Справа № 591/2010/23
Провадження № 2/591/287/23
14 червня 2023 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Шелєхової Г.В.
за участю секретаря судового засідання - Сухонос Є.О.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Недведського О.О.
представника 3-ї особи - Панок О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу №591/2010/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав,
Позивачка свої вимоги мотивує тим, що сторони перебували у шлюбі, мають спільну доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач про дитину не піклується, не забезпечує їх матеріально, не займається їх вихованням та лікуванням. Донька проживає з позивачем, знаходиться на його утриманні. Тому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 .
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали.
Представник третьої особи позов підтримала.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Представник 3-ї особи подав суду висновок про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_4 .
Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 15 березня 2023 року в даній справі відкрите провадження та справа призначена до підготовчого засідання на 10 квітня 2023 року.
Протокольною ухвалою головуючого відкладено розгляд справи до 26 квітня 2023 року.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 квітня 2023 року призначено справу до судового розгляду на 29 травня 2023 року.
Протокольною ухвалою головуючого від 29 травня 2023 року оголошено перерву в судовому засіданні до 14 червня 2023 року.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, в процесі розгляду справи вислухавши з'явившихся учасників, свідків, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що сторони з 30 вересня 2011 року перебували у шлюбі, який розірвано (а.с.11).
30 серпня 2014 року ОСОБА_1 повторно уклала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.12).
Сторони спільну доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої відповідно до свідоцтва про народження, є відповідач (а.с.7). Дитина проживає з матір'ю, що підтверджується копією інформації на запит про склад зареєстрованих у житловому приміщенні (а.с.24).
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 вересня 2012 року стягнуто аліменти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його доходу щомісячно (а.с.13).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 становить 190727,06 грн. (а.с.18-21).
Свідок ОСОБА_8 , який є чоловіком ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснив, що знає позивача з 2012 року, відповідача не знає, бачив на вулиці. За 12 років жодного разу до дитини не приходив, не утримував, не брав участі у вихованні доньки. Аріна вважає свідка батьком і запитує чому в неї інше прізвище.
Свідок ОСОБА_9 пояснила в судовому засіданні, що останній раз бачила відповідача на весіллі сторін. ОСОБА_3 участі у вихованні доньки не приймає. Дитина вважає своїм батьком нинішнього чоловіка позивачки. Остання перешкод у спілкування з дитиною відповідачу не чинила.
Згідно ст. 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківський прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту інтересів дитини.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Так, 11.07.2017 Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «М.С. проти України», в якому йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно доньки забезпечуватиме інтереси самої дитини, оскільки відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не бажає та не приймає участі в утриманні та вихованні дитини, не піклується про неї. Фактично дитина не знає свого біологічного батька, її вихованням займається нинішній чоловік матері, саме його вона вважає своїм батьком.
Позивач ставить питання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн.
19 жовтня 2022 року між адвокатом Недведським Олегом Олександровичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги (а.с.14-16).
Згідно додатку до договору про надання правової допомоги від 23 березня 2023 року, сторони погодили виплату суми гонорару за надання адвокатом правничої допомоги у розмірі 4500,00 грн. (а.с.42)
Факт оплати підтверджується платіжною інструкцією № @2PL077761 (а.с.42).
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в т. ч. і витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.1,2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
В межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, а отже не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, тобто є визначеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного суду від 28 грудня 2020 року у справі 640/18402/19.
Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Відповідач будь-яких заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу суду не надав, в процесі розгляду справи не висловлював.
Крім цього, згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, ст.ст.67, 75 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити рішення безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, код ЄДРПОУ 34743343, адреса: м. Суми, вул. Харківська, буд. 35.
Повне рішення виготовлено 14 червня 2023 року.
Суддя Г.В. Шелєхова