Справа № 146/752/22
"13" червня 2023 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретарясудового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020200000094 від 18 травня 2022 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, особою з інвалідністю, депутатом та потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС не є, працюючий на посаді експедитора ТОВ «Рошен-Кондитер», зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
18 травня 2021 біля 17 год. 00 хв. ОСОБА_6 , керуючи технічно-справним автомобілем « Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , належним на праві власності ОСОБА_8 , рухався автодорогою Р-08 сполученням «Немирів-Ямпіль», а саме по проїжджій частині дороги в с. Гнатків Тульчинського району Вінницької області по смузі руху в напрямку м. Немирів Вінницького району Вінницької області, рухаючись із перевищенням допустимої швидкості руху біля 67.43-73,03 км/год. На проїзній частині вул. Л. Українки біля будівлі № 13, у момент об'єктивної появи в полі його зору велосипедиста-малолітнього ОСОБА_9 , 2014 року народження, який переїздив проїзну частину дороги з права на ліво по ходу руху автомобіля, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого, допустив наїзд в межах пішохідного переходу типу «Зебра» ближче до її середини на даного велосипедиста.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми : важкої черепно-мозкової травми: забою головного мозку важкого ступеню, внутрішньо-мозкових гематом і гідром в правій лобній ділянці, лінійного перелому потиличної кістки, набряку головного мозку, забійно-рваної рани потиличної ділянки, рваної рани правого стегна, множинних саден голови та кінцівок, які відповідно до висновку експерта відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи:
- в заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля « Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , з технічної точки зору, регламентувались вимогами п.п.12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху;
- в ситуації, яка склалась, водій ОСОБА_6 мав технічну можливість попередити наїзд на велосипедиста шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля до смуги руху велосипедиста, при русі з допустимою для даних дорожніх умов швидкістю 50 км/год;
- в ситуації, яка склалася, в діях водія ОСОБА_6 вбачається невідповідність вимогам п.п.12.3,12.4 ПДР, які з технічної точки зору, знаходяться в причиннному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Таким чином, ОСОБА_6 за вищевикладених обставин порушив вимоги пунктів 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, згідно яких :
П.12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
П.12.4- «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.».
Порушення ОСОБА_6 вимог п.12.4 Правил дорожнього руху перебуває у безпосередньому причинниому зв'язку з наслідками дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тілесне ушкодження.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні ОСОБА_6 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і вважає, як і інші учасники судового розгляду за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом, допитом потерпілого та характеризуючими матеріалами. З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню визначити допитом обвинуваченого, потерпілого та характеризуючи матеріалами справи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 суду пояснив, що він 18 травня 2022 року біля 17 год. рухався автомобілем «Ренаулт Мастер» з м. Ямпіль в сторону Томашполя. Зазначив, що рухався зі швидкістю біля 70 км/год, наближаючись до пішохідного переходу він не побачив як на дорогу виїхав хлопець. Відшкодував шкоду в розмірі 50000 грн. Цивільний позов визнає частково, а саме 50000 грн.
Законний представник потерпілого ОСОБА_9 - ОСОБА_4 суду пояснила, що їй повідомили знайомі про ДТП. Приїхавши на місце події, то побачила травмовану дитину. Хлопчик спочатку перебував в Томашпільській ЦРЛ, а потім швидкою направили в м. Вінницю. Перші 5 днів син був в комі без свідомості, далі 21 день взагалі не розмовляв. Дитину лікували за кордоном. Син взагалі нічого не пам'ятає після ДТП. Цивільні позови підтримує в повному обсязі.
Крім того, вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується дослідженим в судовому засіданні висновком експерта №29 від 14.07.2022 року, з якого вбачається, що гр. ОСОБА_10 нанесені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми: важкої черепно-мозкової травми: забою головного мозку важкого ступеню, внутрішньо-мозкових гематом і гідром в правій лобній ділянці, лінійного перелому потиличної кістки, набряку головного мозку, забійно-рваної рани потиличної ділянки; рваної рани правого стегна; множинних саден голови і кінцівок. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії тупого (х), твердого (х) предмету (в), чи об такий (і), до яких відносяться деталі та частини автомобіля, можливо 18.05.2022 року і згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень п.2.1.3.б,в,г)» відносяться до тяжкого ступеня тяжкості, які являлись небезпечними для життя потерпілого в час їх спричиненняі та в подальшому клінічному перебігу (а.с.211-212).
