Постанова від 13.06.2023 по справі 360/55/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року справа №360/55/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року (повне судове рішення складено 21 березня 2023 року) у справі № 360/55/23 (суддя в І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУ ПФУ в Луганській області), в якій представник просила суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплати з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713);

- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером МВС України та отримує пенсію.

14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 713, якою установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату у сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

На виконання судового рішення в червні 2022 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 без врахування вищезазначеної доплати у сумі 2000 грн з 01.07.2021.

Вважаючи, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, позивач звернувся із заявою про нарахування та виплату з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченою Постановою № 713.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області у здійсненні ОСОБА_1 виплати з 01.07.2022 щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн установлену Постановою № 713.

Зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, установлену Постановою № 713, з 01.07.2022.

У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII.

Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

На виконання приписів Постанови № 713 відповідач позивачу, як особі, пенсію якій призначено до 01.03.2018, з 01.07.2021 доплачував щомісячну доплату в сумі 2000 гривень.

Відповідно до розпорядження від 28.07.2021 про перерахунок з 01.07.2021 пенсії ОСОБА_1 , з якого вбачається, що з 01.07.2021 позивачу нараховано щомісячну доплату до 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 (від суми ОСНП 5467,28 на 01.03.2018).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі № 360/5485/21, що набрало законної сили 02.06.2022 (далі - Рішення від 13.12.2021), ГУ ПФУ в Луганській області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідках Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2021 № 22/6-4941 та Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 28.09.2021 № 33/33-3532, та фактично сплачених сум.

На виконання Рішення від 13.12.2021 у червні 2022 року Головним управлінням ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідках Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2021 № 22/6-4941 та Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 28.09.2021 № 33/33-3532.

За розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача № 1203010196, який додається до цього відзиву, різниця між фактично виплаченою пенсією та донарахованою сумою доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 на виконання рішення у справі № 360/5485/21 склала 184 192,48 грн.

Отже, позивачу щомісячна доплата у сумі 2000,00 грн на підставі Постанови № 713 нараховувалась та виплачувалась з 01.07.2021 по 30.06.2022.

Після перерахунку, проведеного на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі № 360/5485/21, розмір пенсії позивача з 01.07.2021 склав 14 421,50 грн, з 01.12.2021 - 14 521,50 грн, з 01.03.2022 - 15 243,46 грн.

У липні 2022 року позивачу виплачено пенсію у розмірі 15 243,46 грн.

З 01.07.2021 розмір пенсії позивача становив 14 315,25 грн (до перерахунку, проведеному у червні 2022 року, до перерахунку розмір пенсії становив 7718,53 грн, різниця складає 6596,72 грн, тобто розмір пенсії збільшився понад 2000,00 грн).

Тому, апелянт наголошує, що, оскільки після проведеного перерахунку пенсії позивача її розмір збільшився більше ніж на 2000 грн, підстав для встановлення щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713 не має.

Після проведеного у червні 2022 року перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 на виконання Рішення від 13.12.2021 розмір пенсії позивача з 01.12.2019 склав 14 772,46 грн, з 01.01.2021 - 14 936,21 грн, з 01.07.2021 - 15 042,46 грн, з 01.07.2022 - 16 021,10 грн та з 01.12.2022 - 16 070,60 грн.

Відповідач зауважує, що доводи позивача про те, що перерахунок його пенсії, проведений на підставі рішення суду, спрямований на відновлення його прав та не є тим перерахунком (переглядом) пенсії, який мав відбутись після 01.03.2018 відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, є безпідставними.

Звертає увагу, що перерахунок (перегляд) пенсії у розумінні Постанови № 713 полягає у будь-якому перерахунку пенсії, в тому числі у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення, чи перегляді загального розміру пенсії у зв'язку із встановленням тих чи інших доплат, передбачених чинним законодавством.

Оскільки право на перерахунок пенсії позивач набув з 01.12.2019 (тобто після 01.03.2018), що підтверджено рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі № 360/5485/21, тому проведений відповідачем перерахунок пенсії на виконання вказаного рішення суду, за яким розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000 грн, не дає права на щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови № 713.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з рішенням місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області, як отримувач пенсії за вислугу років.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі № 360/5485/21, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021, позов задоволено; визнано протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 17 вересня 2021 року № 742, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2021 року № 22/6-4941; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 08 жовтня 2021 року № 839, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 28 вересня 2021 року № 33/33-3532; зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідках Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2021 року № 22/6-4941 та Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 28 вересня 2021 року № 33/33-3532, та фактично сплачених сум.

Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1203010196 за дорученням № Д 1203010196/14 розмір пенсії позивача складав з 01.12.2019 - 7554,78 грн, з 01.07.2020 - 7647,28 грн, з 01.12.2020 - 7718,53 грн, з 01.07.2021 - 9824,78 грн, з 01.03.2021 - 9723,20 грн.

Відповідно до інформаційної довідки позивачу фактично виплачено пенсію у розмірі: 7322,28 грн за березень - листопад 2018 року, 7378,53 грн за грудень 2018 року - червень 2019 року, 7462,28 грн за липень - листопад 2019 року, 7554,78 грн за грудень 2019 року - червень 2020 року , 7647,28 грн за липень - листопад 2020 року, 7718,53 грн за грудень 2020 року - червень 2021 року, 9824,78 грн за липень - листопад 2021 року, 9924,78 грн за грудень 2021 року - лютий 2022 року, 9723,20 грн за березень - червень 2022 року, 15 313,21 грн за липень - жовтень 2022 року, 16 021,10 грн за листопад 2022 року, 16 070,60 грн за грудень 2022 року - лютий 2023 року.

Згідно з розрахунками пенсії за вислугу років по пенсійній справі № 1203010196 станом на: 01.07.2021, 01.12.2021, 01.03.2022, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.01.2023 позивачу без врахування рішення суду щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 включалась до складових пенсії, а за рішенням суду не включались.

Позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою від 16.12.2022 довільної форми, в якій просив нарахувати та виплатити з 01.07.2021 щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн.

Листом від 29.12.2022 за № 1200-0202-8/28221 відповідач повідомив, що пунктом 1 Постанови № 713 визначено, що з 01 липня 2021 року доплата у розмірі 2000 гривень встановлюється до основного розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. За нормами абзацу 3 пункту 1 Постанови №713 у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, (у випадку ОСОБА_1 - в червні 2022 року за рішенням суду) щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту (2000,00 грн.), не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 визначено, що після проведення перерахунку його пенсії у червні 2022 року на виконання Рішення суду основний її розмір збільшився на суму, що перевищує 2000 гривень, отже підстави для проведення виплати передбаченої Постановою № 713, відсутні.

На підставі матеріалів справи встановлено, що до ухвалення рішення суду у справі № 360/5485/21 основний розмір пенсії позивача (без підвищень та надбавок) складав 5467,28 грн, а після перерахунку без підвищень та надбавок) складає 12 684,96 грн та факт виплати з липня 2022 року пенсії за новою довідкою без щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. Сума нарахованої та виплаченої пенсії позивачу свідчить про включення відповідачем щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн за період з 01.07.2021 по 30.06.2022.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволенні позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом № 2262-XII.

Вказаний Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII.

Частиною третьою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статі 63 Закону № 2262-ХІІ).

Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.

При цьому пунктом 7 постанови № 988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.

Такий порядок було затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» відповідно до статті 94 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та який набрав чинності 27.05.2016.

Тобто, у встановлений постановою № 988 двотижневий строк уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України не було затверджено порядку і умов грошового забезпечення поліцейських.

Таким чином, у січня 2016 року поліцейські фактично не отримували доплат, додаткових видів грошового забезпечення через неприйняття уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України відповідного нормативно-правового акта.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ Уряд ухвалив постанову № 103, яка набрала чинності 24.02.2018, абзацом першим пункту 3 якої встановив, перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Зміст наведеної норми пункту 3 постанови № 103 свідчить про те, що нормотворець пов'язав перерахунок пенсій відповідній категорії осіб, які отримують пенсію за Законом № 2262-ХІІ з 01.01.2016 із складовими грошового забезпечення поліцейського, у тому числі щомісячними додатковими видами грошового забезпечення (надбавками, доплатами, підвищеннями), які фактично виплачувались поліцейським у січні 2016 року, оскільки пов'язав їх із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування саме за січень 2016 року.

Проте такі обставини не можуть ставитись у залежність з правом на належаний розмір пенсійного забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначених у статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

При цьому пунктом 2 вказаного вище наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» визначено, що він застосовується з дня набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто з 07.11.2015.

Так, пунктом 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Зокрема, розділом ІІ Порядку № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за учене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, в адміністративній справі № 826/12704/18, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.

Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Слід зазначити, що перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 був зумовлений набранням законної сили рішенням від 13.12.2021 у справі № 360/5485/21, яким, зокрема, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2021 № 22/6-4941 та Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 28.09.2021 № 33/33-3532.

Разом з цим, суд наголошує на тому, що законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вказане свідчить про суперечність положень пункту 3 Постанови № 103 нормам Закону № 2262-ХІІ, про що також, було зазначено й у висновках судів, які розглядали справу № 826/12704/18 та № 826/3858/18.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 та від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, суди у період чинності пункту 3 Постанови № 103 у правовідносинах щодо перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасована ця норма постанови Уряду судом), хоч ця норма й не була скасована на момент перерахунку пенсій відповідній категорії осіб у 2018 році на підставі постанови № 988.

З урахуванням наведеного, оскільки зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016, як колишнього працівника міліції на підставі постанови № 988, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначеного у статті 43 Закону № 2262-ХІІ та в повному розмірі.

У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713 (далі - Постанова № 713), пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (абзац 1 пункту 1 Постанови № 713).

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту (абзац 2 пункту 1 Постанови № 713).

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру (абзац 3 пункту 1 Постанови № 713 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 (абзац 4 пункту 1 Постанови № 713).

Тому, перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 та у постанові від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а.

Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.12.2019 на виконання рішення суду з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 гривень відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

Матеріалами справи підтверджено твердження відповідача та факт виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії за Постановою № 713 в сумі 2000,00 грн за період з липня 2021 року до червень 2022 року.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Судами враховано, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Як слідує з матеріалів справи, представник позивача на адресу відповідача направила заяву з проханням здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати за Постановою № 713.

В свою чергу, відповідач не приймав жодного рішення за результатами надходження до нього заяви, тим самим допустив протиправну бездіяльність у здійсненні виплати щомісячної допомоги.

Згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом:

визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області у здійсненні ОСОБА_1 виплати з 01.07.2022 щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн установлену Постановою № 713;

зобов'язання ГУ ПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн установлену Постановою № 713, з 01.07.2022.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі № 360/55/23 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 13 червня 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук

Попередній документ
111503067
Наступний документ
111503069
Інформація про рішення:
№ рішення: 111503068
№ справи: 360/55/23
Дата рішення: 13.06.2023
Дата публікації: 15.06.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (13.06.2023)
Дата надходження: 23.01.2023
Предмет позову: про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати додаткової доплати до пенсії відповідно до постанови КМУ № 713 від 14.07.2021, зобов'язання вчинити певні ді
Розклад засідань:
13.06.2023 09:00 Перший апеляційний адміністративний суд