Справа № 167/640/23
Номер провадження 2/167/203/23
14 червня 2023 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Сіліч І. І., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
13 червня 2023 року представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Грибанов Д. В. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 17214-01/2021 в розмірі 18000 грн, за кредитним договором № 2313514529/664466 в розмірі 18 000 грн та за договором позики №0968846290 в розмірі 42832,53 грн.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя доходить такого висновку.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03, § 22 від 28 березня 2006 року).
Виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Таким чином, нормами процесуального права передбачено право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Як убачається зі змісту позовної заяви, 28 січня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №17214-01/2021, а 30 листопада 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 30112021-1, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
08 квітня 2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2313514529/664466, а 16 лютого 2022 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16022022, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
23 квітня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 0968846290, а 22 червня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 22/06-22, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за цим кредитним договором.
Відтак, в межах даного позову об'єднано три позовні вимоги, які ґрунтуються на різних договорах, а саме: 1) кредитному договорі № 17214-01/2021 та договорі факторингу № 09122021; 2) кредитному договорі № 2313514529/664466 та договорі факторингу № 13012023; 3) договору позики №0968846290 та договорі факторингу № 13012023. Отже, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання чи не виконання кожного договору окремо та фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами.
На переконання судді, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а також одна з позовних вимог не є основною, а інша - похідною від неї.
Таким чином, вищезазначені кредитні договори породжують різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, тому спільний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 188 ЦПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.
Встановлення суддею наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Виходячи з вищенаведеного, суддя доходить висновку, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач допустив порушення правил об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.
Вказане не є перешкоджанням позивачу у праві на доступ до суду, яке закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 188 ЦПК України, суддя
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного судового рішення 14 червня 2023 року.
Суддя І. І. Сіліч