іменем України
13 червня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 748/2274/22
Головуючий у першій інстанції - Коверзнев В. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/695/23
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої-судді: Шитченко Н.В.,
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,
із секретарем: Зіньковець О.О.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області,
особа, яка подала апеляційну скаргу: Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про стягнення коштів.
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просив стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 122 474,91 грн. Мотивуючи заявлені вимоги зазначав, що являється єдиним спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_2 . До складу спадщини входять грошові кошти у розмірі відповідно 10 959,86 грн та 111 515,05 грн, які були нараховані згідно з судовими рішеннями та належали до виплати спадкодавцю. На звернення щодо виплати йому, як спадкоємцю, недоотриманої пенсії матері відповідач відмовив у зв'язку з відсутністю підстав для виплати успадкованих сум, що зумовило звернення з даним позовом.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 122 474,91 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
З апеляційною скаргою на зазначене рішення суду відповідно до положень ч. 1 ст. 352 ЦПК України звернулося Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області (далі - ГУ ДКСУ у Чернігівській області), яке не брало участі у справі. Заявник, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність наведених у рішенні висновків фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуваним судовим рішенням порушені інтереси ГУ ДКСУ в Чернігівській області. Представник управління зазначає, що рішенням суду з ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 стягнуто 122 474,91 грн. Зазначена сума є заборгованістю відповідача з виплати пенсії, що увійшла до складу прийнятої позивачем спадщини після ОСОБА_2 . Проте на момент винесення рішення частину наведеної суми у розмірі 10 959,86 грн у 2017 році вже перераховано на картковий рахунок ОСОБА_2 , а виконавчий лист про стягнення решти коштів у сумі 111 515,05 грн, що стягуються з відповідача на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, на даний час перебуває на виконанні у ГУ ДКСУ у Чернігівській області. Таким чином виконання цього рішення, ухваленого на користь ОСОБА_1 , призведе до подвійного виконання рішення суду за рахунок Державного бюджету України.
У наданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 , не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить відхилити її, а рішення суду - залишити в силі. В обґрунтування відзиву позивач зазначає, що до складу спадщини після смерті матері увійшли грошові кошти в сумі 111 515,05 грн, які нараховані на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року. Зазначене судове рішення до цього часу не виконано, тому відсутні підстави для висновку про подвійне виконання судового рішення.
Вважає, що внаслідок відмови у виплаті заборгованості з нарахованої пенсії, а також, враховуючи приписи ст. 15, 16, 20 ЦК України, які надають особі право самостійно та на свій розсуд обирати спосіб захисту порушеного права, правильно обрав визначений ст. 16 ЦК України спосіб захисту його порушеного права. Позивач, як законний власник грошових коштів в сумі 122 474,91 грн, має право вимагати усунення порушення відповідачем його права власності шляхом стягнення заборгованості.
Наголошує на тому, що на підставі п.п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку зі смертю стягувача виконавче провадження підлягає закінченню, що було зроблено державним виконавцем.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника ГУ ДКСУ у Чернігівській області, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що на підставі ст. 1227 ЦК України та 52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач, як спадкоємець за законом та законний власник грошових коштів в сумі 122 474,91 грн має право вимагати усунення порушення відповідачем його права власності шляхом стягнення заборгованості.
З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.
У справі встановлено, що 13 жовтня 2011 року Чернігівським районним судом видано виконавчий лист від 12 серпня 2011 року у справі № 2а-10057/2011 про зобов'язання управління ПФУ в Чернігівському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 3 категорії потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 17 лютого по 22 липня 2011 року включно, за виключенням нарахованих та сплачених сум за вказаний період (а.с. 13).
08 листопада 2011 року Чернігівським районним судом видано виконавчий лист від 12 серпня 2011 року у справі № 2а-10392/2011 про зобов'язання управління ПФУ в Чернігівському районі Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 20 січня по 22 липня 2011 року включно, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум за цей період (а.с. 14).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо не нарахування з 17 липня 2018 року та невиплати позивачці щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 17 липня 2018 року, нараховувати та виплачувати їй щомісячну доплату, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 85-88).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 9).
Позивач є сином померлої ОСОБА_2 та спадкоємцем її майна за законом.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 серпня 2022 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 після померлої ОСОБА_2 , до складу спадщини, на яке видане свідоцтво, увійшли: грошові кошти в сумі 10 959,86 грн, нараховані згідно з постановами Чернігівського районного суду у справах № 2а-10076/11, № 2а-10057/11, № 2а-10392/11 та належні спадкодавцю згідно з довідкою ГУ ПФУ в Чернігівській області від 22 листопада 2022 року; грошові кошти в сумі 111 515,05 грн, нараховані на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 620/3945/20 та належні спадкодавцю згідно з довідкою ГУ ПФУ в Чернігівській області від 22 листопада 2022 року, а всього на загальну суму 122 474,91 грн (а.с. 9 зворот).