Дії ОСОБА_6 державним обвинуваченням вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлені.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.
При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на диспансерному, психіатричному та на наркологічному обліку не перебуває, позитивно характеризується, частково відшкодував шкоду, має на утриманні двоє непонолітніх дітей, вину визнав повністю, позицію державного обвинувача та законного представника потерпілого щодо міри покарання обвинуваченому, також, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання у виді позбавлення волі та одночасно звільнити його від покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів суспільства.
Крім того, законним представником малолітнього ОСОБА_9 - ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження заявлено цивільний позов до ПАТ «ВУСО» про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_9 в розмірі 5271,66 грн. та на її користь про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 105433,21 грн. та моральної шкоди в розмірі 5271,66 грн та позов до ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням на користь ОСОБА_11 у розмірі 194728,34 грн та на користь законного представника 94728,34 грн.
Також просить стягувати з ОСОБА_6 щомісячні платежі на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я в розмірі 50 % мінімальної заробітної плати.
Так, згідно ч. 2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
У відповідності до ст.ст. 22, 1166 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Статтею 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачений чіткий перелік випадків, у яких МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону , та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу; в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи; г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону ; ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров'я згідно з чинним законодавством.
Крім того, згідно із ст.ст. 23,1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При вирішенні розміру відшкодування - враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Щодо стягнення моральної шкоди з ПАТ «ВУСО» на користь ОСОБА_9 суд виходить з наступного.
Так, ОСОБА_6 керував транспортним засобом «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , належним на праві власності ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Таким чином, ОСОБА_6 є особою , яка на відповідній правовій підставі керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована відповідно до полісу № 204891330 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Обов'язок страховика щодо відшкодування моральної шкоди обмежується 5 відсотками страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, тому з ПАТ «ВУСО» підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 5271 грн на користь ОСОБА_9 .
При вирішенні позову про стягнення матеріальної шкоди з ПАТ «ВУСО» на користь ОСОБА_4 в розмірі 105433,21 грн. суд виходить з наступного.
Внаслідок ДТП малолітній ОСОБА_9 отримав ушкодження здоров'я, що призвели до значних витрат, що підтверджуються документально (а.с.70-73).
Суд вважає, що витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
При цьому законним представником ОСОБА_4 надано фіскальний чек від 27.05.2022 року за купівлю пального на суму 2280 грн та фіскальний чек від 23.06.2022 року за купівлю пального на суму 1140 грн, однак дані чеки суд до уваги не бере, оскільки не можливо встановити куди прямував автомобіль та хто оплачував зазначене паливо.
Таким чином, ПАТ «ВУСО» має бути відшкодовано законному представнику малолітнього ОСОБА_9 - ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 102013,21 грн.
Щодо стягнення моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_9 з обвинуваченого ОСОБА_6 суд виходить з наступного.
Розмір відшкодування моральної шкоди ґрунтується на моральних стражданнях та хвилюваннях, спричинених розладом здоров'я, не можливістю вести звичайний спосіб життя внаслідок тілесних ушкоджень спричинених потерпілому. Також при стягненні моральної шкоди, суд враховує поведінку потерпілого, а саме, що останній переїздив проїздну частину дороги на велосипеді, що є не відповідністю вимогам ПДР України, тому виходячи з принципів виваженості, розумності й справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги представника малолітнього ОСОБА_9 - ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме 100000 грн., з урахуванням сплачених обвинуваченим 50000 грн.
Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 5271,66 грн з ПАТ «ВУСО» та 94728,34 грн моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь законного представника малолітнього ОСОБА_9 - ОСОБА_4 суд вважає, що такий позов безпідставний, оскільки остання не має статусу потерпілої у даному кримінальному провадженні.
