Іменем України
"14" червня 2023 р. Справа153/809/23
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №625267 від 25.05.2023, ОСОБА_1 25.05.2023 біля 09 години 00 хвилин, по АДРЕСА_1 , вчинив насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурними словами, вів себе агресивно.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, вказав, що 25.05.2023 він приїхав до будинку ОСОБА_2 забрати свої речі і між ними виник конфлікт з приводу того, що ОСОБА_2 не бажала повертати його речі, під час сварки ОСОБА_2 ображала його. Домашнього насильства відносно ОСОБА_2 він не вчиняв.
Потерпіла ОСОБА_2 вказала, що 25.05.2023 ОСОБА_1 прийшов забирати свої речі і між ними виник конфлікт, під час якого вони ображали один одного словами нецензурної лайки. Конфлікт виник через те, що вони не можуть вирішити питання по розподілу майна.
Дослідивши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення, серія ВАВ №625267 від 25.05.2023; рапорт старшого інспектора-чергового відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Литвак І.В. від 25.05.2023; письмові пояснення ОСОБА_2 від 25.05.2023, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 25.05.2023; копію рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 13.03.2023; копію витягу з реєстру територіальної громади №2023/003732535 від 16.05.2023; копію паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 , а також заслухавши особисті пояснення ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , дані ними в судовому засіданні, вважаю не доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, серії ВАВ №625267 від 25.05.2023, ОСОБА_1 25.05.2023 біля 09 години 00 хвилин, по АДРЕСА_1 , вчинив насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурними словами, вів себе агресивно.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
За змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчинення адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності. При розгляді справи службові особи, що здійснюють розгляд, повинні керуватися виключно даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які вказують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об'єктивної сторони зокрема.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п.9 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП настає виключно за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Таким чином, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом з тим, наслідків діяння ОСОБА_1 у виді можливості завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАВ №625267 від 25.05.2023 не зазначено.
Відтак протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, зокрема, не розкриває повністю суть вчиненого адміністративного правопорушення, що має суттєве значення для вирішення справи.
Домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї, про що обґрунтовано вказано в апеляційній скарзі.
В той же час, під конфліктом необхідно розуміти таких стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
В діях ОСОБА_1 є певні ознаки правопорушення, але його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частини 1 статті 172-3 КУпАП, не підтверджено у передбаченому законом порядку.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч.2 ст.62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Нецензурна лайка, погрози та образи в межах конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Із письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, та пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , даних ними в судовому засіданні, судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо майна, тобто, судом встановлено наявність конфліктної ситуації між ОСОБА_1 та його колишньою дружиною, а не вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, насильства в сім'ї.
До матеріалів справи не долучено будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 дійсно вчиняв будь-які дії психологічного характеру, пов'язані з домашнім насильством відносно колишньої дружини ОСОБА_2 .
З врахуванням викладеного, приходжу до висновку про те, що існує обґрунтований сумнів того, що ОСОБА_1 вчинив відносно ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру. Конфлікт на побутовому грунті та суперечка не є домашнім насильством в розумінні статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому вважаю, що це не може вважатися домашнім насильством, а лише конфліктом на побутовому грунті.
Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з чим, необхідно провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.173-2, 221, п.1 ст.247, ч.1 п.3 ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Р.В. Швець