Справа № 577/1856/23
Провадження № 2/577/544/23
09 червня 2023 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,
за участі секретаря Цуканової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 365 686 грн 00 коп та 3 % річних в розмірі 32 962 грн 20 коп,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та прохає стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 11 березня 2020 року в розмірі 10 000 доларів США, що станом на 12 квітня 2023 року, виходячи з курсу долару США до гривні України, за яким 1 долар США дорівнює 36,5686 грн, становить 365 586 грн 00 коп, а також 3 % річних в розмірі 901 долар США 38 центів, що становить 32 962 грн 20 коп, всього 398 648 грн 20 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11 березня 2020 року він надав ОСОБА_2 у борг кошти в розмірі 11 000 доларів США, про що відповідач власноруч написав розписку. В свою чергу відповідач ОСОБА_2 брав на себе зобов'язання повернути борг у повному обсязі в строк до 14 квітня 2020 року. Проте відповідачем в рахунок погашення боргу за договором позики від 11 березня 2020 року сплачено лише 1 000 доларів США. Вказана сума сплачена ОСОБА_2 17 травня 2020 року. Станом на 12 травня 2023 року заборгованість ОСОБА_2 за договором позики від 11 березня 2020 року становить 10 000 доларів США, що, виходячи з офіційного курсу валют, встановленого НБУ станом на 12 квітня 2023 року, за яким 1 долар США дорівнює 36,5686 гривень України, складає 365 686 грн 00 коп. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України прохає стягнути з відповідача на його користь за період з 14 квітня 2020 року до 12 квітня 2023 року за невиконання зобов'язань за договором позики 3 % річних в розмірі 901 долар США 38 центів, що у перерахунку на національну валюту України станом на 12 квітня 2023 року становить 32 962 грн 20 коп.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2023 року провадження у справі було відкрито та справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні (а.с. 41).
Відповідно до ухвали суду від 19 травня 2023 року підготовче провадження у справі закрито та справа призначена до судового розгляду (а.с. 45).
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Савчак Я.О. у судове засідання, не з'явилися. Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі та без участі позивача, зазначивши, що позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує (а.с. 47).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 51-53), про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву ОСОБА_2 наданий не був.
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Статтею ст. 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася і Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16, від 10.08.2022 у справі № 504/369/18.
У постанові від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16-ц Верховний Суд зазначив, що розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, повинна містити умови отримання позичальником у борг коштів із зобов'язанням їх повернення і дати отримання коштів. Тому у справах про стягнення боргу за договором позики позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання, а суд повинен встановити наявність між позивачем та відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту і достовірності документа, на підставі якого доводиться факт укладення договору позики та його умов.
Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19) та у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) суд вказав, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
В судовому засіданні встановлено, що 11 березня 2020 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір позики та ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_1 кошти в розмірі 11 000 доларів США на строк до 14 квітня 2020 року. У вказаний строк ОСОБА_2 брав на себе зобов'язання повернути отримані у борг кошти, що підтверджується наданою позивачем розпискою від 11 березня 2020 року (а.с. 48).
Надана відповідачем ОСОБА_2 позивачеві ОСОБА_4 розписка містила умови отримання позичальником в борг грошових коштів із зобов'язанням їх повернення в строк до 14 квітня 2020 року, а також дату отримання коштів - 11 березня 2020 року та суму отриманих у борг коштів - 11 000 доларів США.
Оригінал розписки від 11 березня 2020 року про отримання ОСОБА_2 у борг коштів наданий суду позивачем ОСОБА_4 (а.с. 48).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частинами 1-3 ст. 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Оригінал боргового документа перебував у позикодавця - ОСОБА_1 та був наданий останнім суду (а.с. 48), що свідчить про невиконання позичальником ОСОБА_2 умов договору позики від 11 березня 2020 року.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25 квітня 2012 року № 6-24цс12.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у повному обсязі не виконав своїх зобов'язань за договором позики від 11 березня 2020 року перед ОСОБА_1
17 травня 2020 року ОСОБА_2 в рахунок повернення боргу за договором позики від 11 березня 2020 року сплачено 1 000 доларів США (а.с. 48).
Станом на 09 червня 2023 року сума коштів, яка не повернута відповідачем, становить 10 000 доларів США.
У наданій відповідачем ОСОБА_2 11 березня 2020 року розписці зазначено, що у разі стягнення грошових коштів за вказаною розпискою у судовому порядку, грошові кошти повертаються у гривні України за курсом, встановленим НБУ, на час звернення з позовом до суду (а.с. 48).
Позивач прохає стягнути з відповідача кошти за договором позики від 11 березня 2020 року в гривнях України, виходячи з курсу долару США до гривні України, встановленого Національним банком України, станом на 12 квітня 2023 року.
За офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України станом на 12 квітня 2023 року 1 долар США дорівнював 36,5686 гривень України.
