г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1426/23
Номер провадження 2/213/852/23
14 червня 2023 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
секретар судового засідання - Бабейкіна Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань №14, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 213/1426/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, -
Короткий зміст позовних вимог.
Сторони з 23 жовтня 2020 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, але вирішують в судовому порядку спір про його розірвання. Мають спільну малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем, оскільки, незважаючи на те, що на цей час шлюб між сторонами не розірвано, разом вони не проживають, спільне господарство не ведуть. Позивач зазначила, що відповідач добровільно допомоги їй не надає, що ставить її у скрутне матеріальне становище, тому вона потребує матеріальної допомоги від батька дитини. Просить стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), починаючі з дня подання позову до суду і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стислий виклад позиції відповідача.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на негідну поведінку позивача у шлюбних відносинах, яка,на його думку, ігнорує сімейні обов'язки, зневажливо ставиться до відповідача, марно, на власний розсуд витрачає зароблені ним кошти, під час проходження ним військової служби переоформила на себе придбаний у шлюбі автомобіль, і, перебуваючи у відпустці, залишившись без грошей, він був змушений закласти до ломбарду весільну золоту обручку. Не погоджується з тим, що не має на утриманні інших осіб, оскільки судовим наказом від 19.04.2023 року з нього стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі частки доходу, і за період з 14 червня по 15 травня він перерахував позивачу 18261,31 грн. в якості аліментів на утримання дитини. Крім того, він матеріально утриманні матір, яка досягла пенсійного віку і потребує від нього допомоги.
Не погоджується з твердженнями позивача, що їй невідомий дохід позивача, у зв'язку з чим вона ціну позову розрахувала із середньої заробітної плати по регіону, і в позові зазначила, що частка від показника 14479,00 грн. становить 3619,75 грн. Тому просить суд врахувати, що позивач отримує соціальну виплату на дитину у розмірі 890,00 грн., і погоджується, щоб суд стягнув з нього аліменти на утримання дружини у твердій грошовій сумі - у розмірі 3619,75 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
Короткий зміст відповіді на відзив.
Представник позивача вважає непереконливими доводи відповідача, викладені у відзиві на позов. Вважає, що останнім не надано докази на підтвердження викладених у відзиві обставин щодо негідної поведінки позивача, надання відповідачем допомоги матері, яка отримує пенсію, здачу обручки до ломбарду через відсутність коштів на придбання нагально необхідних речей тощо. Заперечує також факт добровільної допомоги дитині, оскільки аліменти у розмірі 18261,31 грн. були сплачені ним вже після звернення позивача до суду із заявою про видачу судового наказу та з цим позовом.
Вважає, що посилання відповідача на те, що позивач отримує соціальну виплату на дитину в розмірі 890 грн. не заслуговують на увагу, оскільки ця сума виплачується державою на дитину, а спір стосується стягнення аліментів на утримання матері дитини.
Наполягає на задоволенні позовних вимог та стягнення аліментів на користь позивача у розмірі частки доходу відповідача.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Представник відповідача після отримання відповіді на відзив, подав заперечення, в яких стверджує, що не має можливості довести холодне ставлення до нього позивача, але має докази на відчуження позивачем автомобіля на користь своєї матері. В іншому заперечення відповідають відзиву, відповідач продовжує стверджувати, що сплачує аліменти на утримання дитини, допомагає матері, яка є пенсіонеркою, і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі - у розмірі 3619,75 грн. щомісяця.
Процесуальні дії у справі.
10.04.2023 позовна заява надійшла до суду.
11.04.2023 судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
17.04.2023 позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
Заяви, клопотання.
16.05.2023 представник відповідача подав відзив на позовну заяву.
24.05.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
09.06.2023 від представника відповідача надішли письмові заперечення на відповідь на відзив.
Сторони у судове засідання не з'явились, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача зазначила, що всі важливі доводи викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.
За таких обстави суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наданих ними доказів, що відповідає положенням ч.1 ст.223 ЦПК України.
Фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі, є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з позивачем /а.с.8-10/.
