Іменем України
14 червня 2023 року
м. Харків
справа № 629/3573/17
провадження № 22-ц/818/1026/23
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи - Комунальне підприємство "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою КП "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за комунальні послуги за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2023 року, постановлену під головуванням судді Ткаченко О.А., -
У березні 2023 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 06.11.2017 року, виданого за заявою Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за послуги з холодного водопостачання і водовідведення, утримання будинків та прибудинкових територій, захоронення та вивозу твердих побутових відходів, повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2023 року скасувати, задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку та скасувати судовий наказ від 06.11.2017 року по справі № 629/3573/17.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що в заяві про скасування судового наказу апелянтом викладені обставини поважності причини пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу, однак суд першої інстанції, при постановленні оскаржуваної ухвали не дослідив вказані обставини та не вирішив питання про поновлення пропущеного строку. Також зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не було направлено судовий наказ кожному з боржників, що призвело до порушення норм ЦПК України та порушення його Конституційних прав.
Відзив на апеляційну скаргу не надано.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Повертаючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 ЦПК України, та суд не знайшов підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що 06 листопада 2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської областівидано судовий наказ за вимогою КП "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за послуги з холодного водопостачання і водовідведення, утримання будинків та прибудинкових територій, захоронення та вивозу твердих побутових відходів в сумі 19953,36 грн. і судового збору в сумі 266,67 грн.
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування зазначеного судового наказу, посилаючись на те, що про наявність даного судового рішення він дізнався лише в з інформації отриманої 27.03.2023 року від державного виконавця. Зазначає, що копію даного судового рішення він також отримав у виконавчій службі. Вважає, що строки скасування судового наказу пропущені з поважних причин, оскільки ним офіційно судовий наказ було отримано лише 27.03.2023 року. Просив поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу, задовольнити його заяву про скасування судового наказу, судовий наказ від 06.11.2017 року у справі № 629/3573/17 скасувати.
Як на підставу заявлених вимог про скасування судового наказу, ОСОБА_1 зазначив, що стягувачем не додано жодних належних і допустимих доказів, що підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, не зазначено і не обґрунтовано дійсну суму заборгованості та не доведено правильність розрахунків, не додано копії договору в письмовій формі про надання послуг. Враховуючи викладене, просив скасувати судовий наказ. Оскільки лише з інформації отриманої 27.03.2023 року від державного виконавця йому стало відомо, що у відношенні нього та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Лозівським міськрайонним судом Харківської області було видано судовий наказ про солідарне стягнення на користь комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» заборгованості, копію якого він отримав у державного виконавця, вважає, що причини пропуску строку є поважними, тому клопотання про поновлення підлягає задоволенню, а судовий наказ від 06 листопада 2017 року підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.
Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст. 105 ЦПК України (в редакції станом на 06.03.2017 року) боржник мав право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Як передбачено ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Згідно з ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як убачається з матеріалів справи, копія судового наказу від 06.11.2017 року була направлена судом із доданими до неї документами за зареєстрованим місцем проживання боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) - 06 листопада 2017 року (а.с.40). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримувачами є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Судовий наказ із додатками було отримано 21.11.2017 року. На поштовому зворотному повідомленні зазначені боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак, підпис про отримання судового наказу на поштовому повідомленні зазначена лише ОСОБА_2 (а.с.42).
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку (а.с.15-16) наймачем квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 є його сином, тому суд не може об'єктивно прийняти факт того, що боржник ОСОБА_1 не був обізнаним про наявність судового наказу.
Як вбачається з вимог ч.3 ст. 169 ЦПК України копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Доказів направлення судового наказу від 06.11.2017 року саме на ім'я ОСОБА_1 матеріали справи не містять, як і не містять доказів отримання судового наказу боржником - ОСОБА_1 .
Отримання копії судового наказу, направленого на адресу всіх боржників, одним із них, не свідчить про отримання копії наказу іншим боржником.
Боржник ОСОБА_1 подав заяву про скасування судового наказу 30.03.2023 року, в межах строку визначеного ч.1 ст. 170 ЦПК України (та ст. 105 ЦПК України, в редакції станом на 06.03.2017 року), оскільки ознайомився з судовим рішенням лише 27.03.2023 року у державного виконавця. Даний факт матеріалами справи не спростовується. Тому суд безпідставно повернув заяву ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст.171 ЦПК України (заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви).
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
У зв'язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова