Справа № 183/2748/23
№ 2/183/2287/23
18 травня 2023 року м.Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Іванової Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , який подальшому уточнила та просила стягнути неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач повинен сплачувати щомісячно аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 17 грудня 2020 року.
В порушення вимог статті 196 СК України, відповідач вчасно аліменти не сплачував, допустив заборгованість по сплаті аліментів, а тому просить стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 15971,43грн.
Відповідачем подано заяву про визнання позову.
Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2023 року відкрите провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити. В останнє засідання не з'явилася, просила закінчити розгляд справи за її відсутності.
Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі. В останнє засідання не з'явився, просив закінчити розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши підстави позовної заяви, відзиву на позов, а також докази, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а у своїй сукупності, з точки зору достатності, дійшов до наступних висновків.
Обставини, встановлені судом і зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/7069/20 від 13 квітня 2021 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей: дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 17 грудня 2020 року до досягнення дитиною повноліття. На підставі вказаного рішення суду виданий виконавчий лист.
Згідно розрахунку, виданого Новомосковським відділом державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області, станом на 01 лютого 2023 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість по аліментах, яка становить 53492,3 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментах, відповідач свої аліментні зобов'язання належним чином не виконував, аліменти на користь позивача не виплачує.
Дані розрахунки складено державним виконавцем у відповідності до вимог статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" і сторонами не оспорюються. Доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 196 Сімейного кодексу України (далі - СК України) у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема: у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Аналіз зазначеної правової норми свідчить, що у даному випадку слід виходити з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, а тому саме на неї покладено тягар доказування протилежного. Відповідно, суд повинен встановити факт заборгованості по аліментам й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки (пені).
Перерахування грошових коштів на утримання неповнолітніх дітей відповідачем не здійснювалось, що стверджується поданим суду розрахунком державного виконавця та, станом на 01 лютого 2023 року, за відповідачем рахується борг зі сплати аліментів в розмірі 53492,3 гривень.
Доказів відсутності вини відповідача у несплаті аліментів останній суду не подав і судом їх не здобуто.
Оскільки факт наявності заборгованості зі сплати аліментів був наявним та підтверджується належними доказами - розрахунком заборгованості, і відповідачем не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів позивачу у вказаний період, суд дійшов висновку, що заборгованість виникла з вини відповідача і вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.
Згідно з розрахунком пені, складеного позивачем, пеня порахована за кожний місяць з урахування суми боргу та кількості днів прострочки. Кількість днів прострочки порахована до дати фактичного перерахування відповідачем грошових коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Застосовуючи дану норму закону, суд, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує судову практику, викладену в постановах Верховного суду. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №572/1762/15-ц, провадження № 14-37цс18, згідно якої вказано, що суд дійшов правильного висновку про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, як зазначає Велика Палата Верховного Суду, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+ … (An*1%*Qn),
де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Тобто, неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Доданий позивачем до позову розрахунок пені в розмірі 15971,43 грн відповідає вимогам закону, тому суд визнає його, як належний доказ по справі, та покладає його в основу судового рішення, оскільки він не викликає сумніву у суду та не спростований відповідачем по справі.
В той же час відповідно до вимог ст.. 196 СК України - уразі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Враховуючи, що розмір пені перевищує розмір заборгованості, стягненню підлягає пеня у розмірі такої заборгованості, тобто 15971,43 грн.
Зазначений розрахунок відповідає правовій позиції з тексту Постанови КЦС ВС від 19.01.2022 у справі № 711/679/21 (№ в ЄДРСР 102704816), яка прийнята за касаційною скаргою, зміст якої свідчить, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Зокрема, у цій справі вирішено такі питання: як враховуються часткові платежі (частковий платіж) при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди (попередній період)?; що розуміється під формулюванням «не більше 100 відсотків заборгованості».
А тому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, шляхом стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 15971,43 гривень.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі пп. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету.
На підставі викладеного та керуючись ст.76-80, 89, 141, 211, 247, 263-265, 273, 274, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 15971 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят одна) гривня 43 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Рішення суду складено і підписано 18 травня 2023 року.
Суддя І.Г.Дубовенко