29 серпня 2022 року позивач, як спадкоємець майна ОСОБА_2 , звернувся до відповідача із заявою про виплату йому заборгованості з виплати належної матері пенсії в сумі 122 474,91 грн (а.с. 11), отримавши відповідь про відмову у її задоволенні, яка вмотивована тим, що заявник не був стороною у справі № 620/3945/20, судом не вирішувалося жодних зобов'язань відносно нього, питання про заміну сторони виконавчого провадження також не вирішувалося (а.с. 12).
Звернувшись з позовом про стягнення 122 474,91 грн, ОСОБА_1 зазначав, що зазначена сума є заборгованістю ГУ ПФУ в Чернігівській області з виплати пенсії, яка увійшла до складу прийнятої ним спадщини після померлої матері, ОСОБА_2 , проте відповідач безпідставно відмовив у виплаті грошових коштів, тому просив стягнути їх у судовому порядку.
За змістом ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 352 ЦПК України право на апеляційне оскарження судового рішення мають особи, які не брали участі у справі, якщо ухваленим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.
У апеляційній скарзі ГУ ДКСУ у Чернігівській області, обґрунтовуючи право на оскарження рішення, посилалося на те, що постанови Чернігівського районного суду вже виконано казначейством, а виконавчий лист про стягнення решти коштів у сумі 111 515,05 грн, нарахованої на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, на даний час перебуває на виконанні у ГУ ДКСУ у Чернігівській області. Таким чином виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2022 року призведе до подвійного виконання рішення суду за рахунок Державного бюджету України.
З наданої скаржником копії акту приймання-передачі за І квартал 2015 року вбачається, що на виконанні у ГУ ДКСУ у Чернігівській області перебували постанови Чернігівського районного суду від 12 серпня 2011 року у справі № 2а-10057/2011, від 12 серпня 2011 року у справі № 2а-10392/2011 та від 13 вересня 2011 року у справі № 2а-10076/2011 про стягнення з УПФУ в Чернігівському районі на користь ОСОБА_2 грошових коштів (а.с. 69-71).
На виконання зазначених судових рішень УПФУ в Чернігівському районі здійснено нарахування грошових сум відповідно у розмірі 9 290,28 грн, 585,85 грн та 1 083,73 грн (а.с. 73, 75, 77).
Наведені вище суми 06 вересня 2017 року перераховано на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується копіями платіжних доручень від 06 вересня 2017 року № 476, № 478, № 480 (а.с. 78, 79, 80).
Виконавчі листи у справах № 2а-10057/2011, № 2а-10392/2011 та № 2а-10076/2011, видані Чернігівським районним судом, 04 грудня 2019 року повернуто ГУ ДКСУ у Чернігівській області до районного суду з відміткою про їх виконання (а.с. 83-84).
Заявником до апеляційної скарги додано копію листа начальника ГУ ДКСУ у Чернігівській області від 17 березня 2023 року, зі змісту якого вбачається, що на виконанні в казначействі перебуває рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/3945/20, на підставі якого на користь ОСОБА_2 до виплати нараховано грошові кошти в сумі 111 515,05 грн (а.с. 89).
Відповідно до повідомлення начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління юстиції від 04 травня 2023 року на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 64383860 з виконання виконавчого листа № 620/3945/20, виданого 25 січня 2021 року Чернігівським окружним адміністративним судом. 17 квітня 2023 року державним виконавцем встановлено, що стягувач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому виконавцем 17 квітня 2023 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (у зв'язку зі смертю стягувача) (а.с. 131).
На запит Чернігівського апеляційного суду ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/3945/20 включено до реєстру судових рішень згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою КМУ від 22 серпня 2018 року № 649, що підтверджується витягом з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с. 145, 146).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Конституція України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст.129-1 Основного Закону).
Згідно з положеннями ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у ЗУ «Про виконавче провадження», органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону).
Питання процесуального правонаступництва регламентовані ч. 1 ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ч. 1-3, 5 ст. 442 ЦПК України. Так, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Питання про заміну сторони виконавчого провадження вирішується з урахуванням норм ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема, ч. 1 ст. 15 Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Проаналізувавши у повній мірі вищенаведені норми та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Так, за матеріалами справи встановлено, що у 2011 році ОСОБА_2 зверталася з позовами до УПФУ в Чернігівському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії як непрацюючому пенсіонеру; перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС; стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
Постановами Чернігівського районного суду від 12 серпня 2011 року у справі № 2а-10392/2011, від 12 серпня 2011 року у справі № 2а-10057/2011 та від 13 вересня 2011 року у справі 2а-10076/2011 позови ОСОБА_2 були задоволені.
На виконання наведених постанов суду здійснено нарахування грошових коштів на загальну суму 10 959,86 грн, яку у 2017 році відповідачем перераховано на картковий рахунок ОСОБА_2 . Після перерахування грошових коштів постанови суду повернуто до Чернігівського районного суду з відміткою про їх виконання.
Отже, враховуючи, що на момент винесення оскаржуваного рішення грошові кошти у сумі 10 959,86 грн вже перераховані і судові рішення виконані, заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з ГУ ПФУ в Чернігівській області 10 959,86 грн є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення на користь позивача коштів в сумі 111 515,05 грн, колегія суддів виходить з наступного.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, яким задоволено позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, управлінням нараховано кошти у розмірі 111 515,05 грн. Виконавчий лист з виконання наведеного рішення суду перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень Східного міжрегіонального управління юстиції.
Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадщину прийняв ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом. До спадщини, на яку видано свідоцтво, увійшли грошові кошти, в тому числі в сумі 111 515,05 грн.
Встановивши факт смерті стягувача ОСОБА_2 , державний виконавець 17 квітня 2023 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначила, що у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв'язку зі смертю стягувача, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва стягувача, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв'язку зі смертю стягувача.
За змістом ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 2-846/08.
Беручи до уваги те, що виниклі правовідносини допускають правонаступництво, оскільки позивач прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка є стягувачем у виконавчому провадженні, державний виконавець без законних на те підстав виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі смертю стягувача.
Оскільки рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 620/3945/20, на підставі якого ОСОБА_2 нараховано кошти в сумі 111 515,05 грн, включено до реєстру судових рішень згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду та перебуває на виконанні у ГУ ПФУ в Чернігівській області, твердження ОСОБА_1 про порушення відповідачем його права власності на грошові кошти не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки позивач із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні не звертався.
Листом, скерованим до ГУ ПФУ в Чернігівській області (а.с. 89), ГУ ДКСУ у Чернігівській області повідомило, що стягнення коштів за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2022 року в сумі 122 474,91 грн підлягає виконанню за бюджетною програмою КПКВ 3504040 відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Закону та п. 47 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ від 03 серпня 2011 року № 84, у зв'язку з неможливістю стягнення коштів з боржника з підстав відсутності у нього відповідних бюджетних призначень та відкритих рахунків в органах Казначейства, що призведе до подвійного виконання рішень (постанов) суду з державного бюджету України.
Отже, апеляційний суд погоджується з доводами ГУ ДКСУ у Чернігівській області про те, що оскільки рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/3945/20 перебуває на виконанні і державним виконавцем безпідставно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі смертю стягувача, стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 111 515,05 грн за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2022 року призведе до подвійного виконання судового рішення за рахунок бюджетних коштів.
Кошти, які просить стягнути позивач з ГУ ПФУ в Чернігівській області, у розумінні ст. 1227 ЦК України не є сумою пенсії, яка належала спадкодавцеві, але не одержана ним за життя. Наведені кошти стягнуто на користь ОСОБА_2 за рішенням суду, яке перебуває на виконанні. Отже, позивачу слід обрати інший спосіб захисту порушеного права, звернувшись з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, про що йому повідомляв і відповідач у листі від 28 серпня 2022 року, відповідаючи на звернення щодо виплати належних ОСОБА_2 сум.
Беручи до уваги неправильність застосування районним судом норм матеріального права, апеляційний суд, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав, наведених вище.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З наданої скаржником копії платіжного доручення № 488 від 05 квітня 2023 року вбачається, що платником судового збору в сумі 1 837,12 грн за подачу апеляційної скарги у справі № 748/2274/22 за позовом ОСОБА_1 є ДКСУ (Казначейство) (а.с. 104).
Оскільки апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову, відповідно до вищенаведених правил належить провести розподіл судових витрат пропорційно задоволеним вимогам, а саме, стягнути з ОСОБА_1 на користь ДКСУ 1 837,12 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Керуючись ст. 141, 367, 368, 374, п. 4 ч.1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2022 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про стягнення коштів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) 1 837 (одну тисячу вісімсот тридцять сім) грн 12 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 червня 2023 року.
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: Н.В. Висоцька
О.Є. Мамонова