Провадження № 3/734/1106/23 Справа № 734/1696/23
іменем України
14 червня 2023 року смт. Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., за участю секретаря судових засідань Ієвлевої О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Андрійчук І.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 та ст.124 КУпАП України,-
30.04.2023 о 00 год. 15 хв. в м.Остер Чернігівського району Чернігівської області по вул. Шевченко, 74, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia Rio д.н.з. НОМЕР_1 явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера та в медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №065383 30.04.2023 року о 00:15 год. у м. Остер по вул. Шевченко, 74 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA RIO д.н.з. НОМЕР_2 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, в наслідок чого здійснив зіткнення з парканом (бетонним). Внаслідок ДТП транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень з матеріальним збитком, чим порушив вимоги п. 2.3, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав повністю, та показав, що того дня приїхав на автомобілі своєї дружини до друзів в гості в м.Остер. Біля приватного будинку, де проживають останні залишив автомобіль, та забув витягти ключі із замка запалювання. Коли повернувся через 20-30 хв. автомобіля не було. Разом з друзями відправилися на пошуки, та знайшли автомобіль приблизно у двох кварталах від місця, де він його залишив. Автомобіль мав механічні пошкодження передньої частини. Ключі були у замку запалювання, із салону нічого не зникло. Для того, щоб з'ясувати, який стан пошкодженого автомобіля, він його завів та хотів з'їхати на узбіччя. В цей час під'їхали працівники поліції. На їх питання, чи погоджується він пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння, він промовчав. Працівники поліції вирішили, що таким чином він відмовився, хоча насправді не відмовлявся та огляд на стан сп'яніння у медичному закладі хотів пройти. Того дня дійсно вживав пиво. На момент ДТП за кермом не був.
Захисник вважає, що є підстави для закриття провадження відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що у матеріалах справи наявний електронний рапорт, у фабулі (телеграма №2534 від 30.04.2023 00:56:43) якого вказано «30.04.2023 о 00:19 надійшло повідомлення по телефону до РУ про те, що 30.04.2023 о 00:10 за адресою: Козелецький район м. Остер, вул. Шевченко буд. 61, надійшло повідомлення чергового ТРО м. Остер, що патруль виявив відчинене покинуте авто. Просить направити наряд поліції перевірити його». Однак, як вказано у електронному рапорті, що наявний у матеріалах справи, черговим ТРО м. Остер 30.04.2023 о 00:10 год. було виявлено відчинене покинуте авто. Тому, невідомо чому працівники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №065383 від 30.04.2023 прийшли до висновку, що гр. ОСОБА_1 30.04.2023 о 00:15 год. вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, оскільки відповідно до електронного рапорту вже о 00:10 год. авто вже було покинуте та водія у автомобілі не було. Також, під час приїзду працівників поліції на місце складання протоколу про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 двічі повідомляв працівників поліції про те, що автомобіль був викрадений (що зафіксовано на відео, яке долучено до матеріалів справи IMG_3428 час 01:03:58 та відео IMG_3429 час 01:21:18). Суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП може бути лише водій транспортного засобу, однак, матеріали не містять достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення час керував автомобілем та вчинив дорожньо-транспортну пригоду. Крім цього, захисник вважає, що працівниками поліції було безпідставно зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, оскільки відповідно до відео з нагрудної камери поліцейського IMG_3423 Мішкова Я.В. працівники поліції зупинили о 00:52:26 год., а відмовився гр. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а не у медичному закладі, о 01:20:49 год. Крім того, у матеріалах справи міститься письмове пояснення ОСОБА_3 , якого на відео не видно. Особи, які перебували з ОСОБА_4 в автомобілі, працівниками поліції не були опитані у якості свідків. Час вчинення правопорушення, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає часу вчинення адміністративного правопорушення, зазначеного на відео з нагрудної камери працівника поліції. Відео, яке було надано працівниками поліції у якості доказу не є безперервним. Посвідчення водія поліцейськими вилучено не було.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що 30.04.2023 до нього в м.Остер приїхав ОСОБА_6 . Авто він залишив біля воріт. Пізніше ОСОБА_7 повідомив, що автомобіль зник. Разом з друзями вони відшукали автомобіль неподалік господарства на перехресті. Автомобіль мав механічні пошкодження, був зім'ятий «передок». ОСОБА_7 був на емоціях, хотів з'ясувати, чи заводиться автомобіль і чи може їхати. Коли «здавав» назад, під'їхали працівники поліції. Не чув, щоб ОСОБА_2 відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння. Хотів, щоб його допитали у якості свідка,але прохання поліцейський проігнорував.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В той же час, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 065382 від 30.04.2023, із змісту якого вбачається, що 30.04.2023 о 00 год. 15 хв. в м.Остер Чернігівського району Чернігівської області по вул. Шевченко, 74, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia Rio д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера та в медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціфалоьних технічних засобів, із змісту якого виходить, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода. При цьому останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер»;
