія Андрійовича , який діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 6) про встановлення факту народження дитини,
У червні 2023 року адвокат Корнієнко А.А., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду із вищевказаною заявою, в якій просить встановити факт народження дитини чоловічої статі, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Сімферополь, АР Крим, а також встановити дані про його батьків.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 є матір'ю дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Сімферополь, АР Крим. Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України. Заявник зазначає, що провести державну реєстрацію народження дитини у Святошинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не являється можливим оскільки документи, що видані органами влади, створеними всупереч законодавству України, є недійсними та не створюють будь-яких правових наслідків.
Представник заявників в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання в якому просить розглядати заяву у його відсутність, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд доходить наступного.
У статті 26 Конституції України зазначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини.
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Крім того, у розумінні частини першої статті 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи як звернутися до суду, так і право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (заява N 48778/99).
Судом встановлено, щозгідно свідоцтва про народження, виданого окупаційною владою - Відділом реєстрації народження м.Сімферополя Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сімферополь, АР Крим народився ОСОБА_3 . Матір'ю дитини є ОСОБА_2 - громадянка російської федерації, батьком є ОСОБА_5 - громадянин російської федерації.
Дійсність такого шлюбу, тобто шлюбу, зареєстрованого уповноваженим органом влади, не ставиться під сумнів.
Згідно свідоцтва про одруження, виданого Таганським відділом РАЦС управління м.Москви, 13.04.2018 р. укладено шлюб між ОСОБА_2 - громадянкою російської федерації та ОСОБА_5 .
Згідно документу, що посвідчує особу виданого ГУ МВС по м. Москві, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є громадянкою російської федерації.
Згідно документу, що посвідчує особу, ОСОБА_5 є громадянином України, однак надана копія паспорту не містить вклеєної фотокартки по досягненню ним 25-річного віку, що свідчить про недійсність такого паспорту. Відтак, вказане призводить до неможливості ідентифікувати особу.
Таким чином, заявниця є іноземкою, яка проживає на території України, яка наразі є тимчасово окупованою.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, в'їжджають на тимчасово окуповану територію та виїжджають з неї в порядку, встановленому частинами першою та другою цієї статті, за умови пред'явлення паспортного документа іноземця (документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) та спеціального дозволу з урахуванням положень Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Матеріалами справи не встановлено наявність у заявниці спеціального дозволу для виїзду на тимчасово окуповану територію України, що свідчить про її перебування на території України без законних на те підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Частиною 1 ст.317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Згідно ч.1ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до п. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно ч.1 ст. 18 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Системний аналіз вказаних норм визначає коло осіб, які можуть звертатися із заявою про встановлення даного факту. Зокрема до суду із питання встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території у даній справі мають право звернутись батьки, що є громадянами України.
З матеріалів справи вбачається, що заявниця є громадянкою російської федерації від свого народження. Матеріалами справи не встановлено, що вони є біженцями, особами, які потребують тимчасового захисту, або іноземцями, які перебувають на території України на законних підставах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території.
Керуючись: ст.ст.12,13,18,258,263,265,315,317,319,354 ЦПК України, суд
У задоволені заяви Корнієнка Андрія Андрійовича , який діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 6) про встановлення факту народження дитини, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua
Суддя І.Ю. Єросова