Справа № 346/1742/23
Провадження № 11-кп/4808/304/23
Категорія ст.81 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
12 червня 2023 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2023 року про відмову в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, -
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні подання начальника ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» та голови спостережної комісії Коломийської районної державної адміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 .
Своє рішення суд мотивував тим, що засуджений ОСОБА_8 , не довів сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення, що є підставою для умовно-дострокового звільнення, хоча відбув необхідний строк, призначеного покарання. Посилається на те, що зазначені доводи у поданні є необґрунтованими, не підтверджені матеріалами подання, та матеріалами особової справи засудженого.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2023 року та ухвалити нову, якою задовольнити подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 .
Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим та з допущеним істотним порушенням вимог кримінально-процесуального кодексу ч.1 ст.412 КПК України.
Посилається на те, що за час тримання в ДУ «Селидівська виправна колонія №82» не допустив жодного порушення встановленого порядку відбування покарань. Дисциплінарні стягнення не накладались. Заохочення не оголошувалися.
Вказує на те, що за час відбування покарання в ДУ «Коломийська виправна колонія № 41», де не допускав порушень установленого порядку відбування покарань, дисциплінарні стягнення не накладались. За час відбування покарання характеризується з позитивної сторони, дотримується правил поведінки. Залучається до робіт з благоустрою місць. Оголошено 3 заохочення. Був працевлаштований на роботу за трудовим договором на посаду робітника кухні-їдальні для засуджених господарської обслуги в установі. Станом на 16 березня 2023 року відбув 2/3 призначеного судом строку покарання.
Просить взяти суд до уваги, що на сьогоднішній день йому оголошено 4 заохочення, у нього є неповнолітня дитина, має позитивну характеристику з місця відбування покарання, згідно з п.14 ст.134 КВК України дисциплінарних стягнень не має.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та прокурора, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що слід відмовити у її задоволенні з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до положень ч.2, п.2 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також після фактичного відбуття ним не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Разом з тим, згідно роз'яснень п. п. 2, 17 Постанови № 2 від 26 квітня 2002 року Пленуму Верховного Суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 був засуджений 17 грудня 2020 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 15 ч.3-185 ч.3, 185 ч.3, , 70 ч.1, 72 ч.5 КК України до 3 років 8 місяців
Згідно вироку Донецького апеляційного суду від 16.11.2021 року вважати засудженим за ст.ст. 15 ч.3-185 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.1, 72 ч.5 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі.
З характеристики на засудженого ОСОБА_8 , погодженої заступником начальника ДУ "Коломийської виправної колонії № 41»", вбачається, що в місцях позбавлення волі він перебуває з 14.09.2019 р. Під час тримання в ДУ «УПВ №6» м. Бахмут допускав порушення вимог режиму утримання, за що було накладено три дисциплінарні стягнення, які на даний час погашено. Заохочення не застосовувались. З 24.12.2021 року відбував покарання в ДУ «Селидівська виправна колонія №82». За час відбування покарання характеризувався наступним чином: не допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладались. Заохочення не застосовувались. З 16.04.2022 року відбуває покарання в ДУ «Коломийська виправна колонія №41». За час відбування покарання характеризується наступним чином: не допускає порушення встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладались. Застосовано три заохочення. На заходи виховного впливу реагує правильно, робить належні висновки. Приймає активну участь в роботах з благоустрою місць позбавлення волі, розуміє їхню необхідність. У відношенні до представників адміністрації колонії тактовний та ввічливий. Законні вимоги представників адміністрації виконує. Приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення», «Фізкультура і спорт». Санітарно-гігієнічних норм дотримується. Зовнішній вигляд охайний. У взаємовідносинах із засудженими неконфліктний. Віддає перевагу спілкуванню із засудженими різної спрямованості. За характером спокійний, врівноважений. В індивідуальних бесідах відвертий. Зв'язок з родичами підтримує шляхом телефонних розмов,отримує від них посилки.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Колегія суддів вважає, що сумлінна поведінка визначається активною участю у суспільному житті, сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання, гарною поведінкою в побуті, прагненням засудженого своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, а також полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Разом з тим, процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Крім того, умовно дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення є доведеність того, що він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Зважаючи на те, що висновок про застосування умовно-дострокового звільнення має ґрунтуватися на оцінці поведінки засудженого за весь час відбування покарання, колегія суддів не може прийняти до уваги твердження засудженого ОСОБА_8 про те, що він своєю сумлінної поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Зі змісту довідки про заохочення та стягнення вбачається, що засуджений ОСОБА_8 , отримав три заохочення у вигляді подяк та на даний час отримав четверте заохочення у вигляді подяки за ставлення до праці. Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що протягом відбування покарання ОСОБА_8 було отримано 3 дисциплінарні стягнення, які на даний час погашені.
Зокрема, зі змісту довідки про працевлаштування засудженого№74 вбачається, що з квітня 2022 року і по теперішній час засуджений ОСОБА_8 працевлаштований не був, однак зі змісту характеристики, залучався до виконання робіт по благоустрою місць позбавлення волі, розуміючи їхню необхідність.
Колегія суддів приймає до уваги доводи засудженого ОСОБА_8 про те, що адміністрація установи не має можливості забезпечити йому належне працевлаштування у зв'язку з чим він не мав постійної роботи але він неодноразово залучався до робіт по благоустрою.
Колегія суддів враховує, що засуджені до позбавлення волі працюють у місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією установи. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей залежно від статі, віку, працездатності, стану здоров'я, спеціальності.
Засуджені до позбавлення волі залучаються без оплати праці лише до робіт з благоустрою установ, слідчих ізоляторів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ та слідчих ізоляторів продовольством. До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на дві години на день.
Неможливість адміністрації установи забезпечити належне працевлаштування засудженого не може бути визнана обставиною, яка доводить що засуджений став на шлях виправлення, оскільки відсутність у засудженого можливості довести своє сумлінне ставлення до праці не свідчить і не може свідчити про його сумлінне ставлення до праці.
Під сумлінним ставленням до праці необхідно розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов'язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що залучення засудженого до виконання робіт з благоустрою та поліпшення житлово-побутових умов, які не перевищують дві години на день, не свідчить про сумлінне ставлення засудженого до праці та не вказує на те, що останній довів своє виправлення.
Колегія суддів, враховуючи поведінку засудженого ОСОБА_8 та його ставлення до праці у сукупності з іншими даними, які характеризують засудженого протягом строку відбування ним покарання, вважає, що відсутні достатні дані, які свідчать про те, що засуджений довів своє виправлення.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що наведені вище обставини в сукупності свідчать про те, що засуджений ОСОБА_8 дійсно намагається стати на шлях виправлення, але не довів його в достатньому обсязі для застосування умовно-дострокового звільнення відповідно до положень ст.81 КК України.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що при вирішанні питання про можливість умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання необхідно враховувати тяжкість злочину, за який його було засуджено, оскільки суд повинен переконатися в тому, що за час відбування покарання в особистості засудженого відбулись певні позитивні зміни, які свідчать, що останній становить мінімальний ризик суспільної небезпечності та спроможний свідомо дотримуватися соціальних норм життя, оскільки має відповідну мотивацію.
Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що засуджений ОСОБА_8 відбуває покарання за вчинення умисного особливо тяжкого злочину у зв'язку з чим дані про те, що засуджений довів своє виправлення повинні бути достатньо переконливими та вагомими для того висновку.
Зокрема, відповідно до довідки, яка міститься в матеріалах справи ОСОБА_8 має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. ( а.п.8)
Враховуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, колегія суддів приходить до висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення, в даному випадку, не є виправданим.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення без змін.
Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,418,419,537,539 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2023 року про відмову в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
ОСОБА_5 ОСОБА_4