Справа № 643/1950/20 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/583/23 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.286 КК України
05 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12019220000001653 від 13.11.2019 року, -
Вироком Московського районного суду міста Харкова від 18 листопада 2021 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який не одружений, працює водієм автотранспортних засобів у ПрАТ «Трест Житлобуд-1», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України та засуджено до покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, з покладанням на останнього у відповідності до пунктів 1,2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно вироку, ОСОБА_8 визнаний винним в тому, що 12.11.2019 року приблизно о 20-00 год., керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21103», державний номерний знак НОМЕР_1 рухався по пр-ту Льва Ландау в м. Харкові зі сторони пр-ту Московського в напрямку вул. Халтуріна зі швидкістю 10 км/год.
Під час руху по вказаній вулиці в режимі зеленого сигналу світлофора ОСОБА_8 , повертаючи ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, не надав дорогу водію мотоцикла «Shineray XY250-3A», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_9 , що рухався у зустрічному напрямку на зелений сигнал світлофора, чим порушив вимоги пунктів 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
- пункт 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- пункт 16.6. «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч»
та допустив з ним зіткнення.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла «Shineray XY250-3A» ОСОБА_9 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/883-А/19 від 22.01.2020 року отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритого перелому дистального метаепіфізу правої променевої кістки зі зміщенням, закритого перелому шилоподібного відростка правої ліктьової кістки, закритого перелому 2, 3, 4, 5 п'ясних кісток правої кисті зі зміщенням, закритого перелому дистального метаепіфізу лівої променевої кістки, закритого уламкового перелому діалізу, правої стегнової кістки в середній третині, які не є небезпечними для життя у момент їх заподіяння та спричинили за собою тривалий розлад здоров'я понад 3-х тижнів (21 дня).
Згідно з висновком комплексної експертизи відео-, звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи № 7/1323/1324/1325/13/288 КПСЕ-19 від 22.01.2020 року, в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ВАЗ-21103» ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам пунктам 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП.
Не погодившись з оскаржуваним вироком, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить вирок Московського районного суду м. Харкова від 18.11.2021 змінити в частині призначеного покарання та в частині вирішення цивільного позову. Пом'якшити призначене покарання виключивши з вироку додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік та відмовити в задоволенні цивільного позову в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь потерпілого моральної шкоди.
В обґрунтування апеляційних доводів захисник посилається на те, що суд першої інстанції при призначенні покарання не в повному обсязі врахував данні про особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений перебуває у цивільному шлюбі з громадянкою ОСОБА_10 , з якою мають спільний бюджет і ведуть спільне господарство, що підтверджується довідкою з ОСББ «Голубка» від 14.12.2021р. Цивільна дружина обвинуваченого має тяжке онкологічне захворювання, для лікування якого необхідно регулярно проводити обстеження, проходити курси хімії терапії та приймати ліки. При цьому, розмір доходу дружини обвинуваченого, яка працює медичною сестрою, не дає їй можливості без доходу чоловіка в повному обсязі сплачувати рахунки на життєво необхідне лікування.
Апелянт вказує, що у обвинуваченого на частковому утримані перебуває матір: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є пенсіонеркою та отримує мінімальне пенсійне забезпечення, яке на дає їй в повному обсязі забезпечувати свої потреби на придбання їжі, сплату комунальних платежів, та придбання ліків.
Захисник посилається, що суд при призначені покарання, зазначив, що єдиним джерелом доходу обвинуваченого є дохід від його офіційної роботи водієм, але не врахував цю обставину при призначені додаткового покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На думку захисника, призначене додаткове покарання у виді позбавлення обвинуваченого права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік, хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею, однак не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного і є явно несправедливим через суворість, не відповідає загальним засадам його призначення, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації та меті покарання, є надмірним, не враховує усіх обставин справи, відсутність обставин які обтяжують покарання, наявність обставин які пом'якшують покарання, призведе до невиправдано тяжких наслідків не тільки для самого обвинуваченого але і для членів сім'ї обвинуваченого.
Також апелянт звертає увагу на те, що при визначені до виплати обвинуваченим потерпілому розміру завданої моральної шкоди, суд не в повній мірі врахував обставини справи, матеріальне становище як обвинуваченого так і потерпілого, та ту обставину, що моральна шкода потерпілому, згідно вироку, повинна бути відшкодована ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» за страховим випадком, та не зазначено яким чином суд розрахував призначений розмір моральної шкоди, а тому необхідно відмовити в задоволені цивільного позову потерпілого в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання щодо закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_12 надав до суду апеляційної інстанції телефонне повідомлення в якому просив судове засідання проводити за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника, обвинуваченого які підтримали апеляційну скаргу та заявлене клопотання та просили їх задовольнити, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Надаючи оцінку клопотанню захисника щодо застосування до обвинуваченого положень статті 49 КК України та звільнення ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності за чатиною 1 статті 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, колегія суддів виходить з наступного.
З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений статтею 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами статті 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 2 статті 284, частини 3 статті 285, частини 4 статті 286, частини 3 статті 288 КПК якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, яке було скоєне ним 12 листопада 2019 року.
Кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обвинувачувався ОСОБА_8 , згідно з нормами статті 12 КК України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Відповідно до положень статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
З огляду на викладене та з урахуванням вимог частини 1 статті 417, пункту 1 частини 2 статті 284, частини 3 статті 288 КПК України, належить скасувати оскаржуваний вирок та звільнити ОСОБА_8 від кримінальності відповідальності за частиною 1 статті 286 КК України на підставі пукту 2 частини 1 статті 49 КК України, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника, підлягає частковому задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів роз'яснює, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, не є реабілітуючою підставою, а тому потерпілий ОСОБА_9 не позбавлений процесуальної можливості звернутися до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 405, 407, 417,419 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_8 - скасувати.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: