печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22976/23-к
14 червня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12022000000001254 від 21.11.2022 року,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12022000000001254 від 21.11.2022 року.
У вимогах даної скарги адвокат просить: зобов'язати слідчого ГСУ НП України або уповноважену особу зазначеного органу повернути вилучені речі, які належать ОСОБА_4 та його працівникам - ОСОБА_4 , або його адвокату ОСОБА_3 , а саме: 24 системних блоків, 1 ноутбук, 24 клавіатури, 25 навушників, 24 монітори, блокноти з записами, 1 wi-fi роутер, 12 мобільних телефонів.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 19.05.2023 року у кримінальному провадженні № 12022000000001254, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2023 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході здійснення якого виявлено та вилучено майно, згідно з протоколу обшуку. Так вилучене майно належить ОСОБА_4 та його працівникам, які не мають статусу підозрюваних або обвинувачених у даному кримінальному провадженні та перебувають у статусі третьої особи та внаслідок вилучення майна позбавлені можливості користуватися ним. Вилучене майно не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди та не містить інших відомостей, які можуть бути використані, як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже, воно підлягає поверненню його законному володільцю.
У судове засідання адвокат не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, проте подав клопотання про розгляд скарги у його відсутність, вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити.
Слідчий/прокурор у судове засідання не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.
Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12022000000001254 від 21.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2023 року у справі № 757/19231/23-к надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення речей та документів, що мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, відповідно до переліку визначеного в ухвалі слідчого судді.
19.05.2023 року на підставі вищевказаної ухвали проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході здійснення якого виявлено та вилучено майно відповідно до протоколу обшуку та про повернення якого просить заявник.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 236 КПК України, зокрема, предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Проте, в ухвалі слідчого судді від 11.05.2023 року у справі № 757/19231/23-к не визначено індивідуальних ознак речей, які орган досудового розслідування вправі вилучити за результатами обшуку.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Більше того, сам по собі факт надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення певних речей та документів, предметів і грошових коштів ще не вказують на те, що вилучені речі, предмети та документи відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України. Зазначене також обґрунтовується тим, що у випадку вилучення майна, яке, за переконанням органу досудового розслідування, містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення чи здобуте злочинним шляхом, тощо, він не пізніше наступного робочого дня зобов'язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України про його арешт, довівши наявність обставин, визначених ст. 98, ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З доводів скарги вбачається, що орган досудового розслідування не звертався до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. ст. 170-172 КПК України про арешт вилученого під час проведення обшуків майна.
Представник Головного слідчого управління Національної поліції України/Офісу Генерального прокурора не надав слідчому судді рішення суду про арешт вилученого майна.
Зазначене дає підстави для висновку, що вилучене у ході обшуку майно має режим тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Отже, за відсутності судового рішення про арешт вилученого майна згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, воно вважається тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню володільцю.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 та його працівникам у рамках кримінального провадження не було повідомлено про підозру.
Згідно з ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 98, 100, 168, 169, 171, 173, 303, 305, 307, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України у кримінальному провадженні № 12022000000001254 від 21.11.2022 року повернути ОСОБА_4 або його адвокату ОСОБА_3 , вилучені речі, а саме: 24 системних блоків, 1 ноутбук, 24 клавіатури, 25 навушників, 24 монітори, блокноти з записами, 1 wi-fi роутер, 12 мобільних телефонів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1