Ухвала від 14.06.2023 по справі 212/4046/22

Справа № 212/4046/22

2-др/212/14/23

ДОДАТКОВАУХВАЛА

14 червня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н. М., за участі секретаря судового засідання Дущак К.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Покровської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вказана вище цивільна справа.

Ухвалою суд від 22 травня 2023 року провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Покровської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням закрито з підстави відсутності предмету спору.

У подальшому до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 понесених судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у розмірі 10000,00 гривень, мотивуючи її тим, що у зв'язку із розглядом справи позивачем було понесено витрати, пов'язані з отриманням професійної правової допомоги, що підтверджується актом виконаних робіт.

Зазначену заяву було призначено до розгляду у судове засідання з повідомленням учасників справи.

Відповідачем ОСОБА_2 подана письмова заява, у якій просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі, оскільки її вимоги є необґрунтованими.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, звернулися до суду із заявами про проведення розгляду справи за їх відсутності.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 4 ст.270 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судом, з огляду на приписи ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд , дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи сторін, вважає, що заява підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п'ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Вбачається, що при поданні позову позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 гривень, що підтверджується квитанцією ID 5680-7334-7325-2874 від 05.08.2022 року. (а. с. 11)

Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу між сторонами судових витрат відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, та на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе повернути позивачу сплачений останньою судовий збір в розмірі 992,40 гривень.

З матеріалів справи вбачається, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Лисенко О.А. укладено договір на надання професійної правничої допомоги від 17 вересня 2021 року та на підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги було надано: ордер про надання правничої (правової) допомоги від 17.09.2021 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; акт виконаних робіт від 29 травня 2023 року за договором про надання правової допомоги на сумму 10000,00 гривень; квитанцію від 29.05.2023 року про оплату за договором про надання правової допомоги на суму 10000,00 гривень. (а. с. 87-91, 93).

Згідно з актом виконаних робіт від 29 травня 2023року замовник ОСОБА_1 підтверджує, що адвокатом були виконанні наступні роботи: 1. Консультація з виниклих правовідносин - 1 година - 500,00 гривень; 2. Складення позовної заяви, складення відповіді на відзив, складення та подання апеляційної скарги на ухвалу суду - 6 годин - 7000,00 гривень; 3. Участь у судовому засіданні - 2 години -2500,00 гривень, за договором на суму 10000,00 гривень, виходячи з наведеного розрахунку. (а. с. 91)

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Враховуючи, складність справи, виконані адвокатом роботи під час розгляду справи в суді, час, витрачений адвокатом на виконання наданих послуг, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, також враховуючи, що відповідач заперечував проти вказаного адвокатом розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу, надану в суді, у розмірі 5000,00 гривень, що є співмірною з наданим адвокатом обсягом послуг у суді та які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенко Олександра Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Постановити у даній справі додаткову ухвалу.

Повернути з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області позивачу ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 гривень (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок), який сплачений при подачі позову за квитанцією ID 5680-7334-7325-2874 від 05.08.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень (п'ять тисяч гривень 00 копійок).

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Додаткова ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Покровської районної у м. Кривий Ріг ради, код ЄДРПОУ: 34489120, місцезнаходження юридичної особи: вул. Шурупова, 2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014.

Додаткова ухвала суду складена та підписана без її проголошення 14 червня 2023 року.

Суддя Н. М. Ваврушак

Попередній документ
111519990
Наступний документ
111519992
Інформація про рішення:
№ рішення: 111519991
№ справи: 212/4046/22
Дата рішення: 14.06.2023
Дата публікації: 15.06.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.06.2023)
Результат розгляду: додаткове рішення суду
Дата надходження: 29.05.2023
Розклад засідань:
13.10.2022 10:00 Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу
24.11.2022 10:30 Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу
01.12.2022 10:05 Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу
05.04.2023 12:20 Дніпровський апеляційний суд
22.05.2023 11:00 Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу
13.06.2023 10:45 Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу