13 червня 2023 року справа №200/3645/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року (повне судове рішення складено 01 березня 2023 року) у справі № 200/3645/22 (суддя в І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Управління), в якому просила:
зобов'язати Управління виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з 01 грудня 2016 року по 09 лютого 2022 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі № 200/7258/21, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021, Управління зобов'язано поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату страхових виплат з 01 грудня 2016 року та виплатити заборгованість, що утворилась з 01 грудня 2016 року. Рішення суду виконано повністю 09.02.2022. У зв'язку з чим вважала, що відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з невиплатою щомісячних страхових виплат за період 01 грудня 2016 року по 09 лютого 2022 року.
Ухвалою місцевого суду від 13 лютого 2022 року замінено первинного відповідача у справі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року позов задоволено.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з 01 грудня 2016 року по 09 лютого 2022 року відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідач вважає правомірними свої дії.
Зазначає, що оскільки сума заборгованості по страховим виплатам була виплачена на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2021 по справі № 200/7258/21, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду оскільки визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року у справі № 200/7258/21, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021, Управління зобов'язано поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату страхових виплат з 01 грудня 2016 року та виплатити заборгованість, що утворилась з 01 грудня 2016 року.
Вказане судове рішення набрало законної сили 09.11.2021.
На виконання зазначеного судового рішення Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області були нараховані та виплачені щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 за період з грудня 2016 року по липень 2021 року в повному обсязі в сумі 203 706,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.02.2022 № 301.
У червні 2022 року представник позивача адвокат Гуревич Р.Г. звернувся до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області з адвокатським запитом про здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат.
Листом Управління від 10.06.2022 № 01-04/15/871 представнику позивача повідомлено, що на час розгляду його запиту судове рішення від 26.07.2021 по справі № 200/7258/21 вважається виконаним, при виконанні якого управлінням були дотримані строки, встановлені Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11.
Компенсація втрати частини доходів відповідачем не здійснювалася.
Вирішуючи спірні правовідносини по суті апеляційний суд виходить з такого.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного випливає, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17, а також у постанові від 05 жовтня 2018 року у справі № 162/787/16-а, на яку відповідач помилково посилається в обґрунтування своїх заперечень.
Доводи відповідача є неприйнятними, оскільки вони ґрунтуються на твердженні про своєчасне виконання судового рішення.
Стосовно цього слід зауважити, що наявність судового рішення у справі № 200/13080/19 не змінює призначення виплат, а спрямоване лише на відновлення порушеного права позивача. При цьому таке порушення відбулося саме через неправомірні дії відповідача, який своєю постановою від 31 липня 2018 року протиправно припинив нарахування щомісячних страхових виплат. Тому втрата доходів позивача відбулася саме через протиправні дії відповідача, починаючи з 01 грудня 2016 року по 09 лютого 2022 року.
Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку, що, оскільки несвоєчасна виплата сум щомісячних страхових виплат відбулася у зв'язку з неправомірним припиненням їх нарахування з боку відповідача, тобто з вини органу, що призначає і виплачує такі виплати, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у справі № 200/3645/22 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 13 червня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук