14 червня 2023 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 ,адвоката Олару Д.В., потерпілого ОСОБА_2 ,адвокатів Мінгайлєнє О.В.,Пазюка П.П. провадження у справі про адміністративні правопорушення за апеляційною скаргою захисника Олару Д.В. на постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 05 травня 2023 року, -
Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 05 травня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та провадження відносно нього закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно постанови, 22 жовтня 2022 року, о 18 год. 20 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «BMW», н/з НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не вжив всіх заходів аж до повної зупинки т/з, в результаті чого скоїв зіткнення зі стоячим авто «HYUNDAI», н/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Порушено вимоги п.12.1, 12.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП України.
На таке судове рішення адвокат Олару Д.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з проханням постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вважає висновки суду помилковими, а постанову такою, що не відповідає обставинам справи та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Провадження №33/822/357/23 Головуючий у І інстанції: Байцар Л.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.
Вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталась по вині водія ОСОБА_2 , який керував т/з «HYUNDAI» та зіткнувся своєю передньою лівою кутовою частиною із правою боковою частиною кузова т/з «BMW» в районі правих передніх дверцят, що в подальшому призвело до контактування заднього правого колеса автомобіля «BMW» із переднім лівим колесом автомобіля «HYUNDAI».
Внаслідок цього автомобіль «HYUNDAI» відкинуло назад на його смугу руху, а автомобіль «BMW» розвернуло та викинуло на узбіччя, що призвело до його контактування з електроопорою.
Наголошує на тому, що пошкодження автомобіля «BMW» не було б таким масштабним в ділянці заднього правого колеса, якби був сковзкий удар.
Також апелянт посилається на висновок експерта від 29 грудня 2022 року, в якому зазначено, що дії водія ОСОБА_2 з технічної точки зору перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП та вбачається їх невідповідність вимогам п. 10.1 ПДР України.
Крім того, вказує, що з висновку автотехнічної експертизи від 31.03.2023р. вбачається, що найбільш технічно-спроможним механізмом зіткнення є перебування автомобіля «HYUNDAI» під дещо гострішим кутом відносно осьової лінії проїзної частини дороги і не виключно в рухомому стані при виконанні маневру ліворуч.
У зв'язку з цим, вважає пояснення водія ОСОБА_2 неспроможними та такими, що вводять суд в оману.
Крім цього, апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, в якому зазначає, що 05 травня 2023 року було проведено судове засідання, після якого суддя видалилась до нарадчої кімнати та більше до сторін не виходила. Після цього секретар судового засідання повідомила, що дізнатись про рішення суду можна, зателефонувавши на службовий телефон протягом наступного тижня. Однак, з 08 травня по 12 травня 2023 року рішення по даній справі прийнято не було.15 травня 2023 року ОСОБА_1 телефоном отримав інформацію про прийняте рішення та того ж дня отримав копію постанови.
Також вказує,що ані у системі «Судова влада»,ані у ЄДРСР до моменту написання апеляційної скарги не було оскаржуваного рішення суду.
У зв'язку з наведеним вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин.
Також надійшло заперечення на апеляційну скаргу від потерпілого ОСОБА_2 , який просить постанову районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.Вважає,що порушення вимог Правил дорожнього руху України було допущене водієм ОСОБА_1 , який рухався понад 60 км/год. та отримав первинні і вторинні пошкодження автомобіля «BMW» від контактування з електроопорою. Наголошує, що автомобіль «HYUNDAI» перебував на своїй смузі руху, слідів юзу на місці автопригоди не виявлено, що на думку ОСОБА_2 , свідчить про виконання ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Олару Д.В., які підтримали апеляційну скаргу, доводи потерпілого ОСОБА_2 ,захисників Мінгайлєнє О.В.,Пазюка П.П. про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за клопотанням особи, яка подає апеляційну скаргу, може бути поновлений.
Апеляційним судом встановлено,що у матеріалах справи відсутні докази надсилання ОСОБА_1 копії постанови у строк,встановлений ст.285 ч.1 КУпАП.Доводи про те,що про наявність та суть судового рішення захисник та особа,яка притягається до відповідальності,дізнались 15.05.2023 року,не спростовані доказами.Копію судового рішення ОСОБА_1 отримав 15.05.2023 року. Із даних ЄДРСР видно,що постанова у цій справі була надіслана судом до державного реєстру лише 15.05.2023 року та оприлюднена 16.05.2023 року,що також підтверджує викладені у апеляційній скарзі доводи щодо поважності пропуску процесуального строку.Враховуючи дані обставини, строк на апеляційне оскарження постанови судді слід поновити як такий, що пропущений із поважних причин.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що таких вимог при розгляді справи щодо ОСОБА_1 дотримано не було.
Як вбачається із постанови, суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 22 жовтня 2022 року, о 18 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки «BMW», н/з НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не вжив всіх заходів аж до повної зупинки т/з, в результаті чого скоїв зіткнення зі стоячим авто «HYUNDAI», н/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Потерпілих немає. Порушено вимоги п.12.1, 12.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП України.
Такі висновки суд обґрунтував із посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 ,потерпілого ОСОБА_2 .
Крім цього, суд посилався на висновок експерта за №СЕ-19/126-22/9061-ІТ від 29.12.2022р. та висновок експерта №СЕ-19/126-23/1123-ІТ від 31.03.2023 року.
Апеляційний суд вважає висновки суду, викладені у постанові, необґрунтованими, оскільки вони базуються на неповно з'ясованих, а отже неправильно встановлених фактичних обставинах справи.
Вважаючи винуватість доведеною,суд посилався,зокрема, на пояснення самого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 .
Разом із тим,у постанові суд не зазначив суть цих пояснень,обмежившись посиланням на те,що ОСОБА_3 у суді не визнав вину,а ОСОБА_4 вважає винуватим у ДТП Борділовського.
Відтак,зі змісту судового рішення не зрозуміло,яким чином пояснення вказаних осіб доводять винуватість.
У матеріалах справи наявні письмові пояснення обидвох водіїв-учасників ДТП,відібрані після дорожньо-транспортної пригоди.
Зокрема,із письмових пояснень водія ОСОБА_2 від 22.10.2022 року вбачається, що 22 жовтня 2022 року близько 18:20 год. він керував т/з «HYUNDAI», н/з НОМЕР_2 , рухався з кільця «Дріжджзавод» в напрямку вул. Коломийська та на відрізку дороги мав намір повернути ліворуч, де дозволяє дорожня розмітка та ширина проїзної частини. Перед цим увімкнув лівий показник повороту та зупинився для маневру, викрутивши руль вліво, очікував моменту здійснити поворот. Раптом почув удар в передню частину свого авто з лівої сторони, побачив, що авто сірого кольору(БМВ) здійснило зіткнення з його автомобілем (а.с.3).
Водій ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 22.10.2022 року вказав, що він рухався на т/з «BMW 535і» по вул. Галицький Шлях в напрямку вул. Коломийська, притримувався швидкісного режиму відповідно до дорожнього покриття та розмітки, убезпечившись у відповідній дорожній обстановці, виконував маневр обгону.При виїзді на зустрічну смугу дорожнього руху, відчув різкий удар у праву частину т/з(від автомобіля Хюндай), після чого авто втратило керування, виконало поворот на 160 градусів і зіштовхнулось з електроопорою (а.с.4).
Пояснення обидвох водіїв по обставинах ДТП також викладені у постановах суду про призначення експертиз(а.с.31-32,57-58) та висновках експертів і були враховані експертами при обгрунтуванні висновків по суті поставлених судом питань.
Зі схеми місця ДТП, яка підписана обидвома водіями без застережень, вбачається розташування транспортних засобів після ДТП. Автомобіль «HYUNDAI» знаходиться у крайньому лівому положенні на смузі,по якій рухався. Автомобіль «BMW 535і» після того,як його розвернуло внаслідок зіткнення, знаходиться за межами дороги на узбіччі,передньою частиною у зворотньому напрямку відносно попередньої траекторії його руху.
Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, зокрема у автомобілі «HYUNDAI» пошкоджено передній бампер зліва, переднє ліве крило, пошкоджено переднє колесо зліва, пошкоджена рульова рейка.
У автомобілі «BMW 535і» пошкоджено передні та задні дверцята справа, поріг справа, заднє праве колесо, задній бампер, кришка багажника, задній диск справа (а.с.2, зворот).