Позивач не працює, здійснює догляд за малолітньою дитиною до досягнення нею 3-х років, і ця обставина не заперечується відповідачем.
Відповідач сплачує аліменти на утримання малолітнього сина на підставі судового наказу від 19.04.2023 у справі № 213/1425/23, зокрема в період з 14.04.2023 по 15.05.2023 сплатив аліменти у розмірі 18261,31 грн., що підтвердив відповідними квитанціями /а.с.27-30/.
Втім, матеріальну допомогу на утримання дружини, з якою проживає малолітня дитина, що не досягла трьох років, відповідач не надає.
Судом встановлено, що відповідач проходить військову службу, є солдатом військової частини НОМЕР_1 , в період з 23.03.2023 по 04.04.2023 знаходився у щорічний відпустці, згідно з наданою ним копією договору, 03.04.2023 ним укладався договір фінансового кредиту та застави з ПТ «ЛОМБАРД ПЕРШИЙ» ТОВ «МІКРОФІНАНС І КОМПАНІЯ» на суму 4507,00 грн. /а.с.31, 32/.
Згідно з наданою відповідачем копією договору купівлі-продажу транспортного засобу від 27.01.2023 позивач придбала у власність у ФОП ОСОБА_5 автомобіль за ціною 5000,00 грн. /а.с.52/.
Зміст спірних правовідносин.
Встановленим фактам відповідають правовідносини з аліментних обов'язків чоловіка - батька дитини по утриманню дружини, з якою проживає дитина.
Норми права, які застосовує суд.
Відповідно до вимог ч.2 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно з частиною четвертою вказаної статті, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Висновок суду.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, з урахуванням фактично встановлених обставин справи та наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного висновку.
Позивач не працює, здійснює догляд за малолітньою дитиною до досягнення нею трьох років, тому потребує допомоги від батька дитини.
Суд не погоджується з твердженням відповідача, що він надає позивачеві достатню допомогу, оскільки надані ним квитанції підтверджують сплату аліментів в квітні-травні 2023 року на утримання дитини.
Також суд не вважає, що позивач має щомісячний дохід у розмірі 890,00 грн., оскільки доказів отримання такого доходу сторонами суду не надано, позивач про це в позові навіть не зазначає, а зазвичай державою надається соціальна допомога на дитину.
До заперечень відповідача стосовно негідної поведінки позивача у шлюбних відносинахсуд ставиться критично, оскільки по перше, це не підтверджено належними доказами, а по друге право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини встановлено ст.84 Сімейного кодексу України, тобто спеціальною нормою, ніж ст.75 СК України, на яку посилається відповідач.
Як зазначено вище, за змістом ч.4 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідач разом з відзивом на позов надав докази проходження служби у військовій частині, а отже має дохід. При цьому, доказів перебування у нього на утриманні інших осіб відповідач також не надав. Надану ним копію пенсійного посвідчення на ім'я ОСОБА_6 суд не оцінює як належний доказ надання допомоги матері - пенсіонеру, оскільки, насамперед, цим документом не підтверджуються родинні зв'язки відповідача з цією особою, а по друге наявність самого пенсійного посвідчення не є доказом матеріального утримання відповідачем своєї матері, не надані її доходи і докази надання їй допомоги.
Суд вважає, що договір фінансового кредиту і застави взагалі не є доказом матеріального стану відповідача або негідної поведінки позивача, і не погоджується з тим, що договір купівлі-продажу автомобіля є доказом будь-якої обставини щодо предмету доказування.
Також суд критично ставиться до заперечень відповідача в тій частині, що позивач погоджується з розміром аліментів у сумі 3619,75 грн., оскільки цей розмір зазначено позивачем лише для визначення ціни позову відповідно до норм ст.ст.175, 176 ЦПК України. Таким чином, суд приходить до висновку про можливість надання відповідачем матеріальної допомоги позивачу. Водночас, оскільки на утриманні відповідача знаходиться малолітня дитина,суд приходить до висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 частки його доходів.
Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору, останній підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, починаючи з 10 квітня 2023 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити рішення до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1073,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 14 червня 2023 року.
Головуючий суддя В.В. Попов