Справа № 127/23501/19
Провадження № 22-ц/801/1352/2023
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяна Ю. В.
Доповідач:Сопрун В. В.
14 червня 2023 рокуСправа № 127/23501/19м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого Сопруна В.В.,
суддів Копаничук С.Г., Стадника І.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук О.А.,
за участю сторін: ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - адвоката Медончак М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу №127/23501/19 за заявою ОСОБА_2 про поворот виконання судового наказу від 11 вересня 2019 року у справі №127/23501/19,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Медончак Марини Миколаївни на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2023 року, яка постановлена суддею Медяною Ю.В. в Вінницькому міському суді Вінницької області,
В квітні 2023 року ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про поворот виконання судового наказу від 11 вересня 2019 року у справі №127/23501/19, мотивуючи її тим, що 11 вересня 2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано судовий наказ по справі №127/23501/19, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 серпня 2019 року і до досягнення повноліття.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 січня 2023 року визнано судовий наказ від 11 вересня 2019 у справі №127/23501/19 таким, що не підлягає виконанню повністю. Відтак, підстав для отримання коштів з ОСОБА_2 у ОСОБА_1 не було.
За час, коли вказаний вище судовий наказ перебував на виконанні, ОСОБА_2 безпідставно сплатив 228911,92 грн.
Таким чином, ОСОБА_2 просив суд у порядку повороту виконання судового наказу від 11 вересня 2019 року виданого Вінницьким міським судом Вінницької області стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , кошти в розмірі 228911,92 грн.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2023 року в задоволені заяви відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що заявником не надано доказів, які б свідчили про підроблення стягувачем ОСОБА_1 документів, або, що на надані нею завідомо неправдиві відомості на підставі яких було видано судовий наказ про стягнення аліментів.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Медончак М.М.подала апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, постановлену з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Просила суд скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2023 року та постановити нову, якою задовольнити заяву про поворот виконання судового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що 11 вересня 2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано судовий наказ по справі №127/23501/19, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 серпня 2019 року і до досягнення повноліття. (т.1 а.с.47).
На виконання вказаного судового наказу 05 листопада 2019 року старшим державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60494030 (т.2 а.с.51 - 52).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 січня 2023 рок визнано судовий наказ від 11 вересня 2019 року у справі №127/23501/19 таким, що не підлягає виконанню. Підставою для скасування стало те, що в свідоцтві про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «батько» внесено запис « ОСОБА_5 », а за судовим наказом від 11 вересня 2019 року вирішено стягувати аліменти на утримання дитини з ОСОБА_2 (т.1 а.с.187 - 188).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання судового наказу №127/23501/19 від 11 вересня 2019 року ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було сплачено 177201,70 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні №60494030 (т.2 а.с.48 - 49).
Відповідно до висновку судової біологічної експертизи №СЕ-19/102-23/1629-БД від 19 квітня 2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 може бути біологічним батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність даної події складає 99,9999999995264% (т.2 а.с.147 - 155).
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання. Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових право особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Згідно статті 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Разом з тим, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача (частина 2 статті 445 ЦПК України).
З аналізу вищенаведених правових норм убачається, що інститут повороту виконання судових рішень не є абсолютним та має певні обмеження.
Відмовляючи у задоволенні заяви про поворот виконання судового наказу, суд першої інстанції правильно виходив із того, що заявником не доведено ту обставину, що судове рішення про стягнення аліментів було ухвалено на підставі підроблених документів або ґрунтувалось на завідомо неправдивих відомостях.
Колегія суддів, погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки наведені обставини не підтверджують того факту, що судовий наказ Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2019 рокубув обґрунтований на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях заявника, що могло б бути єдиною підставою для повернення коштів, що були отримані за скасованим судовим рішенням про стягнення аліментів, а тому в силу частини 2 статті 445 ЦПК України підстави для здійснення повороту виконання судового рішення про стягнення аліментів відсутні.
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Процесуальних порушень, які були б обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції чи призвели б до неправильного вирішення справи апеляційним судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Медончак Марини Миколаївни залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 14 червня 2023 року.
Головуючий Сопрун В.В.
Судді Копаничук С.Г.
Стадник І.М.