Справа № 950/1133/23
Провадження № 3/950/540/23
12 червня 2023 року м. Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Косолап В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; не працює) за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
09.04.2023 о 13 год. 55 хв. у с. Гарбарі Сумської області по вул. Луговій, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Крім того, 09.04.2023 о 13 год. 55 хв. в с. Гарбарі по вул. Луговій водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування транспортним засобом, тим самим повторно протягом року порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
У судові засідання, призначені на 08.05.2023, 24.05.2023 та 12.06.2023 ОСОБА_1 не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся за адресою, зазначеною у протоколі.
Суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 обізнаний із наявністю в суді відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення та не був позбавлений можливості залучити до участі у справі захисника, однак таким правом не скористався.
Крім того, під відеозапис був повідомлений про те, що йому необхідно з'явитись до суду де розглядатиметься протокол відносно нього. При цьому відповідно до положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачені ст. 126 та ст. 130 КУпАП не є обов'язковою. Суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ право на доступ до суду, закріплене у § 1 ст. 6 Конвенції не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши протокол та інші докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду водіїв передбачений ст. 266 КУпАП.
Так, згідно з ч. ч. 1-2 зазначеної статті особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 266 КУпАП).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок № 1103).
Цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.
Згідно з п. п. 2, 3, 4 Порядку № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Крім того, спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до п. п. 1, 2 розділу І Інструкції № 1452/735 ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 6 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Також, наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція № 1395).
Відповідно до п. 6 розділу Х Інструкції № 1395 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом Серії ААД № 117039 від 09.04.2023 (а.с. 2); направленням на проходження медичного огляду, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; інформацією ВП № 3 (м. Лебедин) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановою від 21.02.2023; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, здійсненим згідно зі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Суд зазначає, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому числі у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та передбачає відповідальність, встановлену санкцією вказаної частини статті.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому водій зобов'язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп'яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Лебединського районного суду Сумської області від 21.02.2023 по справі № 950/880/22.
З огляду на викладене, проаналізувавши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки будучи особою, яка керує транспортним засобом, повторно протягом року відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його вини, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Крім того відповідно до 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом Серії ААД № 117040 від 09.04.2023 (а.с. 2); копією постанови серії БАД № 652748 від 19.11.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, здійсненим згідно зі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Суд зазначає, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом (особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, особою, позбавленою права керування транспортними засобами), повторно протягом року.
Досліджені докази, суд вважає належними та допустимими та такими, що у повній мірі підтверджують наведені у протоколах обставини допущених адміністративних правопорушень.
З огляду на викладене, проаналізувавши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджена в повному обсязі належними та допустимими доказами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот (40800,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб «ВАЗ 2106» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не належить.
Крім того, відповідно до санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000,00 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб «ВАЗ 2106» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не належить.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
Згідно зі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 126, 130, 268, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 536,80 грн.(отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Вадим КОСОЛАП