Справа № 751/2785/23
Провадження №3/751/1300/23
12 червня 2023 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Пилипович А.Я.
з участю захисника Похилька С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого, -
09.04.2023 о 07 год 44 хв в м. Чернігів на вул. Ціолковського, 11а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 11020616 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager ARLM-0316, результат позитивний - 0,58‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, надав письмові пояснення (а.с.26-30), відповідно яких вину не визнав, просив закрити провадження у справі. Зазначив, що був зупинений працівниками поліції без будь-яких причин. Правил дорожнього руху він не порушував, а тому наступні вимоги поліцейських не повинен був виконувати. Також вказав, що відеозаписи, які містяться в матеріалах справи не можуть вважатися належним доказом, оскільки у протоколі не вказано посилань на пристрій, за допомогою якого вони здійснені. Крім того, ставить під сумнів законність процедури проведення щодо нього огляду на стан сп'яніння, оскільки ті ознаки алкогольного сп'яніння, які вказані в акті огляду не співпадають з відеозаписами, які долучені до матеріалів справи.
Захисник у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Просив визнати відеозаписи, які долучено до матеріалів недопустимими доказами, причина зупинки водія не встановлена, а тому вина водія не доведена.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу DRAGER ARLM-0316 та результатом тестування, відповідно до якого проба позитивна 0,58 ‰, з даним результатом ОСОБА_1 погодився; направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до оглянутого у судовому засіданні відеозапису ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.
Свідок ОСОБА_2 - т.в.о. командиру взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області, в судовому засіданні показав, що не пам'ятає причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Крім того, не пам'ятає чи сформовано постанову про порушення останнім правил дорожнього руху. Фіксували порушення нагрудною камерою, телефоном не фіксують адміністративні правопорушення, але у разі коли нагрудна камера може розрядитися, то можлива фіксація з телефону.
Не може суд прийняти до уваги доводи захисника щодо неналежності відеозапису поліцейських, як доказу, оскільки обставини зафіксовані на цьому відеозаписі узгоджуються з матеріалами справи. Та обставина, що у протоколі не міститься посилань на пристрій, за допомогою якого зроблено відеозаписи, спростовується протоколом про адміністративне правопорушення, у якому міститься посилання на відео з реєстратора RSDVR-215, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Крім того, відповідно до ст.40 Закону України «Про національну поліцію» поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Таким чином, відеозапис є належним доказом по справі, зокрема і в контексті статті 251 КУпАП.
Що стосується доводів захисника про незаконну зупинку транспортного засобу, то вони не заслуговують на увагу з таких підстав.
Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що передбачає надання відповідним органам державної влади додаткових повноважень з тимчасовим обмеженням конституційних прав громадян. Тому правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу і, в разі потреби, застосовувати силу, спецзасоби чи вогнепальну зброю.
Тобто, працівники поліції, як представники державного органу, наділені правом зупиняти транспортні засоби та вимагати від водіїв надавати для перевірки документи.
Також доводи захисника стосовно порушення порядку огляду, суд не приймає до уваги, оскільки жодним чином не спростовують результатів огляду та висновку про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння з результатом 0,58‰ поза розумним сумнівом.
Суд вважає, що в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, інспектором поліції не було допущено таких порушень, які б вказували на їх незаконність і були підставою для закриття провадження у цій справі.
Отже, твердження захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими, а тому клопотання про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.
За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Повний текст постанови суду складено 14.06.2023.
Суддя: Н.В. Маслюк