73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"13" травня 2010 р.
13 год.00 хв.Справа № 2а-1385/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морська Г.М.,
при секретарі: Симоненко І. А., < Текст >
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача - Даніщука С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області про скасування рішення про застосування шрафних (фінансових) санкцій,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулась з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Бериславському районі Херсонської області (далі - відповідач, ДПІ в Бериславському районі) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та на обґрунтування позову пояснив, що позивач знаходиться на обліку в ДПІ в Бериславському районі. При проведенні перевірки магазину, що належить ОСОБА_1, було встановлено порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. За результатами цієї перевірки до позивача були застосовані штрафні санкції. Позивач вважає перевірку незаконною, оскільки вона була проведена із порушенням cт. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ). Перевірка магазину, що належить позивачу, проведена без попередження про таку перевірку. Акт перевірки не визначає, які норми законодавчих актів були порушені позивачем. Відповідно до Постанови від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ОСОБА_1 як суб'єкт господарювання - платник єдиного податку могла не застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), а використовувати книгу обліку розрахункових операцій (далі - КОРО). На думку позивача, посадовими особами відповідача при складані акту перевірки було застосовано заміну поняття обліку доходів і витрат поняттям обліку товарів за місцем зберігання та реалізації. Зазначена в акті перевірки видаткова накладна № 133043 від 12.02.2010 р. виписана на ім'я ОСОБА_2, а не позивача, що, на думку ОСОБА_1, не може свідчити про порушення ведення обліку товарних запасів позивачем.
Представник відповідача проти позову заперечив, суду пояснив, що перевірка була законною, проведена на підставі направлення на перевірку, плана перевірок, затвердженого начальником ДПІ у Бериславському районі. Дана перевірка була проведена на підставі Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. (далі -Закон № 265/95-ВР). Відповідно до зазначеного закону перевірка носить плановий характер, оскільки проводилась відповідно до графіка. Проте, в розумінні ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 24.12.1993р. № 3813-ХІІ перевірка є позаплановою, оскільки відповідно до ч. 7 цієї статті позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду. Під час проведення перевірки були виявлені наступні порушення: порушено порядок обліку товарних запасів за місцем реалізації, а саме: в реалізації знаходився товар (пиво) згідно видаткової накладної № 133043 від 12.02.2010 р. невстановленої форми (в накладній відсутні реквізити постачальника, печатки, підписи. Всього в реалізації знаходився товар (пиво) на загальну суму в розмірі 566, 07 грн. За результатами даної перевірки на підставі акту до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 1132, 14 грн.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 01.06.2004 р. - ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області.
Як встановлено в судовому засіданні, посадовими особами ДПІ у Бериславському районі здійснено перевірку магазину за адресою: вул. Колгоспна, 44/14, м. Берислав, що належить приватному підприємцю ОСОБА_1, в ході якої були виявлено порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, про що складено акт перевірки за № 0014/21/05/23/2174213046 від 18.02.2010 р.
Суд не погоджується із твердженням позивача про відсутність у посадових осіб відповідача права на проведення перевірки без попереднього повідомлення про її проведення за 10 днів у зв'язку із наступним.
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України організовує роботу державних податкових організацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Крім того, за п.2 ч.1 ст.11 Закону здійснення такого контролю віднесено до прав органів державної податкової служби.
Безпосередньо правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торігівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 р.
Положеннями ст.ст.15 та 16 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Таким чином, оскільки перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не стосуються своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, то це є окремий вид перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності в межах повноважень податкових органів, визначених вищевказаними законами.
Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Проте, як слідує з назви статті 11-1: "Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР, вважаються позаплановими.
Виходячи з системного аналізу норм Законів № 509-ХІІ та № 265/95-ВР слідує висновок про врегулювання підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), саме частиною 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ. При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, суд приходить до висновку, що посадові особи ДПІ у Бериславському районі мали право прийти на перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Як вбачається з акту перевірки, позивачем порушені вимоги щодо порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, встановлені п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. (далі -Закон України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р.), за що до відповідача на підставі рішення ДПІ у Бериславському районі від 02.03.2010 р. застосовані фінансові санкції на суму 1132, 14 грн.
Акт перевірки позивачем підписаний не був, про що перевіряючими складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки.
Рішення про застосування фінансових санкцій на суму 1132, 14 грн. № 0003112308 від 02.03.2010 р. були надіслані відповідачу поштою рекомендованим відправленням, і були отримані ОСОБА_1 особисто під розпис.
Проте, незважаючи на правомірність проведеної перевірки, суд вважає, що висновки перевірки щодо незабечення позивачем бліку товарних запасів за місцем їх реалізації є неправильним з огляду на наступне.
Пунктом 12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону України № 265/95-ВР визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Згідно з п. 6 ст. 9 Закону України № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого проводити державну регуляторну політику.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку на 2010 рік, позивач є платником єдиного податку, веде Книгу обліку доходів і витрат для фізичних осіб платників єдиного податку, реалізацією підакцизних товарів не займається.
Згідно з п. 4 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ № 727/98) форма Книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до вищезазначеного указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1269 Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 р. № 599 визначено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що облік товарів позивач здійснювати не зобов'язаний. Книга ф. № 10 є виключно для обліку доходів і витрат підприємця, а не для обліку товарів.
Із дослідженої у судовому засіданні книги обліку доходів і витрат для фізичних осіб платників єдиного податку № 2119/1 ФОП ОСОБА_1 вбачається, що заповнені графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "залишок на початок дня", "витрати на реалізований товар","сума виручки (доходу)", "чистий доход", "залишок на кінець дня", тобто обов'язкові графи, відповідно до додатку N 10 до Інструкції заповнені повністю. Крім цього у графі "витрати на виробництво продукції" за 12.02.2010р. (день, коли проводилась перевірка) зазначено 530 грн. Як пояснює позивачка - ця сума складається із витрат на придбання пива - 471,73 грн (відображені у накладній) та витрат на придбання інших товарів.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку зобов'язані здійснювати облік товарів у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, оскільки ст. 6 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що у такому порядку здійснюється облік товарних запасів лише юридичною особою. А фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності ведуть даний облік у порядку, визначеному чинним законодавством, з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва та того, що обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. Тобто, як зазначено вище, лише шляхом ведення книги ф. № 10 для обліку доходів і витрат підприємця.
Крім цього суд приходить до висновку про те, що позивач не вчинилла порушення, передбаченого п. 12 ст. 3 та ст. 21 Закону України № 265/95-ВР, оскільки вона вела облік товару у книзі обліку доходів і витрат.
Застосування штрафної санкції до суб'єкта підприємницької діяльності, який реалізує товар без підтверджуючих документів на його придбання і веде при цьому облік товарів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат, ст. 21 Закону № 265/95-ВР не передбачено.
За таких обставин суд вважає протиправним рішення про застосування штрафних сакцій № 0003112308 від 02.03.2010 р., прийняте за результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 від 12.02.2010р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 158 -163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області про скасування рішення про застосування шрафних (фінансових) санкцій задовольнити повністю.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області № 0003112308 від 02.03.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 1132, 14 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 травня 2010 р..
Суддя Морська Г.М.
кат. 2.11.8