14 червня 2023 року
м. Харків
справа № 953/3527/20
провадження № 22ц/818/931/23
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Тичкової О.Ю.
суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Харківська обласна прокуратура
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державної казначейської служби України та Харківської обласної прокуратури на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2023 року ухвалене у складі судді Губської Я.В.-
02 березня 2020 року ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2022 року позов задоволено. З Державного бюджету України на користь позивачки стягнуто 2322756 грн на відшкодування моральної шкоди, 137000 грн - витрат на правову допомогу понесених під час розслідування кримінальної справи та 21247, 20 грн - витрат, пов'язаних з проведенням судово-психологічної експертизи.
06.12.2022 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів на її користь судових витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 75000 грн.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилалась на те, що з метою отримання правничої допомоги щодо ведення справи між нею та адвокатом Поляковою В.В. було укладено договір про надання правничої допомоги б/н від 10.04.2019 та додаткова угода №1 від 01.03.2020 до цього договору за якими адвокатом надавалися послуги, що складалися з: юридичної консультації, збору доказів, досудової підготовка справи, направлення запитів, складання та написання позовної заяви, уточненої позовної заяви, клопотань, участь в судовому засіданні в Київському районному суді м. Харкова. За умовами договору адвокатом отримано плату 30000 грн (згідно квитанції від 01.03.2020) та 45000 грн (згідно квитанції від 28.11.2022).
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2023 року клопотання позивача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Ухвалено додаткове рішення по цивільній справі №953/3527/20. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені останньою витрати на правничу допомогу в розмірі 8588 грн.
Додаткове рішення мотивовано тим, що при винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на правничу допомогу, розмір 8588,93 грн., є пропорційним розміру задоволених позовних вимог, тому підлягає стягненню.
Не погодившись з додатковим рішенням суду Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального прав просила додаткове рішення скасувати та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні клопотання.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем в відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Держава бере участь у справ через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції. У цивільному судочинстві держава бере участь, у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді .
Скаржник зауважив, що крім Держави України в особі органу Прокуратура Харківської області, позивач визначив окремим відповідачем Казначейство, проте у відповідних правовідносинах Казначейство не брало участі, оскільки в силу приписів статті 19 Конституції України у системному зв?язку з нормами пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, закону України «Про виконавче провадження» Казначейство є органом виконання окремих категорій судових рішень. Разом із тим апелянт також вважає, що у вказаній ситуації відсутні підстави для стягнення судових витрат з Казначейства. У разі задоволення позову такі витрати мають бути покладені сторону внаслідок неправомірних дій якої виник спір.
Не погодившись з додатковим рішенням Харківська обласна прокуратура також подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просила додаткове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат, є подання стороною відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки визначені процесуальним законом. Неподання чи не заявлене стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат , пов'язаних із розглядом справи, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Скаржник також зауважив, що в межах розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення не вправі вирішувати питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, понесених в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, адже до суду першої інстанції позивач відповідних вимог не заявляла.
Відзиву на апеляційні скарги до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Харківської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду задоволено - з Державного бюджету України на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди стягнуто 2 322 756 грн., у відшкодування витрат на правову допомогу - 137 000 грн та 21 247, 20 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням судово-психологічної експертизи ( т.3 а.с. 99 - 102).
06.12.2022 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів на її користь судових витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 75000 грн разом з доказами понесення зазначених витрат ( т.3 а.с. 221 - 230).
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2023 року клопотання позивача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення по цивільній справі №953/3527/20. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , витрати на правничу допомогу в розмірі 8588 грн ( т. 3 а.с. 246 - 248).
Відповідно до 3 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Згідно з положенням пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішення суду першої інстанції у справі 953/3527/20 ухвалено 28.11.2022.
З тексту заяви ОСОБА_1 від 28.11.2022 ( т. 3 а.с. 82 - 83) та уточненої позовної заяви вбачається, що позивач заявляла про те, що нею будуть подані докази на підтвердження понесених судових витрат у строки передбачені частиною восьмої статті 141 ЦПК України.
Строк для подачі таких доказів закінчувався 05.12.2023 включно.
Проте клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу разом з доказами понесення таких витрат була подана до суду 06.12.2023 , тобто зі спливом строку передбаченого ч. 8 ст.141 ЦПК України.
У зв'язку з чим заява ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу підлягала залишенню без розгляду на підставі ч.8 ст.141 ЦПК України.
Проте суд вищезазначені обставини не з'ясував та вирішив питання про ухвалення додаткового рішення з порушенням норм процесуального права.
Оскільки доводи апеляційних скарг знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, скасування додаткового рішення суду із постановленням нового судового рішення про залишення заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - без розгляду.
Керуючись ст. ст.367,368,369,376,381- 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційні скарги Державної казначейської служби України та Харківської обласної прокуратури - задовольнити частково.
Додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2023 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України
Повний текст постанови складений 14 червня 2023 року.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук