Справа № 147/761/23
Провадження № 3/147/386/23
14 червня 2023 року смт Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №481243 від 12.06.2023 вбачається, що 09.06.2023 о 20.30 год. в селі Цибулівка по вул.Козацька, на території нежитлового домогосподарства, ОСОБА_1 виражалася в сторону ОСОБА_2 нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого порушила громадський порядок та покій громадян.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз'яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення не визнала. Зазначила, що ОСОБА_2 не погрожувала фізичною розправою та не висловлювалася нецензурною лайкою. Останній прийшов до неї на город за адресою: АДРЕСА_2 , з вилами, якими погрожував, наніс їй матеріальні збитки, образив ОСОБА_1 та її мати. Після чого відразу зателефонувала по офіцера громади ОСОБА_3 , однак останній приїхав на виклик лише 12.09.2023, хоча подія відбувалася 09.06.2023, і склав даний протокол.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами справи, виконуючи положення ст.278КУпАП про підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд проходить до висновку про необхідність повернення протоколу про адміністративне правопорушення до Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області для належного оформлення матеріалів справи, виходячи з наступного.
Так, статтею 254 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, зі змісту протоколу вбачається, що подія відбулася 09.06.2023, однак протокол поліцейським офіцером громади було складено лише 12.06.2023, тобто в порушення вимог ст.254 КУпАП.
Окрім того, ст. 245 КУпАП визначено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення. Такими, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, дата, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Диспозицією ст.173КУпАП визначено, що дрібне хуліганство це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Основним об'єктом цього правопорушення є суспільні правовідносини у сфері громадського порядку, тобто публічні інтереси, а спричинена конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт.
При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо. Тобто, громадське місце є обов'язковою ознакою, яка підлягає доказуванню під час розгляду справи про адміністративні правопорушення. Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку.
Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
Разом з тим, як встановлено в ході розгляду справи, сварка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулася на території нежилого домогосподарства (згідно письмових пояснень ОСОБА_1 на городі).
В українському законодавстві це поняття «громадське місце» визначене у статті 1 закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», де вказано, що громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та вокзалів.
Отже, адміністративне законодавство України не відносить город, нежитлове приміщення чи вулицю до громадських місць.
Також варто зазначити, що протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення ВАВ №481243 від 12.06.2023 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №481243 від 12.06.2023 не конкретизовано суть адміністративного правопорушення, а саме: відсутні дані, що ОСОБА_1 своїми умисними діями порушила громадський порядок, оскільки дрібне хуліганство можливе лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин.
Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені свідки правопорушення, хоча поліцейським офіцером поліції долучені письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Зі змісту даних пояснень, суду є незрозумілим, на підставі яких доказів поліцейський офіцер громади Бухтій Я. дійшов висновку на наявність саме в діях ОСОБА_6 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
У зв'язку з наведеним, суд не вбачає можливості з'ясувати обставини, що мають значення для своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ, відповідно до якої суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
За таких обставин, вважаю, що матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП необхідно направити до Відділення поліції №2 для належного доопрацювання.
При цьому, прошу врахувати вимоги п.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 року №1376, зокрема те, що не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 245, 251, 252, 256, 268, 277, 278, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП, повернути до Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області для доопрацювання та належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Натальчук