Справа № 2а-12155/09/1570
02 вересня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді -Корой С.М.
секретар судового засідання -Дудка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом «Компанії АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси про визнання неправомірним та скасування рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява «Компанії АСК» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси в якій позивач просить визнати неправомірним та скасувати рішення державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0012292301 від 29.10.2008 року.
У своїй позовній заяві, позивач, не погоджується із прийнятим податковими повідомленням -рішенням і вважає, що воно підлягає скасуванню, оскільки прийнято всупереч чинному законодавству, на підставі хибних висновків акту перевірки та упередженого відношення перевіряючих. Також позивач зазначив, що «Компанії АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю не має змоги використовувати в якості реєстратора розрахункових операцій гральні автомати, обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю) з незалежних від нього обставин.
Відповідач -державна податкова інспекція в Малиновському районі м.Одеси надіслав до суду заперечення на позов, в якому просить відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що відповідно до акту перевірки від 18.09.2008 року гральні автомати, які знаходились у залі гральних автоматів позивача, не переведені у фіскальний режим роботи, не зареєстровані та не опломбовані у встановленому порядку, що зумовило застосування штрафної санкції до позивача передбаченої п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.34 -36).
В судовому засіданні представник позивача -підтримав позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві, та просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача, в судовому засіданні, заперечував проти задоволення позову посилаючись на обґрунтування викладені в запереченнях.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.09.2008 року працівниками державної податкової адміністрації в Луганській області, а саме: головними державними податковими ревізорами-інспекторами Князєвим В.В. та Біловольченко А.О. на підставі направлення №151 від 17.09.2008 року та згідно графіку перевірок за здійсненням СГ -юридичних та фізичних осіб щодо контролю за розрахунковими операціями в сфері готівкового обігу у вересні 2008 року (а.с.62-63) було проведено планову перевірку залу гральних автоматів, що належить позивачу та розташований за адресою: м.Луганськ, вул. Димитрова, 23-в.
За результатами перевірки головними державними податковими ревізорами-інспекторами Князєвим В.В. та Біловольченко А.О. складено акт перевірки щодо контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування послуг суб'єктами підприємницької діяльності: №0016/12/32/23/26522322 який зареєстрований в органах ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 18.09.2008 року (копія а.с.39-42).
Перевірка здійснена в присутності адміністратора -Шаповалової І.В. яка була ознайомлена з актом та отримала його примірник.
На підставі зазначеного акту перевірки №0016/12/32/23/26522322 від 18.09.2008 року державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси було прийнято рішення №0012292301 від 29.10.2008 року про застосування до «Компанії АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4080 гривень за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що до позивача було застосовано штрафні санкції згідно з п. 2 ст.17 вказаного Закону (копія а.с. 37).
Штрафна санкція застосована згідно п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка передбачає відповідальність у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій не переведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме за те, що гральні автомати не були обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), 12 гральних автоматів, які знаходились в гральному залі за адресою: м.Луганськ, вул. Димитрова, 23-в -(340грн. х 12) = 4080грн.
Суд вважає, що дії відповідача щодо проведення перевірки здійсненні правомірно, та у межах повноважень, що передбачені законодавством України, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: - направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу ДПС; - копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими Законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.
З матеріалів справи вбачається, що проведені державною податковою адміністрацією в Луганській області перевірки позивача передбачені графіком перевірок за здійсненням СГ -юридичних та фізичних осіб щодо контролю за розрахунковими операціями в сфері готівкового обігу у вересні 2008 року (копія а.с.62-63) та були проведені відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»тощо.
Виходячи з викладеного та враховуючи те, що плановою перевіркою відповідно до вищенаведених положень законодавства вважається перевірка, яка передбачена у плані (графіку) роботи податкового органу, суд приходить до висновку, що відповідачем було проведено планові перевірки позивача.
Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, в акті перевірок зазначено, що в залі гральних автоматів проведена операція з надання послуг через не зареєстровані, не опломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи автомати з продажу послуг, тобто нефіскалізовані.
Зазначеною нормою передбачається, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні поводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, а саме: згідно з рішенням №0012292301 від 29.10.2008 року застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4080 гривень тобто 12 не приведених у фіскальний режим роботи гральних автоматів (РРО) х 340 грн. (20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Суд не погоджується зі вказаними рішеннями державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, виходячи з наступного.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон № 265/95-ВР).
