Справа №201/4346/21
Провадження № 2-ві/201/12/23
14 червня 2023р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючої - судді - Ткаченко Н.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про відвід судді Демидової С.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільному майні та визнання права власності на частку квартири,
В провадженні судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидової С.О. з 30.04.2021р. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільному майні та визнання права власності на частку квартири.
Ухвалою судді Демидової С.О. від 11.05.2021р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження і розгляд справи відбувається за правилами загального позовного провадження.
07.06.2023р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючій у справі судді Демидовій С.О., який ухвалою від 12.06.2023р. було визнано необґрунтованим та справа передана для розгляду відводу в порядку, встановленому ЦПК України (а.с.№48-49).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023р. заява про відвід передана на розгляд судді Ткаченко Н.В.
Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні заяви про відвід з огляду на наступне.
Статтями 36-39 ЦПК України передбачені підстави для відводу та самовідводу, а статтями 40-41 ЦПК України порядок вирішення заявленого відводу і самовідводу та наслідки їх задоволення.
Підставою для заявленого позивачем відводу стало те, що суддя Демидова С.О. здійснює на нього тиск, принижуючи честь і гідність його представниці та ігноруючи доводи щодо її законної присутності у судових засіданнях. Крім того, позивач посилався, що суддя Демидова С.О. не вживає заходів для поглиблення своїх знань та не вдосконалює практичні навички, ігнорує його право на вільний вибір захисника своїх прав, змушуючи шукати іншого представника, а не того, кого позивач обрав для захисту. Вбачаючи в таких діях судді упередженість та необ'єктивність, просив відвести суддю Демидову С.О. від участі у розгляді справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до положень ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до п.п.11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017р.; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018р.; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019р.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Враховуючи, що розгляд справи проводиться згідно ухвали про відкриття провадження в загальному позовному провадженні, відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, представником в суді може бути виключно адвокат, повноваження якого згідно ст. 62 ЦПК України підтверджуються довіреністю або ордером виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача у справі представляв адвокат Цаплін О.К. на підставі договору про надання правових послуг та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.№5-6).
З 08.05.2023р. інтереси позивача представляє ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лушкіною О.В. (а.с.№180).
Разом з тим, на підтвердження того, що ОСОБА_3 є адвокатом доказів суду не надано, а тому в діях судді Демидової С.О. не вбачається порушення права позивача на вільний вибір захисника своїх прав, оскільки ЦПК України чітко визначає, якими документами підтверджуються повноваження представника в суді у справах, які віднесені до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Щодо посилання позивача на положення ст. 59 Конституції України та офіційне тлумачення ч. 1 цієї статті в рішенні Конституційного Суду № 23-рп/2009 від 30.09.2009р., варто зазначити наступне.
Офіційне тлумачення ст. 59 Конституції України стосувалося редакції цієї статті станом на 2009р., а саме кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Частина перша ст. 59 Конституції України була змінена 02.06.2016р. та на сьогоднішній стаття має наступну редакцію: «Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав».
В другому абзаці резолютивної частини рішення Конституційного суду від 30.09.2009р. зазначено наступне: «…має право на правову (юридичну) допомогу від обраної за власним бажанням особи в статусі адвоката, що не виключає можливості отримання такої допомоги від іншої особи, якщо законами України щодо цього не встановлено обмежень».
На сьогоднішній день, відповідно до положень ст. 131-2 Конституції України професійна правнича допомога здійснюється адвокатами.
Виключення щодо представлення інтересів в суді при розгляді справ в порядку цивільного судочинства встановлено лише для малозначних справ, а також справ у трудових спорах, де представником може бути не тільки адвокат, а й особа, яка досягла вісімнадцяти років і має цивільну процесуальну дієздатність.
З огляду на вищевикладене, відсутні підстави вважати, що суддя Демидова С.О. є необ'єктивною та упередженою під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільному майні та визнання права власності на частку квартири, а тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ч. 8 ст. 40, ст.ст. 36-41, 260, 353 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Демидової С.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільному майні та визнання права власності на частку квартири - відмовити.
Цивільну справу № 201/4346/21 (провадження №2/201/336/2023) повернути судді Демидовій С.О. для подальшого розгляду справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ткаченко Н.В.