13 червня 2023 року справа №200/870/22
м. Дніпро
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Гаврищук Т.Г., розглянувши апеляційну скаргу Харківської митниці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року в справі №200/870/22 (головуючий І інстанції Л.Б. Голубова) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтком Продакшн» до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Харківської митниці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року в справі №200/870/22.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав. Докази, які б підтверджували наявність пільг щодо сплати судового збору, в матеріалах справи відсутні.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.
За приписами ст. 3 Закону України «Про судовий збір» в даному випадку об'єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Судовий збір сплачується як у безготівковій, так і в готівковій формі через установи банків чи відділення зв'язку та справляється за місцем розгляду справи.
У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» пункт 3.2 за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою передбачена сплата судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Отже, при поданні цієї апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися в розмірі: 9760,63 грн. * 150% =14 640,94 грн.
Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецька ГУК/Краматорська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, рахунок отримувача - UA758999980313161206081005630, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою в адміністративній справі № 200/870/22, Перший апеляційний адміністративний суд, а також надати оригінал квитанції про сплату судового збору на адресу суду апеляційної інстанції.
Зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Апеляційна скарга на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року апелянтом подана 12 червня 2023 року, тобто з пропущенням строку встановленого ст. 295 КАС України.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що копія рішення суду отримано 11.01.2023 року, оскільки скаргу подано 27.01.2023 року, просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Суд вважає зазначені доводи, не є поважними підставами, з огляду на наступне.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи зокрема, є дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги.
Суд звертає увагу, що інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Суд зазначає, що з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.
Крім того, відповідно до акту Першого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 року про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілосності, пошкодження конверта, виявлено недоліки апеляційної скарги, а саме: дата створення в системі "Електронний суд" (27.01.2023 року) не відповідає даті надіслання вищевказаної апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду (12.06.2023 року).
Проаналізувавши причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, на які посилається скаржник у своєму клопотанні, суддя-доповідач дійшов висновку про визнання зазначених причин неповажними.
Враховуючи викладене, заявнику апеляційної скарги необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення.
За приписами частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні клопотання Харківської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Апеляційну скаргу Харківської митниці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року в справі №200/870/22 - залишити без руху для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір та надати оригінал квитанції на адресу Першого апеляційного адміністративного суду та заяву про поновлення пропущеного процесуального строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог даної ухвали щодо надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє заявника апеляційної скарги права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Г. Гаврищук