Справа № 2 а -727/2010
27.08.2010 р. Хортицький районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
при секретарі - Жолкевській В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, сержанта міліції Кірса Сергія Петровича про поновлення строку оскарження, скасування постанови та протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності -
05.07.2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, сержанта міліції Кірса С.П., в якому просить поновити строк на оскарження постанови та скасувати постанову, складену 14.06.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 2 КпАП України .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не допускав порушення п. 16.9 Правил дорожнього руху.
Посилаючись на те, що відсутні докази вчинення правопорушення, позивач просив скасувати протокол та постанову.
В судове засідання позивач не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про розгляд справи сповіщений своєчасно, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі та участі його представника за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили, про розгляд справи сповіщені своєчасно.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що 14.06.2010 року відносно позивача ОСОБА_1 посадовою особою відповідача - інспектором ІДПС Кірса С.П. на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України складено протокол та постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КпАП України. Згідно зазначеного протоколу та постанови, 14.06.2010 року о 08-30 год., ОСОБА_1 рухався на автомобілі ЗАЗ-1103, номрний знак НОМЕР_1 по вул.Українська в м.Запоріжжі, здійсн.вав при включеній додатковій секції одночасно з червоною сигналом світлофора поворот (праворуч) на пр.Леніна, не надав дорогу транспортним засобам, що рухались з інших напрямків, чим порушив п.16.9 ПДР України. Згідно зазначеної постанови до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Зазначені обставини підтверджуються підписом свідка ОСОБА_3 Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що не мав можливості пропустити автомобілі, що рухались в зустрічному напрямку. Під час написання постанови та протоколу позивачу було роз'яснено права та обов'язки згідно зі ст.. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України. Копію протоколу та постанови ОСОБА_1 отримав, про що свідчить його особистий підпис. Заяв чи вимог від ОСОБА_1 про подання доказів, залучення свідків та розгляду адміністративного протоколу за участю адвоката або переносу термінів розгляду справи не надходило. Адміністративне стягнення накладено у межах санкції, передбаченої ст. 122 ч.2 КУпАП
Відповідно до ст.ст. 2, 4, 6, 9, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 159, 160, 161, 162 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, органів місцевого самоврядування і до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена КАС України. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Докази в адміністративному судочинстві мають бути належними та допустимими. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Суд може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; стягнення з відповідача коштів. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно ст. 289 КпАП України, постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня вручення постанови.
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом лише 05.07.2010 року, тобто з пропуском строку звернення до суду. При цьому позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивує тим, що даний строк ним пропущено з поважних причин, оскільки ухвалу про залишення позову без руху до 30.06.3010р. він отримав несвоєчасно та не мав можливості усунути зазначені недоліки у встановлений строк, а 04.07.2010р ним отримано ухвалу про повернення позову без розгляду. Оскільки позивачем не надано жодного підтвердження щодо поважності причини пропуску ним строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що клопотання про його поновлення є необґрунтованим, а тому немає підстав для його поновлення.
Керуючись ст. ст. 14-1, 33-35, 52, 82, 122 ч.1, 251, 268, 283, 287-294 КУпАП, п. 12.4 ПДР, ст. ст. ст. ст. 71 ч.2, 99, 158- 163, 167 КАС, Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», суд, -
В задоволенні адмністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, сержанта міліції Кірса Сергія Петровича про поновлення строку оскарження, скасування постанови та протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення суду є остаточним та оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.Г. Салтан