ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.06.2023Справа № 910/11922/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК"
про постановлення додаткової ухвали про стягнення судових витрат
у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000"
про стягнення 78706,40 євро
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК"
про визнання договору недійсним
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" про стягнення 78706,40 євро заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №2/2021 від 15.02.2021 в частині оплати за поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" товар.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" звернулося до суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" про визнання договору поставки №2/2021 від 15.02.2021 недійсним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" заборгованість у сумі 78706,40 Євро та витрати зі сплати судового збору у сумі 1180,60 Євро, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Додатковим рішенням від 27.07.2022 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" витрати на правову допомогу у сумі 5360,00 Євро.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 змінено, викладено резолютивну частини додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у справі № 910/11922/21 у новій редакції, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" витрати на правову допомогу у сумі 5 280,00 (п'ять тисяч двісті вісімдесят) доларів США.
16.01.2023 на виконання вказаного рішення та постанови видано відповідні накази.
06.04.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" надійшла скарга на дії та постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра О.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра О.О. призначено на 27.04.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра О.О. відмовлено повністю.
17.05.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" надійшла заява про ухвалення додаткової ухвали про стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" призначено на 08.06.2023.
26.05.2023 від відповідача (боржника) надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
У судове засідання 08.06.2023 представники учасників справи не прибули.
Про розгляд заяви про ухвалення додаткової ухвали позивач та відповідач були повідомлені ухвалою суду від 23.05.2023
У відповідності до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд ухвалює додаткове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" про постановлення додаткової ухвали про стягнення судових витрат , суд
Розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, регулюється спеціальною нормою процесуального закону, а саме статтею 344 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до приписів вказаної статті судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Як вбачається із матеріалів справи, у запереченнях щодо скарги на дії та постанови приватного виконавця представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" зазначив, що очікує понести у зв'язку з розглядом скарги близько 320 доларів США, що дорівнює вартості 4 годин роботи адвоката. При цьому представником зазначено, що остаточний розрахунок судових витрат та докази їх понесення ТОВ "ТУНІК" має намір подати протягом п'яти днів після постановлення судом ухвали за результатами розгляду скарги.
За змістом частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
При цьому, за приписами статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
17.05.2023 позивачем подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доказами на підтвердження понесення витрат. Заява про відшкодування судових витрат подана позивачем у строки встановлені ч.8 ст.129 ГПК України.
Відповідно до вказаної заяви позивач просить стягнути 569 доларів США витрат на правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу заявником надано копії: договору про надання правової допомоги №143/06-2021 від 29.06.2021, договору про внесення змін від 29.12.2022, рахунку № 90 від 16.05.2023 на суму 560 дол. США (виходячи із розрахунку: 7 год. х 80 доларів США), електронний лист щодо послуг, зазначених в рахунку.
Відповідно до електронного листа щодо послуг, зазначених в рахунку № 90 від 16.05.2023 під час розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" надані такі послуги:
- вивчення тексту скарги ТОВ "ТЕМП-2000" і формування правової позиції для складення заперечень - 1 година;
- складення письмових заперечень проти скарги, формування пакету документів і його відправка в суд - 2 години;
- представлення інтересів в суді 27.04.2023 - 2 години;
- представлення інтересів в суді 11.05.2023 - 2 години.
Повноваження адвоката Юзефович А.О. підтвердженні ордером серії АІ №1385863 від 26.04.2023.
Частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Позивачем у заяві про ухвалення додаткового рішення наведено перелік наданих послуг та кількість витраченого часу, що дає можливість визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. А також надано електронний лист щодо послуг, зазначених в рахунку № 90 від 16.05.2023.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).
Судом також враховано, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як було зазначено вище, 26.05.2023 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу не співмірний зі складністю справи в частині розгляду скарги на дії державного виконавця.
Також відповідач зазначив, що: в матеріалах справи відсутні докази оплати послуг адвоката; час на підгодовування заперечень є завищеним; засідання 27.04.2023 фактично не відбулось у зв'язку з неявкою приватного виконавця; судове засідання 11.05.2023 не тривало 2 години; не відноситься до правничої допомоги вивчення тексту скарги та правової позиції, формування пакету документів.
Так, судом враховано вищевказані заперечення в частині того, зокрема, що: вивчення тексту скарги та формування правової позиції входить в складення письмових заперечень проти скарги, заперечення проти скарги не є об'ємними, отже, на переконання суду, обґрунтованим часом для підготовки заперечень є 1,5 години.
Крім того, позивачем зазначено про формування пакету документів, однак до заперечень щодо скарги додано лише ордер.
Щодо зазначення позивачем витраченого часу на представлення інтересів в засіданні по 2 години, то такий час є явно завищеним, оскільки жодне з засідань не тривало 2 години. Обґрунтованим часом, витраченим позивачем на судові засідання є 1 година.
Зважаючи на вищенаведені обставини, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності розгляду скарги на дії приватного виконавця, беручи до уваги, зокрема, клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, а також співмірності та пропорційності, враховуючи, що на переконання суду розумним та обґрунтованим часом, витраченим адвокатом, є 2,5 години, а відповідно до договору плата становить 80 доларів США за одну годину адвоката, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним суд вважає розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 200 дол США.
Судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі №922/2203/20).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" про постановлення додаткової ухвали про стягнення судових витрат за наслідком розгляду скарги на дії приватного виконавця підлягає частковому задоволенню у розмірі 200 дол США.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" про постановлення додаткової ухвали про стягнення судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" (01133, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ, будинок 29, ідентифікаційний код 31111758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУНІК" (220033, Республіка Білорусь, м. Мінськ, пр-т. Партизанський, буд. 2, корп. 5-3, прим. 412, обліковий номер платника 100835687) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 200 доларів США.
Видати наказ після набрання додатковою ухвалою законної сили.
В іншій частині заяви про постановлення додаткової ухвали про стягнення судових витрат відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 13.06.2023.
Суддя С.О. Турчин