Щодо стягнення щомісячних платежів з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1199 ЦК України,відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я малолітньої або неповнолітньої особи у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо. Після досягнення потерпілим чотирнадцяти років (учнем - вісімнадцяти років) юридична або фізична особа, яка завдала шкоди, зобов'язана відшкодувати потерпілому також шкоду, пов'язану із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи з розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати.
Отже, щоб застосувати положення зазначеної норми, дитині має бути чотирнадцять років станом на які встановлюється втрата або зменшення працездатності, тому у вимозі про стягненні щомісячних платежів необхідно відмовити.
Крім того, ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 25 травня 2022 року накладено арешт на автомобіль марки «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, належний на праві власності ОСОБА_8 , жителю АДРЕСА_2 , однак фактичним володільцем та користувачем автомобіля є ОСОБА_6 та накладено арешт на велосипед марки «Discovery Flint air flow», чорного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_4 .
Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне скасувати арешт майна накладений вище вказаною ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області.
Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12022020200000094 до висновку експерта від 08.06.2022 року № СЕ-19/102-22/7094 - ІТ вартість проведення дослідження обставин і механізму ДТП, електротехнічного, технічного стану транспортного засобу становить 1201,34 грн; відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12022020200000094 до висновку експерта від 19.07.2022 року № КСЕ-19/102-22/7785 вартість проведення портретного та фототехнічного дослідження становить 1510,24 грн.; відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12022020200000094 до висновку спеціаліста від 19.07.2022 року № КСЕ - 19/102-22/7785 проведення дослідження матеріалів речовин, виробів та харчових продуктів становить 1321,46 грн., які підлягають стягненню із ОСОБА_6 на користь держави.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки 6 (шість місяців) не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_6 рахувати з дня проголошення вироку.
Запобіжний захід не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «ВУСО», ОСОБА_6 про відшкодування шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ВУСО» (код ЄДРПОУ 31650052 м. Київ вул. Казимира Малевича,31) на користь ОСОБА_4 102013,21 грн (сто дві тисячі тринадцять гривень 21 коп) матеріальної шкоди.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Цивільний позов законного представника малолітнього ОСОБА_9 - ОСОБА_4 в інтересах малолітнього ОСОБА_9 до приватного акціонерного товариства «ВУСО», ОСОБА_6 про відшкодування шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ВУСО» (код ЄДРПОУ 31650052 м. Київ вул. Казимира Малевича,31) на користь ОСОБА_9 5271,66 грн (п'ять тисяч двісті сімдесят одна гривня 66 копійок) моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 100000 грн (сто тисяч гривень 00 копійок) моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням експертиз в кримінальному провадженні в сумі 1201,34 (одна тисяча двісті одна гривня 34 копійки); 1510,24 грн. (одна тисяча п'ятсот десять гривень 24 копійки); 1321,46 грн. (одна тисяча триста двадцять одна гривня 46 копійок).
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 25 травня 2022 року на автомобіль марки «Renault», моделі Master д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_8 , жителю АДРЕСА_3 , однак фактичним володільцем та користувачем вказаного автомобіля є ОСОБА_6 , житель АДРЕСА_1 та на велосипед марки «Discovery Flint air flow», чорного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_4 .
Речовий доказ у справі, а саме: - автомобіль марки Renault», моделі Master д.н.з. НОМЕР_1 , який визнано в кримінальному провадженні № 12022020200000094 від 18.05.2022 року в якості речового доказу та перебуває на території спеціального майданчика для тимчасово затриманих транспортних засобів відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області - передати законному володільцю ОСОБА_8 ; велосипед марки «Discovery Flint air flow», чорного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_4 , який визнано в кримінальному провадженні № 12022020200000094 від 18.05.2022 року в якості речового доказу, який перебуває на території спеціального майданчика для тимчасово затриманих транспортних засобів відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області - передати ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Томашпільський районний суд Вінницької області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1