Справа № 161/8298/23
Провадження № 1-кп/161/969/23
м. Луцьк 14 червня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023030580000515 від 17.02.2023, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Луцьк Волинської області, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, не працює, неодружений, раніше неодноразово судимий, востаннє 16.04.2021 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 1 рік 6 місяців позбавлення волі; 09.12.2022 звільнений з місць позбавлення волі після відбуття терміну покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 24 грудня 2022 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указами Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які відповідно затверджено Законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 року, від 21 квітня 2022 року та від 22 травня 2022 року, від 15 серпня 2022 року, від 16 листопада 2022 року, перебуваючи у будинку АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав павербанк марки «Nomi», червоного кольору, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-23/2498-ТВ від 14.03.2023 становить 500 гривень, та мобільний телефон марки «Honor 7A Pro», вартість якого згідно висновку вказаної судової товарознавчої експертизи становить 2166 гривень 67 копійок, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 2666 гривень, 67 копійок.
У подальшому, 30 грудня 2022 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указами Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які відповідно затверджено Законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 року, від 21 квітня 2022 року та від 22 травня 2022 року, від 15 серпня 2022 року, 16 листопада 2022, перебуваючи у будинку АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав ручний ліхтарик марки «X-Balog» моделі «BL-Q2800», вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-23/2498-ТВ від 14.03.2023 становить 1016 гривень 33 копійки, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на вищевказану суму.
Крім того, він же, 06 лютого 2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указами Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які відповідно затверджено Законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 року, від 21 квітня 2022 року, від 22 травня 2022 року, від 15 серпня 2022 року, від 16 листопада 2022 року, перебуваючи у будинку АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав телевізор марки «Benq» моделі «DV3750» разом з пультом керування, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-23/2498-ТВ від 14.03.2023 становить 3500 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно таємно викрав речі та майно, належні ОСОБА_6 , не оспорюючи його вартість, кількість та найменування. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд його суворо не карати та не позбавляти волі.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, в умовах воєнного стану, вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки такі обставини підтверджені в ході розгляду кримінального провадження.
В силу ч.2 ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає відсутність у потерпілої претензій матеріального характеру.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, має постійне місце проживання, де посередньо характеризується, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває.
На підставі викладеного, враховуючи наявність пом'якшуючих обставин та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_3 раніше неодноразовий судимий за вчинення у тому числі умисних тяжких злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, знову через короткий проміжок часу після звільнений з місць позбавлення волі вчинив новий умисний корисливий тяжкий злочин (3 епізоди), що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а також свідчить про підвищену суспільну небезпечність, а тому, на думку суду, відсутні достатні підстави для застосування в даному конкретному випадку положень ст.69 чи ст.75 КК України.
На глибоке переконання суду, призначене покарання, яке необхідно відбувати реально, є виваженим, справедливим, необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Строк відбуття покарання обвинуваченому необхідно рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а арешт майна відповідно до ст.174 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 необхідно залишити попередній -тримання під вартою, з метою запобігання ризику, передбаченого ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.
Окрім того, суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченого термін його перебування під вартою у відповідності до вимог ст.72 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.02.2023, скасувати.
Речові докази у справі, а саме:
- коробку з-під мобільного телефону, марки «Huawei», моделі «P Smart 2019»; коробку з-під ліхтаря, повернути потерпілій ОСОБА_6 за належністю;
- договори про здачу майна у ломбард «Єв.Ро.Фінанс», у кількості 6 квитанцій, залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх зберігання.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертиз в загальній сумі 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) гривень 24 копійки.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 19.04.2023 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду учасниками судового провадження протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту отримання копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий