ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.06.2023Справа № 910/4184/23
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКА, будинок 19, ідентифікаційний код юридичної особи 40081200)
до проПриватного акціонерного товариства «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» (02092, місто Київ, ВУЛИЦЯ АЛМА-АТИНСЬКА , будинок 37, ідентифікаційний код юридичної особи 04737111) стягнення заборгованості у розмірі 609 315 грн. 00 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 656 145 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-3429674/2020-0004 від 19.03.2020 року в частині сплати за користування вагонами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 року позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного акціонерного товариства «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» про стягнення заборгованості у розмірі 656 145 грн. 00 коп. залишено без руху.
28.03.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2023 року відкрито провадження у справі №910/4184/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
21.04.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
09.05.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 року поновлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» процесуальний строк для подання суду відповіді на відзив на позовну заяву по справі №910/4184/23. Долучено відповідь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на відзив Приватного акціонерного товариства «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» на позовну заяву по справі №910/4184/23 до матеріалів справи.
19.05.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
26.05.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначив про сплату суми в розмірі 46830 грн. 00 коп., а тому просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» плату за користування вагонами у розмірі 609 315 грн. 00 коп.
Суд, розглянувши вказані пояснення Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 26.05.2023 року, зазначає, що фактично вони є заявою про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу Українипозивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Враховуючи вищевикладене, Суд приймає Заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зменшення розміру позовних вимог від 26.05.2023 року до розгляду.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.03.2023 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 06.04.2023 р. та 05.04.2023 року поштових відправлень уповноваженим особам сторін.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.01.2019 року між Регіональною філією «Одеська залізниця» акціонерного товариства „Українська залізниця" (далі - Філія) та Одеською філією Приватного акціонерного товариства «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» (Власник) було укладено Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Одеська філія ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» при станції Кулиндорове філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця». (т.1 а.с.123-128)
Згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під?їзна колія, яка належить Власнику та примикає стрілочним переводом № 6 до колії № 11 та стрілочним переводом № 20 у парній горловині станції Кулиндорове і обслуговується локомотивом Власника. (п.1 Договору)
У пункті 24 договору сторони визначили, що договір укладається на 5 років з 01.01.2019 до 31.12.2023 включно.
Додатковою угодою від 13.10.2020 року до Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Одеська філія ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» при станції Кулиндорове філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» пункт 16 договору викладено в наступній редакції: «Власник сплачує Залізниці плату:
- за проведену маневрову роботу відповідно до розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов?язані з ними послуги з відповідними оголошеними коефіцієнтами підвищення;
- за користування вагонами та контейнерами;
- за зберігання вантажу у вагоні або контейнері, які не подані на під?їзну колію 3 вини Власника, в тому числі з урахуванням статті 36 Статуту Залізниць України;
- за зайняту спорудами підприємства площу земельної ділянки у смузі відведення земель Залізниці, Власник до 5 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Залізниці суму у якості відшкодування земельного податку за земельну ділянку, яка визначена у пункті 3 даного договору, до укладання з Залізницею договору сервітуту або договору компенсації.
Інші збори і плати вносяться згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Збори і плати вносяться шляхом безготівкового розрахунку між Залізницею та Власником за усіма видами платежів на умовах попередньої оплати через філію «Єдиний розрахунковий центр АТ «Укрзалізниця».
25.02.2020 року Акціонерним товариством «Українська залізниця» (Перевізник) на веб-сайті http://uz-cargo.com оприлюднено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, як публічну пропозицію для укладення договору.
19.03.2020 року Приватне акціонерне товариство «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» (Замовник) подало Акціонерному товариству «Українська залізниця» Заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №34292674/2020-004, в якій виразило волевиявлення укласти договір у порядку, встановленому статтею 634 Цивільного кодексу України. (т.1 а.с.49-68)
Предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою (пункт 1.1 договору).
Договір є публічним договором, за яким перевізник взяв на себе обов'язок здійснювати надання послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 договору та законодавства (пункт 1.5 договору).
Договір з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція про укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (пункт 1.6 договору).
Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору (пункт 1.7 договору).
Перевізник за результатами розгляду заяви (акцепту), направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП: або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення; або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору з замовником (пункт 1.9 договору).
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше для введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору (пункт 1.10 договору).
Згідно з п.п. 2.1.1 та 2.1.2 Договору Замовник зобов'язаний надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (далі - Система планування перевезень) з проставлянням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності; до початку навантаження здійснювати проставлення електронної заявки на подачу вантажних вагонів відповідно до плану перевезень, а для власних вагонів перевізника за три доби до дати навантаження.
Замовник зобов'язаний сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно та регулярно ознайомлюватися з змінами до договору, направленими перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах перевізника (пункти 2.1.4 та 2.1.14 договору).
У пунктах 2.3.1 та 2.3.2 Договору визначено, що Перевізник зобов'язаний розглядати надані замовником місячні та додаткові замовлення на перевезення вантажів, інші замовлення (замовлення на перевезення); приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно з інформацією, яка розміщена у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається у додатках до договору та збірнику тарифів.
Згідно з п.3.4 Договору Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікування подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).
Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється: до 30.09.2020 у розмірі визначеному у розділі V Збірника тарифів; з 01.10.2020 визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою: Пвик = (Спл / 24) * tгод * kм, де: Пвик плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів; Спл ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу визначена у додатку 1-2 до договору; 24 кількість годи у добі; tгод кількість годин користування вагоном перевізника для відповідного типу вагонів; kм коригуючий коефіцієнт, що застосовується до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутної відправки. Коефіцієнт встановлюється перевізником та зазначається у додатку 1-2 договору (пункти 3.4.1, 3.4.2 договору).
Згідно з пунктом 3.4.3 Договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в пункті 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в пункті 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежать від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі акті загальної форми ГУ-23 (пункт 3.4.4 договору).
Збір за зберігання порожнього власного вагону перевізника на місцях загального користування не нараховується (пункт 3.4.5 договору).
Згідно з п.6.1 Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у випадку виникнення після укладення Договору обставин непереборної сили, якими є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, воєнний стан, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, кібератак, тощо.
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів (пункт 6.2 договору).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини (пункт 6.3 договору).
Строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік (пункт 7.4 договору).
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http//uz-cargo.com/ та діє до його припинення (пункт 12.1 договору).
Відповідно до Директиви про вилучення майна №2 від 05.03.2022 року командувач військово - оперативного командування «Південь» зобов'язав вилучити 29916,05 тон пшениці, яке перевозиться Акціонерним товариством «Укрзалізниця» у вагонах згідно з Додатком для потреб Збройних Сил України, генеральному директору державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України забезпечити вилучення майна у порядку, встановленому діючим законодавством, державному підприємству «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України прийняти на відповідальне зберігання зазначену пшеницю. (т.1 а.с.129-132)
На підставі наказів начальника служби комерційної роботи та маркетингу на переадресування №№9, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 42, 55 від 05.03.2022 року, №№73, 77 від 06.03.2022 року вагони, що прибули на станцію Одеса-порт Одеської залізниці, Кулиндорове Одеської залізниці переадресовано за новими перевізними документами на станцію Кулиндорове Одеської залізниці на адресу державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України. (т.1 а.с.71-122)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що після прибуття вагонів на станцію призначення вагони були передані для здійснення вантажних операцій на передавальні колії №№8, 10, які знаходяться в користуванні Відповідача, де виконувались приймально - здавальні операції. У зв'язку з знаходженням спірних вагонів на під'їзних коліях в користуванні Відповідача, Позивачем сформовані відомості плати за користування вагонами, а тому просить Суд з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 26.05.2023 року, яка прийнята Судом до розгляду, стягнути з Приватного акціонерного товариства «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» плату за користування вагонами за березень - квітень 2022 року у розмірі 609 315 грн. 00 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що він не є власником вантажів, які перевозяться в вагонах Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на адресу державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів», не є отримувачем вантажів. Крім того, стягнення плати за користування вагонами є неправомірним, оскільки в наказах на переадресування зазначено без стягнення платежів, розрахунок є невірним, оскільки містить нарахування плати за користування 10 вагонами за фактично сплаченим первинним документом - відомістю плати за користування вагонами №31039012 на суму 46830 грн. 00 коп. Також Позивачем порушено порядок досудового врегулювання спору й пропущено спеціальний строк позовної давності відповідно до ч.5 ст. 315 ГК України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).
Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановлено Судом, відповідно до Директиви про вилучення майна №2 від 05.03.2022 року командувач військово - оперативного командування «Південь» зобов'язав вилучити 29916,05 тон пшениці, яке перевозиться Акціонерним товариством «Укрзалізниця» у вагонах згідно з Додатком для потреб Збройних Сил України, генеральному директору державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України забезпечити вилучення майна у порядку, встановленому діючим законодавством, державному підприємству «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України прийняти на відповідальне зберігання зазначену пшеницю. (т.1 а.с.129-132)
На підставі наказів начальника служби комерційної роботи та маркетингу на переадресування №№9, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 42, 55 від 05.03.2022 року, №№73, 77 від 06.03.2022 року вагони, що прибули на станцію Одеса-порт Одеської залізниці, Кулиндорове Одеської залізниці переадресовано за новими перевізними документами на станцію Кулиндорове Одеської залізниці на адресу Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України. (т.1 а.с.71-122)
У розумінні Правил переадресування вантажів (статті 44, 45 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001 (надалі - Правила переадресування вантажів), переадресацією вагонів (вантажу) є зміна станції призначення або разом з нею і одержувача вагонів (вантажу) (переадресування).
Абзацом 3 пункту 4 Правил переадресування вантажів унормовано, що переадресування вантажу може здійснюватися на станціях призначення та станціях на шляху прямування.
Переадресування вантажу здійснюється за первинними документами (із внесенням відповідних змін) і з оформленням перевезення новими перевізними документами (крім імпортних та транзитних вантажів) в паперовому або електронному виглядах, що обумовлюється в наказі на переадресування (п. 5 Правил переадресування вантажів).
Оплата провізних та інших платежів при переадресуванні може здійснюватися як на станції переадресування, так і на станції призначення, що обумовлюється в наказі на переадресування вантажу (п. 12 Правил переадресування вантажів).
Згідно зі ст. 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до положень ст. 76 Статуту залізниць України час перебування вагонів під навантаженням і вивантаженням у разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом залізниці визначається з моменту фактичної подачі вагонів на місце навантаження або вивантаження до моменту одержання станцією від підприємства повідомлення про готовність вагонів до забирання. Час знаходження вагонів на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях.
Згідно з пам'ятками про користування вагонами (контейнерами) на подавання вагонів (вагонів) під навантаження (вивантаження) у період з 14.03.2022 року по 01.04.2022 року були передані вагони згідно з переліком під навантаження (вивантаження). (т.1 а.с. 13-32)
Позивачем складені відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№15030114, 21030124, 22030125, 23030128, 23030129, 25030133, 26030136, 30030145, 02040149, 03040152 на під'їзних коліях Одеської філії Приватного акціонерного товариства «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ», з яких вбачається, що Позивачем була нарахована плата за користування вагонами за загальний період з 14.03.2022 15:00 по 03.04.2022 08:00, платником зазначено Приватне акціонерне товариство «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ», які підписані Відповідачем із зауваженнями по причині заборони здійснення вантажних операцій з вагонами військово - цивільною адміністрацією на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», здійснювалося вивантаження зернових вагонів для потреб Збройних Сил України. (т.1 а.с.33-48)
Додатковою угодою від 13.10.2020 року до Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Одеська філія ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» при станції Кулиндорове філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» пункт 16 договору викладено в наступній редакції: «Власник сплачує Залізниці плату:
- за проведену маневрову роботу відповідно до розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов?язані з ними послуги з відповідними оголошеними коефіцієнтами підвищення;
- за користування вагонами та контейнерами;
- за зберігання вантажу у вагоні або контейнері, які не подані на під?їзну колію 3 вини Власника, в тому числі з урахуванням статті 36 Статуту Залізниць України;
- за зайняту спорудами підприємства площу земельної ділянки у смузі відведення земель Залізниці, Власник до 5 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Залізниці суму у якості відшкодування земельного податку за земельну ділянку, яка визначена у пункті 3 даного договору, до укладання з Залізницею договору сервітуту або договору компенсації.
Інші збори і плати вносяться згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Збори і плати вносяться шляхом безготівкового розрахунку між Залізницею та Власником за усіма видами платежів на умовах попередньої оплати через філію «Єдиний розрахунковий центр АТ «Укрзалізниця».
Відповідно до статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Зважаючи на вказані положення, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства). Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19.
Порядок і умови користування вагонами і контейнерами: парку залізниць України; парку залізниць інших держав; які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування), визначений Правилами користування вагонами, які затверджені наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 р.113.
Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 N 113, передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлюватися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги.
Відповідно пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (п. 12 Правил користування вагонами).
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування вагонами).
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил користування вагонами).
За час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків (п. 15 Правил користування вагонами).
Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009, відповідно до якого при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції
Збір за зберігання вантажу розраховується відповідно до п.2 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1).
За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у таблиці 1 (п. 5 розділу V Збірника тарифів).
Судом враховано, що рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
В цих документах зазначається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:
- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час з моменту введення тимчасових обмежень до моменту припинення дії таких обмежень або до моменту видачі наказу про переадресування вантажу;
- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції;
- проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. В такому разі до часу користування вагоном не включається час ведення бойових дій, тимчасової окупації території збройними формуваннями Російської Федерації, протягом якого була відсутня фактична можливість надання послуг перевізником;
- прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв'язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час безпосередньо пов'язаний з митним оформленням або отриманням інших дозволів та сертифікатів від органів державного контролю.
Такі обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування, із зазначенням конкретного опису обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акту. Саме такий складений акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, визначених Переліком.
Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
Плата за користування вагонами нараховується відповідно до вимог Правил, з урахуванням зазначених вище обставин, які є підставою для звільнення від цієї плати.
Проте, як встановлено Судом, акти загальної форми із зазначенням обставин, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, у даному випадку не складались.
Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 "Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан".
Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовим комендантом в певний час доби й на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний/надзвичайний стан.
Механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573.
Відповідно до п. 7 цього Порядку, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до п. 11 цього Порядку, контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Проте, в даному випадку Відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години), як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, і який вплив на виробничий процес сторін має комендантська година, якщо це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях; а також доказів того, що у спірний період робота залізничних станцій та під'їзних колій Відповідача, що примикають до цих станцій, припинялась на період дії комендантської години.
Крім того, матеріали справи не містять доказів направлення на адресу Позивача будь-яких повідомлень про те, що Приватне акціонерне товариство «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» не здійснює свою роботу в нічний час (під час комендантської години), що в свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів, а також доказів направлення на адресу Позивачу пропозицій щодо внесення змін до договору в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем не доведено обставин звільнення його від плати за користування вагонами і контейнерами відповідно до пункту 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами.
Також Суд враховує, що рішення правління АТ "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 квітня 2023 року у справі № 904/2019/22.
Що стосується заперечень Відповідача в частині того, що у наказах на переадресування зазначено про оплата перевізних та інших платежів здійснюється без стягнення платежів, Суд зазначає, що відповідно до розділу ІІ п.29.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, при переадресуванні вантажу визначення провізної плати і зборів здійснюється окремо від станції відправлення до станції переадресування за первинними перевізними документами, від станції переадресування до нової станції призначення - за новими перевізними документами, що оформлюються на станції переадресування. Таким самим порядком визначається плата, якщо вантаж переадресовується за первинними перевізними документами. Враховуючи те, що станція переадресування та станція призначення вагонів співпадали, тариф було сплачено по станції відправлення й донарахування його не здійснювалось, про що зазначено у наказах на переадресування.
Крім того, Судом враховано, що у провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа №916/3507/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Одеської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Державного підприємства «Кулиндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України про стягнення з 2162523,36 грн заборгованості, з яких 1838765,17 грн загальної вартості наданих послуг, 108473,19 грн штрафних санкцій та 215285,00 грн інфляційних нарахувань, у зв'язку із неналежним виконанням умов договору від 16.12.2021 р. № 22/22-Е/194 в частині своєчасної та остаточної оплати вартості наданих послуг.
У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначав, що у зв'язку з тим, що Державне підприємство «Кулиндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України вважає неправомірним нарахування залізницею плати за користування вагонами при виконанні директиви й відмовилось від перерахування Відповідачу цю плату й за послуги по перевезенню/переміщенню вагонів, останній звернувся до суду з позовом, в суму стягнення якої входить й плата за користування вагонами. А тому вини Відповідача щодо неотримання Позивачем стягуваної суми немає, оскільки це сталось через невиконання Державним підприємством «Кулиндорівський комбінат хлібопродуктів» своїх зобов'язань за договором. Проте, Суд не приймає до уваги вказані доводи, оскільки правовідносини Сторін у даній справі регулюються умовами Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Одеська філія ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» при станції Кулиндорове філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 01.01.2019 року, Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №34292674/2020-004 від 19.03.2020 року, а правовідносини у справі №916/3507/22 врегульовані умовами договору від 16.12.2021 р. № 22/22-Е/194. Крім того, предметом позову у справі №916/3507/22 є стягнення заборгованості, яка виникла перед Приватним акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Одеської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», а не перед Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного акціонерного товариства «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» про стягнення заборгованості у розмірі 609 315 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» (02092, місто Київ, ВУЛИЦЯ АЛМА-АТИНСЬКА , будинок 37, ідентифікаційний код юридичної особи 04737111) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКА, будинок 19, ідентифікаційний код юридичної особи 40081200) заборгованість у розмірі 609 315 (шістсот дев'ять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 9 139 (дев'ять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 73 (сімдесят три) коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 червня 2023 року.
Суддя О.В. Чинчин