Ухвала
12 червня 2023 року
м. Київ
справа № 463/3401/22
провадження № 61-8112ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, про відшкодування моральної шкоди,
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, на свою користь 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті незаконних дій начальника Першого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, при розгляді його заяви від 22 квітня 2020 року № 30 про вчинене кримінальне правопорушення.
Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 09 вересня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року (повний текст якої складено 05 квітня 2023 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 вересня 2022 року - без змін.
26 травня 2023 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 вересня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року, посилаючись на те, що в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження 14 квітня 2023 року він вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року, однак ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2023 року його касаційну скаргу було повернуто у зв'язку з ненаведенням підстав касаційного оскарження судових рішень. Однак в його первісній касаційній скарзі на другій сторінці було наведено підставу касаційного оскарження судових рішень. Ухвалу Верховного Суду від 11 травня 2023 року він отримав 25 травня 2023 року.
Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року в межах встановленого ЦПК України строку на їх касаційне оскарження, однак його касаційну скаргу було повернуто у зв'язку з ненаведенням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень, без надання йому можливості усунути недоліки його касаційної скарги, і після отримання (25 травня 2023 року) ухвали Верховного Суду від 11 травня 2023 року про повернення касаційної скарги він на наступний день повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, подане ним клопотання необхідно задовольнити і поновити йому строк на касаційне оскарження рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 вересня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року. При цьому Верховний Суд врахував закріплені в частині третій статті 2 ЦПК України основні засади (принципи) цивільного судочинства, а саме верховенство права та забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказав, що наявні підстави для відступлення від висновку щодо застосування: статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17; частини другої статті 48 ЦПК України у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц; статті 1167 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі № 227/3052/19 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 вересня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року.
Витребувати з Личаківського районного суду міста Львова цивільну справу № 463/3401/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, про відшкодування моральної шкоди.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 12 липня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко