Справа № 202/6911/23
№ 1-кп/202/686/2023
Іменем України
14 червня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадження № 22022050000005870 від 16.10.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Лисичанськ Луганської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
Обвинуваченій обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого закінчується 22.06.2023 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування та судового розгляду до обвинуваченої був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за час перебування обвинуваченої під вартою ризики не зменшились, тому, на думку прокурора, застосування до обвинуваченої жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченої заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що прокурором у своєму клопотанні не було доведено ризиків на які він посилається як на підставу застосування найсуворішого запобіжного заходу, а перелічені ризики мають характер припущень, що обвинувачена співпрацювала зі слідством, має міцні соціальні зв'язки, хронічні захворювання, а тому просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала захисника та зазначила, що вона не буде ухилятись від суду, що її діти мешкають в Україні.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, під час вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу ураховує низку відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування ризиків, зазначених у клопотання або свідчити про такий їх незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченої, її моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою.
Вирішуючи питання про необхідність застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою, суд приходить до висновку про існування процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують прийняття такого рішення.
Так, відповідно до наданих матеріалів ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій, у разі визнання її винуватою у інкримінованому злочині, ОСОБА_5 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Беручи до уваги, що обвинувачена зареєстрована у м. Лиман та у зв'язку з веденням воєнного стану на території України і активними бойовими діями на Сході країни, в тому числі у місцевості, наближеній до місця реєстрації обвинуваченої, ризик переховування останньої та неявки до суду у разі перебування на волі є обґрунтованим.
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою, суд, вважає, що встановлені ризики є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання її під вартою.
Доводи захисника та обвинуваченої щодо необхідності зміни запобіжного заходу є необґрунтованими з огляду на те, що вони не спростовують вищенаведених обставин, а також не свідчать ані про відсутність, ані про недостатню вагомість встановлених щодо обвинуваченої ризиків, у зв'язку із чим суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченій запобіжного заходу.
На підставі наведеного суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки останній довів обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченої перебувати на волі, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 має забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд визначає максимально можливий строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою, передбачений статтею 197 КПК України, з огляду на обсяг висунутого обвинувачення та значну складність справи, яка потребує тривалого часу для її судового розгляду. При цьому відсутні підстави вважати, що зазначені прокурором ризики зникнуть протягом дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно до ст. 183 КПК, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, суд вважає недоцільним визначати їй розмір застави.
Керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд, -
Постановив :
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_5 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 12.08.2023 року, включно.
Ухвала, в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Копію ухвали вручити учасникам процесу.
Головуючий: ОСОБА_6