08 червня2023 року
м. Харків
справа № 645/1327/22
провадження № 22-ц/818/494/23
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Тичкової О.Ю.,
суддів -Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
секретаря судового засідання -Тітченко О.В.
сторони справи:
заявник- ОСОБА_1
заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17 січня 2023 року ухвалене у складі судді Алтухової О.Ю.,-
В грудні 2022 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт смерті матері заявника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка народилася м. Вовчанськ, Харківської області та мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , але померла на території іншої країни.
Заявлена вимога обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території РФ, у Краснодарському краї, Приморсько-Ахтирськго району м. Приморсько-Ахтарськ, внаслідок набряку головного мозку та інших уражень головного мозку, що були зумовлені похилим віком та збігом тяжких сімейних обставин. Вищезазначене підтверджується Свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 та довідкою про смерть №С-00018 від 05.01.2022 , що були видані відділом запису актів громадянського стану Приморсько-Ахтирського району управління запису актів громадянського стану Краснодарського краю. Заявник зазначав, що отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану України неможливо, оскільки факт смерті відбувся в момент туристичного відвідування ОСОБА_3 території країни-агресора, а медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відсутній. Встановлення факту смерті необхідно заявнику для оформлення свого права на спадщину, оскільки факт смерті громадянина України підлягає державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України (далі Реєстр), а внесення до Реєстру запису про смерть та наступна видача свідоцтва про смерть є підставою для настання правових наслідків смерті, серед яких вступ у спадщину, що залишилась після померлої.
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17.01.2023 залишено без задоволення.
Рішення мотивовано тим, що суду не надано доказів звернення з оригіналами наявних у заявника документів до органів реєстрації актів цивільного стану в Україні, дипломатичного представництва і/або консульської установи України чи до будь-якого з компетентних органів, з метою реєстрації смерті, належного засвідчення свідоцтва про смерть та доказів, що в реєстрації було відмовлено. Крім того, заявником не обґрунтовано підставу звернення до суду з заявою про встановлення факту смерті, яка настала на території іноземної держави, а не на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на даний час між Україною та Російською Федерацією розірвано усі дипломатичні відносини, у реєстрації факту смерті та видачі свідоцтва про смерть заявнику відділом ДРАЦС відмовлено, а встановлення факту смерті ОСОБА_3 та його подальша реєстрація дозволить оформити заявнику спадщину, що залишилась після померлої матері. Докази, які б спростовували факт смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території країни-агресора у Російській Федерації, Краснодарському краї, Приморсько-Ахтарському районі, м. Приморсько-Ахтарськ, в матеріалах справи відсутні.
21.03.2023 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від заінтересованої особи, в якому остання просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У відзиві заінтересована особа зазначала, що заява не підлягає задоволенню, оскільки додатково встановлювати факт смерті не потрібно, адже матеріали справи містять свідоцтво про смерть, яке на момент його видачі приймалось в Україні без додаткового засвідчення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду змінити виходячи з наступного.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 4 ч.1, ч.ч. 2, 4 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
05 січня 2022 року, у відповідності до наданого суду свідоцтва про смерть виданого Відділом запису актів цивільного стану Приморсько - Ахтирського району управління запису актів цивільного стану Краснодарського стану на території російської федерації померла мати заявника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У заяві зазначено, що встановлення факту смерті необхідне заявнику для оформлення спадщини.
Відповідно до п. п. 1.2., 1.3., 1.5. Глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України за № 296/5 від 22.02.2012 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус серед іншого з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини; факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану; якщо смерть громадянина була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 р., укладеної між державами - членами СНД, зокрема, Україною і Російською Федерацією, та ратифікованою Законом України № 240/94-ВР від 10.11.1994 р., документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення; документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Враховуючи зазначені вище положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, очевидно, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус серед іншого повине з'ясувати відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого компетентними органами іноземної держави, у даному випадку - Російської Федерації, яке було дійсним на території України відповідно до положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, що підлягало застосуванню на час заведення спадкової справи.
Дія вказаної Конвенції відповідно до Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» № 2783-IX від 01.12.2022 р., який набрав чинності 23.12.2023 р., була зупинена у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь, також Україна згідно з положеннями зазначеного Закону вийшла з цієї конвенції.
Однак, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 р. № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» було установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостилю тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Тобто і на даний час свідоцтво про смерть ОСОБА_3 повинно прийматись на території України без спеціального посвідчення.
Встановлення факту смерті, як зазначено у заяві, необхідне заявнику для оформлення спадкової справи після смерті матері.
Однак, доказів, які б підтверджували відмову нотаріуса у вчиненні тієї чи іншої нотаріальної дії, пов'язаної з оформленням заявником спадкових прав після смерті ОСОБА_3 до заяви не додано.
Отже, свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , видане 05.01.2022 компетентною установою на території іноземної держави, підлягало прийняттю на території України на час відкриття спадщини та підлягає прийняттю на території України на даний час без спеціального посвідчення ( за умови його апостилювання), користувалось та користується на даний час доказовою силою офіційного документа.
Враховуючи зазначені обставини, звернення заявника до суду із заявою про встановлення факту смерті у даному випадку не відповідає положенням законодавства України.
Отже, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні заяви із зазначених ним підстав.
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, відмовив в задоволені заяви ОСОБА_4 з помилкових підстав, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою до зміни рішення суду в мотивувальній частині. У задоволенні заяви ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_5 належить відмовити з підстав зазначених в мотивувальній частині цієї постанови.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17 січня 2023 року - змінити в мотивувальній частині, виклавши його в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17 січня 2023 року залишити без змін
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду, у порядку передбаченому ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 14 червня 2023 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В.Маміна
Н.П.Пилипчук