73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"15" квітня 2010 р.
16 год.35 хв.Справа № 2-а-1020/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Садовій Я.В.,
за участю: представника позивача - Шинковської Г.В,
представника відповідача - Литовченко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Нижньосірогозької районної державної лікарні ветеринарної медицини до контрольно-ревізійного управління в Херсонській області про визнання нечинним пункту 8 вимоги,
встановив:
На виконання Плану роботи контрольно-ревізійного відділу в Нижньосірогозькому районі на ІV квартал 2008 року посадовими особами контрольно-ревізійного управління в Херсонській області на підставі направлення від 20.10.2008 року № 51 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Нижньосірогозької районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2006 року по 01.10.2008 року, за результатами якої складено акт ревізії від 27.11.2008 року № 53-30/23.
Ревізією встановлено порушення Нижньосірогозькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини (далі -позивач, райветлікарня) фінансової дисципліни, зокрема із спеціального рахунку платіжними дорученнями від 26.04.2007 року № 90, від 07.05.2007 року № 94 та від 25.06.2008 року № 188 позивачем проведено перерахування коштів на суму 8000 грн. Херсонській обласній лікарні державної ветеринарної медицини (далі -облветлікарня) з призначенням платежів - на придбання житла та автотранспорту.
Позивачем подано заперечення до акту ревізії від 27.11.2008 року № 53-30/23.
26.12.2008 року контрольно-ревізійним відділом у Нижньосірогозькому районі контрольно ревізійного управління в Херсонській області (далі - відповідач, КРУ) надіслано начальнику Нижньосірогозької районної державної лабораторії ветеринарної медицини вимогу № 53-15/657 про усунення виявлених ревізією порушень.
Не погоджуючись із висновками ревізії щодо безпідставності перерахування коштів на утримання вищестоящої установи, позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним пункту 8 вимоги відповідача від 26.12.2008 року № 53-15/657 “Про усунення порушень”, яка є рішенням контрольно-ревізійної служби, прийнятим за результатами ревізії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перерахування коштів Херсонській обласній лікарні державної ветеринарної медицини на суму 8000 грн. здійснено позивачем на виконання доручення начальника Головного управління ветеринарної медицини Херсонської області. Пунктом 11.5. Порядку обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 року № 89 (далі -Порядок № 89) встановлено, що зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні надходження установи, розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати перерахування коштів вищим та підвідомчим установам за умови, що забезпечена їх основна діяльність, а тому райветлікарня, перераховуючи кошти, діяла правомірно.
Висновки відповідача щодо перерахування коштів відповідно до п. 3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, затвердженого постановою Кабміну від 17.05.2002 року № 659 (далі - Перелік) є необґрунтованими, оскільки операції з перерахування коштів, здійснені позивачем на підставі п. 11.5 Порядку № 89. Зазначені операції контролювалися органами Державного казначейства в Херсонській області. Зауважень з боку казначейства щодо таких перерахувань не було.
Позивач стверджував, що ним забезпечено коштами заходи з виконання основних функцій, будь-яка заборгованість відсутня, а тому власні позапланові надходження від надання установою платних послуг, які зараховувалися на спеціальний реєстраційний рахунок, законно були перераховані вищій установі на підставі платіжних доручень в межах однієї програми та однієї групи власних надходжень.
Позивач, посилаючись на пункт 3.3 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, зазначив, що списання коштів з рахунків установи на оплату видатків проводиться відповідно до кошторису, а також кошти можуть бути списані з цих рахунків за операціями з перерахування коштів вищим та підвідомчим установам згідно з нормативно-правовими актами, наказами та іншими розпорядчими документами розпорядників бюджетних коштів. Перерахування коштів на суму 8000 грн. позивач здійснював на виконання доручення начальника Головного управління ветеринарної медицини Херсонської області, який є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня. Дане доручення є розпорядчим документом, а тому не підлягає державній реєстрації.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, мотивуючи тим, що перерахування позивачем коштів Херсонській обласній лікарні державної ветеринарної медицини здійснено з порушенням вимог п.11.5. Порядку № 89. Позивач не мав права перераховувати кошти облветлікарні, оскільки і позивач, і облветлікарня є підвідомчими установами, розпорядником коштів вищого рівня для яких є управління ветеринарної медицини в Херсонській області.