Відповідно до ст.2 цього ж Закону автомат з продажу товарів (послуг) -це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
Згідно ст.11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України. Кабінетом Міністрів України 07.02.2001 року прийнята постанова №121 „Про терміни переведення СПД на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій”, в якій передбачене переведення на облік розрахункових операцій до 31.12.2006 року використання саме гральних автоматів. Пунктом 2 постанови №121 Міністерству економіки доручено забезпечити до 01.07.2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерству промислової політики до 01.02.2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Проте судом встановлено, що Міністерством промислової політики не було організовано розроблення автоматів з продажу товарів (послуг) з відповідними технічними вимогами щодо автоматів грального бізнесу, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Рішенням Голови Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управлінні товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України №5 від 22.06.2004 року затверджені лише Технічні вимоги до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій для казино та залів гральних автоматів, які встановлюють перелік додаткових вимог щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами розрахункових операцій -електронними контрольно-касовими апаратами, що застосовуються для обліку та реєстрації з купівлі - продажу фішок (жетонів, кредитів) в гральних закладах.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько -технологічній та програмній документації виробника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року №1315 (зі змінами та доповненнями) затверджено Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до якого, Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій -це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції, затвердженого Наказом ДПА України №7 від 21.01.2009 року включені декілька моделей електронних контрольно-касових апаратів сфера застосування яких зазначена -казино; зали гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів. Наказом ДПА №430 від 01.07.2008 року до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включений також РРО моделі „ФІСКАЛ”, який віднесений до комп'ютерно -касової системи та вказана сфера його застосування, крім вищезазначених - казино; зали гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів, також - фіскалізація гральних автоматів. Але ця комп'ютерно -касова система, як і автомат з продажу товарів (послуг) відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є реєстраторами розрахункових операцій.
Між тим, ні одним законодавчим актом не передбачений порядок фіскалізації гральних автоматів - випуск нових як РРО та оснащення старих відповідними пристроями для застосування їх як РРО з відповідним внесенням їх до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Як зазначалось, Міністерством промислової політики не було організовано розроблення автоматів з продажу товарів (послуг) з відповідними технічними вимогами щодо автоматів у сфері грального бізнесу, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, відповідно до п.2 Постанови №121, тобто для фіскалізації діючих автоматів передбачалося розроблення запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті).
Частиною 1 статті 13 Закону № 265/95-ВР визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №199 від 18.02.2002р. “Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування” передбачено оснащення реєстраторів розрахункових операцій фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам'яті збереження інформації, тощо.
Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено поняття “фіскалізація” як перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації реєстратора (п. 3 Постанови КМУ № 199 від 18.02.2002 р.).
Розкриваючи ширше поняття "фіскалізації" та досліджуючи процес переходу від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора слід виходити з нижче приведених термінів, визначених Законом № 265/95-ВР:
- фіскальні функції - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо);
- фіскальна пам'ять - це запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;
- фіскальний режим роботи -це режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.
Судом встановлено, що відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій фактично за нефіскализацію гральних автоматів, які знаходилися в перевіряємих залах гральних автоматів. Між тим, п. 2 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Цей Закон не передбачає застосування до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за нефіскалізацію гральних автоматів.
Крім того, відповідачем не було надано жодного доказу в обґрунтування того, що позивачем здійснювалися розрахункові операції на гральних автоматах з застосуванням не переведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Судом також встановлено, що реєстратор розрахункових операцій, що використовуються позивачем в гральному залі, а саме Mini 600.02ME внесений до Державного реєстру, належним чином опломбовані та зареєстровані в органах податкової служби, та працюють у фіскальному режимі роботи. Це свідчить про те, що в залах гральних автоматів позивача повністю забезпечено фіскалізацію обігу готівки з дотриманням вимог діючого законодавства, тому використання позивачем РРО в господарській діяльності по наданню послуг в сфері грального бізнесу є цілком правомірним.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеному припису норми процесуального права, відповідач при розгляді судом спору, не довів технічної можливості використання жодної компютерно -касової системи з тим гральним автоматом, який використовувався позивачем та був введений ним в експлуатацію до включення системи «Фіскал»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а відтак застосування до позивача штрафних санкцій не можна визнати обґрунтованим.
Згідно частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги «Компанії АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись: Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов «Компанії АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси про визнання неправомірним та скасування рішення державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0012292301 від 29.10.2008 року -задовольнити повністю.
Визнати неправомірним та скасувати рішення державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0012292301 від 29.10.2008 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 07.09.2010 року.
Суддя С.М.Корой
07 вересня 2010 року