Таким чином 10 000 доларів США у перерахунку на національну валюту України із розрахунку, що 1 долар США дорівнював 36,5686 гривень України, станом на 12 квітня 2023 року становило 365 686 грн 00 коп (10 000 дол США х 36,5686 грн України).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконав своє зобов'язання за договором позики від 11 березня 2020 року, то відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, з нього на користь позивача слід стягнути 3% річних від простроченої суми.
При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році). (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16.)
Позивач ОСОБА_1 прохає стягнути на його користь з відповідача 3% річних за період з 14 квітня 2020 до 17 травня 2020 року, виходячи з суми боргу 11 000 доларів США, а з 18 травня 2020 року до 14 квітня 2023 року, виходячи із суми боргу 10 000 доларів США.
В той же час з розписки від 11 березня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 брав на себе зобов'язання повернути борг в строк до 14 квітня 2020 року, але у вказаний строк кошти не повернув, а тому ОСОБА_2 вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з 15 квітня 2020 року.
Крім того 17 травня 2020 року ОСОБА_2 за договором позики від 11 березня 2020 року сплачено 1 000 доларів США.
За таких обставин 3 % річних від простроченої суми 11 000 доларів США слід розраховувати за період з 15 квітня 2020 року до 16 травня 2020 року.
Також Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, по всій території України з 05 год 30 хв. 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, який діє і на даний час.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 % річних за період з 17 травня 2020 року до 23 лютого 2022 року, виходячи із суми боргу 10 000 доларів США.
При визначенні розміру 3% річних від простроченої суми боргу за договором позики суд виходить з того, що борг за договором позики від 11 березня 2020 року за період до 15 квітня 2020 року до 16 травня 2020 року становив 11 000 доларів США за вказаний період пройшло 32 дні.
Розрахунок 3% річних за період з 15 квітня 2020 року до 16 травня 2020 року:
11 000 доларів США х 3% : 366 х 32 = 28 доларів США 85 центів.
-11 000 доларів США сума боргу за договором позики від 11 березня 2020 року,
- 366 кількість днів у році,
- 32 кількість днів прострочення.
За період до 17 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року борг становив 10 000 доларів США, за вказаний період пройшло 229 днів.
Розрахунок 3% річних за період з 17 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року:
10 000 доларів США х 3% : 366 х 229 = 187 доларів США 70 центів.
-10 000 доларів США сума боргу за договором позики від 11 березня 2020 року,
- 366 кількість днів у році,
- 229 кількість днів прострочення.
За період з 01 січня 2021 року до 23 лютого 2022 року борг становив 10000 доларів США, пройшло 419 днів
Розрахунок 3% річних за період з 01 січня 2021 року до 23 лютого 2022 року:
10 000 доларів США х 3% : 365 х 419 = 344 долари США 38 центів.
-10 000 доларів США сума боргу за договором позики від 11 березня 2020 року,
- 365 кількість днів у році,
- 419 кількість днів прострочення.
За період до 17 травня 2020 року до 23 лютого 2022 року 3 % річних становили 532 долара США 08 центів (187 доларів США 70 центів + 344 долара США 38 центів).
Всього за період з 15 квітня 2020 року до 23 лютого 2022 року 3% річних становили 560 доларів США 93 центи (28 доларів США 85 центів +532 долара США 08 центів).
За офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України станом на 12 квітня 2023 року, 1 долар США дорівнював 36,5686 гривень України.
Таким чином 560 доларів США 93 центи у перерахунку на національну валюту України із розрахунку, що 1 долар США дорівнював 36,5686 гривень України, станом на 12 квітня 2023 року становило 20 512 грн 42 коп.
Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути борг за договором позики від 11 березня 2020 року в розмірі 386 198 грн 42 коп (365 686 грн 00 коп- сума позики у гривнях України + 20 512 грн 42 коп - 3 % річних у гривнах за період 15 квітня 2020 року до 23 лютого 2022 року
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені на 97 %, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 866 грн 89 коп (3 986 грн 48 коп - сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду х 97 %).
Керуючись ст.ст. 192, 204, 525, 526, 545, 610, 1046, 1047, 1049, 1051 ЦК України, . ст. 12, 76-78, 141, 259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 11 березня 2020 року в розмірі 365 686 грн 00 коп (триста шістдесят п'ять тисяч шістсот вісімдесят шість грн 00 коп) та 3 % річних в розмірі 20 512 грн 42 коп (двадцять тисяч п'ятсот дванадцять грн 42 коп), всього 386 198 грн 42 коп (триста вісімдесят шість тисяч сто дев'яносто вісім грн 42 коп)
В іншій частині у задоволенні позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 866 грн 89 коп (три тисячі вісімсот шістдесят шість грн 89 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачу у день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
відповідач: ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Ярмак О. М.