Відповідно до усталеної практики, ЄСПЛ поширює передбачені Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини стандарти та процедурні гарантії, встановлені для кримінальних проваджень, також на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.
Відповідно до ч.1 ст.256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно правових позицій ВСУ,викладених у Постанові Пленуму №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди при розгляді зазначених категорій справ повинні враховувати, що диспозиції цих норм є банкетними, а тому суду слід ретельно з'ясовувати та зазначати у своєму рішенні, в чому саме полягали порушення, норми яких правил не додержані, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.
Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
За змістом закону, розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду, ОСОБА_1 поставлено у вину порушення п.12.1,12.3 ПДРУ, внаслідок чого,як вважав суд,відбулась ДТП.
Згідно положень п.12.1 ПДР України, порушення якого поставлене у вину ОСОБА_1 , передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Отже, відповідно до вимог цього пункту ПДР України, передбачена відповідальність водія у випадку втрати ним контролю над транспортним засобом, внаслідок чого настала дорожньо-транспортна пригода.
Однак, у матеріалах справи відсутня інформація про те,що водій ОСОБА_1 втратив контроль над транспортним засобом,яким керував та внаслідок цього настала ДТП.Слідової інформації,яка би свідчила про втрату його автомобілем курсової стійкості,у справі немає.
Відтак,висновки суду про те,що ДТП настала внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.12.1 ПДРУ суперечать фактичним обставинам справи та не підтверджуються доказами.
Посилання суду у постанові на те,що у діях ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.13.1 ПДРУ суперечить змісту протоколу про адміністративне правопорушення,оскільки порушення цього пункту у вину не ставилось та у протоколі не зазначено,що ОСОБА_3 не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу,внаслідок чого відбулось зіткнення.
Згідно п.12.3 ПДРУ,порушення якого також поставлене у вину, передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Даючи оцінку дотримання водієм Борділовським вимог цього пункту ПДРУ,апеляційний суд виходить із наступного.
Вважаючи винуватість ОСОБА_1 доведеною,суд посилався,зокрема,на висновок експерта №СЕ-19/126-22/9061-ІТ від 29.12.2022р., яким була проведена судова автотехнічна експертиза на підставі постанови Садгірського районного суду м.Чернівці від 24.11.2022 року(а.с.39)
Разом із тим,як встановив експерт та зазначив у мотивувальній і резолютивній частині висновку,при заданому комплексі вихідних даних,які грунтуються на матеріалах справи,порушення вимог п.10.1 ПДРУ,що перебуває у причинному зв'язку із ДТП, допустив водій ОСОБА_2 ,оскільки він, керуючи технічно справним автомобілем,змінив напрямок руху із подальшим виїздом на смугу зустрічного руху,не переконавшись,що такий маневр буде безпечним і не створить перешкод і небезпеки іншим учасникам дорожнього руху,після чого відбулось зіткнення із автомобілем БМВ від керуванням ОСОБА_1 .
Отже,виходячи із висновку експерта,саме пояснення ОСОБА_1 щодо обставин ДТП експерт вважав технічно спроможними.
Також,згідно висновку,у діях ОСОБА_1 не вбачається невідповідності вимогам п.12.3 ПДРУ,які з технічної точки зору могли би перебувати у причинному зв'язку із ДТП,оскільки він не мав технічної можливості своєчасним зменшенням швидкості аж до повної зупинки запобігти зіткненню із автомобілем під керуванням ОСОБА_2 .
Отже,висновок експерта,на який посилався суд,не є доказом винуватості ОСОБА_1 ,а навпаки-свідчить про відсутність у його діях складу правопорушення за ст.124 КУпАП.
Суд у постанові вказував також на висновок експерта №СЕ-19/126-23/1123-ІТ від 31.03.2023 року, яким була проведена судова автотехнічна експертиза на підставі постанови Садгірського районного суду від 18.01.2023 року.
Слід зазначити,що така постанова була винесена судом на підставі клопотання представника потерпілого Дарійчука В.М. за вказаним захисником комплексом вихідних даних,виходячи із пояснень потерпілого ОСОБА_2 .
Під час експертного дослідження на підставі вихідних даних,наданих захисником потерпілого,експерт встановив,що комплекс пошкоджень автомобіля «HYUNDAI» (зазначений у схемі місця ДТП) свідчить про ударне навантаження в ліву передню його частину і достатньо значне-в переднє ліве колесо (пошкодження рейки),що мало б супроводжуватись зміщенням цього т/з в напрямку дії деформуючого зусилля.
Окрім того,експерт звернув увагу на локалізацію пошкоджень автомобіля «HYUNDAI»,а саме- лівого переднього крила у районі арки колеса, пошкодження останнього та рульового механізму,а також видимого пошкодження переднього бамперу.При цьому ліве бокове дзеркало заднього виду без пошкоджень.
Усі ці обставини,як зазначив експерт,у своєму комплексі із локалізацією пошкоджень саме бокової частини БМВ є достатніми для висновку,що заданий механізм зіткнення(згідно вихідних даних,поданих захисником потерпілого) а саме-що зіткнення відбулось на розділювальній лінії горизонтальної дорожньої розмітки,у момент,коли «HYUNDAI» не рухався,перебував у крайній лівій частині на проїзній частині- є технічно неспроможними.
Найбільш технічно спроможним механізмом зіткнення автомобілів «BMW 535і» та «HYUNDAI», обґрунтовуючи локалізацію та характер отриманих пошкоджень, є перебування останнього під дещо гострішим кутом відносно осьової лінії проїзної частини дороги (відносно дорожньої розмітки) і не виключно в рухомому стані при виконанні маневру ліворуч.
(а.с.64-67).
Отже,пояснення потерпілого ОСОБА_2 щодо механізму ДТП експерт визнав технічно неспроможними.
Відтак,і висновок експерта №СЕ-19/126-23/1123-ІТ від 31.03.2023 року не доводить винуватості ОСОБА_1 ,натомість вказує на його невинуватість.
Як вбачається зі змісту висновку експерта Скорохода К.М. №23/23 від 15.02.2023 року,яка була надана суду представником водія ОСОБА_2 ,під час дослідження експерт оцінював дії водіїв-учасників ДТП у 2 варіантах- по поясненнях кожного із водіїв та не здійснював оцінку,які із пояснень є технічно спроможними,на противагу висновкам експертів №СЕ-19/126-22/9061-ІТ від 29.12.2022р. та висновок експерта №СЕ-19/126-23/1123-ІТ від 31.03.2023 року,які чітко встановили неспроможність пояснень водія ОСОБА_2 .
Окрім того,відносно ОСОБА_2 також було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП та він постановою суду,яка набрала законної сили,визнаний винуватим і притягнутий до відповідальності за цим законом.
Згідно постанови Чернівецького апеляційного суду від 16.01.2023 року, ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому,що 22.10.2022 року по вул.Галицький шлях,18, керуючи автомобілем «Хюндай» д/н НОМЕР_1 ,у порушення вимог п.10.1 ПДРУ при зміні напрямку руху не переконався у безпеці та скоїв зіткнення із автомобілем БМВ під керуванням ОСОБА_1 ,який рухався у зустрічній смузі та здійснював обгін.Внаслідок цього автомобілі отримали механічні пошкодження.
Зі змісту цього рішення вбачається,що апеляційним судом також була призначена інженерно-транспортна експертиза та згідно її висновку у діях водія ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.10.1 ПДРУ,що перебуває у причинному зв'язку із настанням ДТП,а у діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідності вимогам п.12.3 ПДРУ.
Пояснення водія ОСОБА_2 щодо механізму взаємоконтактування транспортних засобів під час нерухомого та прямолінійного положення автомобіля Хюндай технічно неспроможні.
Викладеним вище обставинам,які свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст.124 КУпАП , суд першої інстанції не дав належної оцінки, і це істотно вплинуло на правильність його висновків та законність прийнятого рішення.
За наслідками апеляційного розгляду встановлено, що у діях ОСОБА_1 відсутній складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, скасувати постанову районного суду та закрити провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247 п.1, 294 КУпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Садгірського районного суду м. Чернівці від 05 травня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника Олару Д.В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 05 травня 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду О.О.Дембіцька