Посилаючись на п. 3 Переліку відповідач вважає, що позивач не мав права отримані власні надходження від надання платних ветеринарних послуг в сумі 8000 грн. без відображення цих надходжень в кошторисі за КЕКВ 0000 та не зарахування їх до доходів спеціального фонду, перераховувати облветлікарні платіжними дорученнями. Зазначені кошти райветлікарня повинна була використати на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням платних ветеринарних послуг.
Представник відповідача наголошував, що в ході проведення ревізії позивачем не надано нормативно-правового акту, зареєстрованого в органах юстиції, яким би регламентувався порядок перерахування коштів вищим та підвідомчим установам, що входять до системи Державного департаменту ветеринарної медицини. Власні надходження райветлікарні використано не за призначенням.
Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду відповідно до ст. 99 КАС України, оскільки райветлікарня звернулася до суду із позовною заявою 23.02.2010 року, оскаржуючи пункт 8 вимоги від 26.12.2008 року, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8, п. 9 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; звертатись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Частиною 1 статті 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в особі їх керівників. Згідно з пунктом 4 статті 3 цього Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством.
Відповідно до пункту 1 Положення про районні державні лікарні ветеринарної медицини, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 24.12.2002 року № 74, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2003 року за № 27/7348 (далі -Положення) районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів. Лікарня підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі. Зазначене Положення втратило чинність 28.10.2008 року. Операції з перерахування коштів здійснені позивачем 26.04.2007 року, 07.05.2007 року та 25.06.2008 року, тобто на момент вчинення дій Положення було чинним.
Ревізією від 27.11.2008 року встановлено, що Нижньосірогозька районна державна лікарня ветеринарної медицини підпорядкована управлінню ветеринарної медицини в Нижньосірогозькому районі, яке в свою чергу підпорядковане управлінню ветеринарної медицини в Херсонській області. Кошториси позивача на 2007 та 2008 роки затверджені начальником управління ветеринарної медицини в Херсонській області.
Отже, розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня для Нижньосірогозької районної державної лікарні ветеринарної медицини є управління ветеринарної медицини в Нижньосірогозькому районі та управління ветеринарної медицини в Херсонській області, що не заперечується позивачем.
Відповідно до пунктів 11.1.-11.4. Порядку № 89 кошти, що належать до власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, які призначені для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень розпорядників бюджетних коштів.
Власні надходження бюджетної установи мають бути спрямовані на ті бюджетні програми, які передбачені призначеннями спеціального фонду державного бюджету з урахуванням вимог законодавства.
На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Державного казначейства, зараховуються власні надходження з рахунків, які призначені для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень розпорядників бюджетних коштів, а також кошти, які відносяться на відновлення касових видатків.
Власні надходження бюджетної установи використовуються відповідно до затвердженого кошторису з урахуванням вимог законодавства.
На спеціальні реєстраційні рахунки кошти зараховуються без конкретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків, однак здійснення видатків проводиться відповідно до кошторису за конкретними кодами економічної класифікації видатків шляхом оплати рахунків за надані послуги, виконані роботи, отримані товари з урахуванням довідок про внесення змін.
Пунктом 11.5. встановлено, що обсяги власних надходжень, які перевищують відповідні витрати, за умови забезпечення ресурсами заходів з виконання основних функцій бюджетних установ розпорядники бюджетних коштів перераховують вищим та підвідомчим установам і організаціям у разі, якщо їм такі повноваження надано відповідними нормативно-правовими актами. Відповідальність за прийняте рішення несе розпорядник бюджетних коштів.
Перерахування таких коштів здійснюється з рахунків, які призначені для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень розпорядників, лише в межах однієї програми та однієї групи власних надходжень.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 року № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.01 2004 року за № 106/8705 (далі -Інструкція) списання коштів з рахунків установи на оплату видатків проводиться у відповідності до затверджених кошторисів. Крім того, з рахунків установи можуть бути списані кошти за операціями з перерахування коштів розпорядникам бюджетних коштів вищого рівня або підвідомчим установам згідно з нормативно-правовими актами, наказами, та іншими розпорядчими документами розпорядників бюджетних коштів вищого рівня. Пунктом 1.1. встановлено, що ця Інструкція встановлює єдині вимоги до порядку ведення бюджетними установами бухгалтерського обліку руху коштів у касі, на рахунках в установах банків або в органах Державного казначейства, розрахунків з дебіторами та інших активів.
Отже, необхідними умовами для здійснення установою видатків зі спеціальних рахунків є: забезпечення ресурсами заходів з виконання основних функцій бюджетної установи та перерахування коштів у межах однієї програми й однієї групи власних надходжень. Разом з тим, списання коштів зі спеціальних рахунків установою можуть проводитися як у відповідності до затверджених кошторисів, так і за операціями з перерахування коштів розпорядникам бюджетних коштів вищого рівня або підвідомчим установам згідно з розпорядчими документами розпорядників бюджетних коштів вищого рівня. Суд погоджується з позицією позивача, що зазначені вимоги райветлікарнею виконані.
Із дослідженого в судовому засіданні доручення начальника Головного управління ветеринарної медицини в Херсонській області вбачається, що зазначене управління, як розпорядник бюджетних коштів вищого рівня, зобов'язало керівника Нижньосірогозької районної державної лікарні ветеринарної медицини та керівників інших підконтрольних установ перерахувати кошти облветлікарні для централізованої проплати придбання нею житла та автотранспорту. Тобто, розпорядник бюджетних коштів вищого рівня доручив підвідомчим установам перерахувати власні позапланові надходження один одному. Слід відмітити, що наведене вище доручення є разовим дорученням оперативно-розпорядчого характеру, а тому не підлягає державній реєстрації, як на тому наполягає відповідач.
Пунктом 3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року № 659 передбачено, що власні надходження бюджетних установ першої групи використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг.перша - плата за послуги, що надаються бюджетними установами.
Відповідно до п.2 Переліку першу групу власні надходження поділяються на першу та другу групи. Першу групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються у бюджеті.
Перша група поділяється на такі підгрупи: 1) плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ; 2) надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності.
За висновками КРУ від 17.12.2008 року, складеними відповідачем на заперечення до акту ревізії від 27.11.2008 року № 53-30/23, відповідач не приймає заперечення, оскільки в акті відсутнє посилання на п.11.5 Порядку № 89.
Тобто, у своїх висновках КРУ підтримує позицію ревізорів щодо порушення райветлікарнею пункту 3 Переліку та вважає, що розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати перерахування коштів вищим та підвідомчим установам тільки за умови, якщо забезпечена ресурсами основна діяльність позивача та якщо проведена державна реєстрація нормативно-правового акта, на виконання якого здійснено таке перерахування.
Таким чином, суд вважає, що посилання позивача на неправомірне застосування відповідачем в акті ревізії в якості законодавчої підстави для виявленого порушення пункту 3 Переліку, як такого, що не стосується даного порушення є обгрунтованими, оскільки у своїх висновках до заперечень, які є невід'ємною частиною акту ревізії, відповідачем не надано належного законодавчого обгрунтування виявленому порушенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Вимогу КРУ про усунення порушень, виявлених ревізією, позивач отримав 26.12.2008 року.
До суду із оскарженням зазначеної вимоги райветлікарня звернулась 23.02.2010 року, тобто через 1 рік і 2 місяці.
Відповідач у судовому засіданні наполягав на відмові у задоволенні позову у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.
У ході розгляду справи позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому райветлікарня просить визнати поважними причини пропуску строку з мотивів відсутності у позивача штатного фахівця в галузі права та відсутності фінансування на надання правової допомоги в складанні адміністративного позову залученим фахівцем.
Суд не визнає зазначену причину пропущення строку звернення до суду поважною.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 100, 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Нижньосірогозької районної державної лікарні ветеринарної медицини до контрольно-ревізійного управління в Херсонській області про визнання нечинним пункту 8 вимоги у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 квітня 2010 р.
Суддя Кисильова О.Й.