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та відео реєстратора з автомобіля, з яких вбачається, що під час зупинки транспортного засобу Kia Rio д.н.з. НОМЕР_2 за кермом даного автомобіля знаходився ОСОБА_1 . На місці зупинки, ОСОБА_1 визнає, що перебував за кермом, але заперечує, що автомобіль рухався. Пояснює, що автомобіль вкрали. На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці, або у лікарському закладі, питає: «Для чого?». Після цього, останньому працівником поліції кілька разів пропонується пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, озвучено правові підстави пропозиції пройти огляд в зв'язку з наявністю в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та роз'яснюються на слідки відмови. На що, ОСОБА_1 мовчить та не дає жодної відповіді. Працівником поліції розцінюється дана поведінка ОСОБА_1 як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння та повідомляється про складання протоколу про адміністративне правопорушення на ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Аналіз відеозапису, пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності приводить до безсумнівного висновку, що водієм автомобіля Kia Rio д.н.з. НОМЕР_2 на момент зупинки був ОСОБА_1 . Також відеозаписом спростовуються доводи останнього про те, що автомобіль, коли до нього під'їхали працівники поліції, не рухався. Також суд приймає до уваги пояснення у судовому засіданні ОСОБА_1 , де він пояснює, що дійсно того дня вживав пиво.
Твердження захисника про те, що наявний у матеріалах справи відеозапис не є безперервним, тому його не слід брати до уваги, є такими, що спростовуються належними та достовірними доказами, зокрема відеоматеріалом, на якому чітко зафіксована подія, а саме те, що ОСОБА_1 на чергову пропозицію поліцейських пройти освідування, своєю поведінкою продемонстрував, що не має наміру це зробити. Суд визнає доводи у цій частині такими, що спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. На переконання суду, відеозаписом безумовно підтверджується, що поведінка ОСОБА_1 свідчить виключно про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності взагалі не мала наміру проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим працівниками поліції щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд констатує, що відеоматеріал є належним доказом у справі, тому доводи ОСОБА_1 та захисника у цій частині суд вважає недоцільними.
При цьому на вимогу працівників поліції, які виявили ознаки алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 мав виконувати передбачені законом вимоги поліцейського і проїхати з ними для медичного огляду на стан сп'яніння, але дану вимогу ігнорував, шляхом мовчання.
Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп'яніння.
Отже така поведінка ОСОБА_1 судом розцінюється як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Інші доводи, на які захисник послався в своїх запереченнях, а саме не те, що у протоколі про адміністративне правопорушення та електронному рапорті маються розбіжності в часі, не відбирання пояснень у товаришів ОСОБА_1 , наявність у матеріалах письмово пояснення ОСОБА_3 , якого начеб то не було на місці події, та інше, суд не може розцінювати як спростування порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На думку судді, працівниками патрульної поліції вимоги ст.266 КУпАП та Інструкцій були виконані, ОСОБА_1 при можливій недовірі працівникам поліції, мав змогу скористатись своїм правом та пройти відповідне освідування у прийнятній для нього медичній установі, проте цього не зробив, із відповідною скаргою на можливі, на думку останнього, протиправні дії працівників поліції не звертався, адже доказів на підтвердження цього не надав.
Таким чином суд приходить до висновку, що доводи захисника та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак ОСОБА_1 таких дій не вчинив.
Під час розгляду справи судом з'ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч. Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин стороною захисту не надано.
Матеріали справи свідчать про те, що поліцейським було дотримано вимоги закону, які регламентують процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також фіксацію відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що сукупність вищевказаних доказів підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Недоліки, допущенні при оформленні адмінматеріалу, не є суттєвими та не спростовують вчиненого особою адміністративного правопорушення.
Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суддя, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, дійшов висновку про призначення безальтернативного адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, суд вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. До даного висновку суд прийшов з тих підстав, що докази, які б вказували на те, що 30.04.2023 року о 00:15 год. у м. Остер по вул. Шевченко, 74, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA RIO д.н.з. НОМЕР_2 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, в наслідок чого здійснив зіткнення з парканом (бетонним), відсутні.
При цьому протокол серії ААД №065383 від 30.04.2023 про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, 266, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави грошові кошти в розмірі 536 грн. 80 коп. судового збору.
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом десяти днів із моменту її винесення.
Суддя