08.06.2023 Справа №607/8883/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі
головуючого судді Братасюка В.М.
за участю секретаря с/з Мокрій М.О.
позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Тернопільської районної державної нотаріальної контори, треті особи без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус тернопільського районного нотаріального округу Чолач Галина Володимирівна, Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК про зняття заборони відчуження об'єкта нерухомого майна,-
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача Тернопільської районної державної нотаріальної контори, треті особи без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус тернопільського районного нотаріального округу Чолач Галина Володимирівна, Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК про зняття заборони відчуження об'єкта нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 :
- №5230904, зареєстрованого Тернопільською районною державною нотаріальною конторою від 02.07.2007 року на підставі договору застави, 1435, 12.02.2000;
- №5508697, зареєстрованого Тернопільською районною державною нотаріальною конторою від 17.08.2007 року, на підставі рішення б/н 30.07.2001 року Тернопільського міськрайонного суду.
На обґрунтування вимог зазначають, що 10 травня 2004 року між ними та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу садиби, в склад якої входить незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельна ділянка розміром 0.07 гектарів для індивідуального житлового будівництва (без зміни цільового призначення), розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 6125282100 02 0010409), далі «майно».
Договір був укладений на законних підставах та посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Чолач Галиною Дмитрівною. У п.5 договору було зазначено, що згідно з довідкою з Єдиного реєстру заборон на відчуження нерухомого майна №517649-1812 від 10 травня 2004 року житловий будинок та №517650-1812 від 10 травня 2004 року земельна ділянка не перебувають під забороною відчуження (арештом). В подальшому, у травні 2022 року, вони звернулась до ТзОВ «Технічна інвентаризація об'єктів нерухомості» з тим, щоб зробити технічний паспорт на будинок садибного типу та внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Проте, 25 травня 2022 року було зареєстровано тільки право власності на землю та відмовлено у реєстрі права власності на будинок. Підставою відмови стало те, що під час реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно було виявлено наявність заборони відчуження на вказаний об'єкт нерухомості реєстраційний номер обтяжень: № 5230904, зареєстровано Тернопільською районною державною нотаріальною конторою від 02.07.2007 та №5508697, зареєстровано Тернопільською районною державною нотаріальною конторою від 17.08.2007, де власником майна була зазначена ОСОБА_4 .
Вважають, що ці заборони відчуження нерухомого майна були помилково накладені у 2007 році Тернопільською районною державною нотаріальною конторою, оскільки власниками зазначеного майна є вони ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з 10 травня 2004 року і на момент купівлі-продажу жодних обтяжень не було.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подано заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.
Представник Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Треті особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус тернопільського районного нотаріального округу Чолач Галина Володимирівна в засіданні при вирішенні спору поклалася на думку суду, зазначила, що обтяжувачем по заставі є КБ ПРИВАТБАНК. Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК не забезпечило явку свого представника.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
10 травня 2004 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу садиби, в склад якої входить незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельна ділянка розміром 0.07 гектарів для індивідуального житлового будівництва (без зміни цільового призначення), розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 6125282100 02 0010409), далі «майно». Договір був посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Чолач Галиною Дмитрівною.
Як вбачається із п.2 зазначеного договору, незавершений будівництвом житловий будинок належить ОСОБА_6 на підставі рішення Тернопільського міського суду від 29 травня 2002 року справа №2-4448/02. Земельна ділянка належить ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №007590, виданого Гаї-Шевченківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 22 квітня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010464400747.
Відповідно до п.5 договору продавець стверджує, що на момент укладення цього договору вказане вище майно не перебуває під арештом чи забороною. Зазначено, що згідно з довідкою з Єдиного реєстру заборон на відчуження нерухомого майна №517649-1812 від 10 травня 2004 року житловий будинок та №517650-1812 від 10 травня 2004 року земельна ділянка не перебувають під забороною відчуження (арештом).
В подальшому, у травні 2022 року, позивачі звернулась до ТзОВ «Технічна інвентаризація об'єктів нерухомості» з тим, щоб зробити технічний паспорт на будинок садибного типу та внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Проте, 25 травня 2022 року було зареєстровано тільки право власності на землю та відмовлено у реєстрації права власності на будинок. Підставою відмови стало те, що під час реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено наявність заборони відчуження на вказаний об'єкт нерухомості.
Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 31.05.2022року наявна заборона на нерухоме майно №5230904, об'єкт обтяження незавершений будівництвом житловий будинок та земельна ділянка, адреса: АДРЕСА_1 , зареєстровано Тернопільською районною державною нотаріальною конторою від 02.07.2007 року на підставі договору застави, 1435, 12.02.2000 Приватним нотаріусом Василишин С. Власником майна зазначено ОСОБА_4 . Додаткові дані: архівний запис з феміди № 71340-22 від 14.03.2000 р. Заявник Тернопільська районна державна нотаріальна контора, архівний запис з феміди № 71340-22 від 14.03.2000 р.
Також згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 31.05.2022року наявна заборона на нерухоме майно №5508697, об'єкт обтяження будинок незавершений будівництвом, адреса: АДРЕСА_1 , зареєстровано Тернопільською районною державною нотаріальною конторою від 17.08.2007 року, на підставі рішення б/н 30.07.2001 року Тернопільського міськрайонного суду. Власником майна зазначено ОСОБА_4 . Додаткові дані: архівний запис з феміди №113185-1112 від 24.09.2001 р. Заявник Тернопільська районна державна нотаріальна контора, архівний запис з феміди № 113185-1112 від 24.09.2001 р.
Згідно рішення місцевого суду м.Тернополя від 30.07.2001року стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 56 376 грн. згідно договору позики від 02.01.1999 р. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 держмито в сумі 536 грн. 76 кой. Для забезпечення позову заборонено ОСОБА_4 відчуження належного їй на праві особистої власності незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 .Українки без згоди ОСОБА_3 .
Згідно з вимогами ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічне положення міститься й у статті 321 ЦК України.
Частиною четвертою ст.120 Земельного кодексу визначено, що у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності житлового будинку, будівлі або споруди.
При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 цього Кодексу слід виходити з того, що у разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташовано. За цими нормами визначення прав на земельну ділянку перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16 дійшла наступного висновку.
«47. З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах від 04 квітня 2018 року у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, від 10 квітня 2018 року у справі № 808/8972/15, від 16 травня 2018 року у справі № 826/4460/17, від 23 травня 2018 року у справі № 815/4618/16, від 05 червня 2018 року у справі № 804/20728/14, від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16, від 13 червня 2018 року у справах № 820/2675/17 та 803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
48. Велика Палата Верховного Суду відступає від правових висновків, викладених у зазначених постановах, з огляду на такі причини.
49. Такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.
50. Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.
51. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору….
57. Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.
58. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.»
(!) Таким чином суд наголошує, що спірні правовідносини є цивільно-правового характеру, про в даному випадку Тернопільська районна державна нотаріальна контора не є належним відповідачем. А відтак належним відповідачем за вимогою про скасування запису про обтяження заставою - є заставодержатель, котрим з пояснень нотаріуса Чолач Г.Д., котра вносила запис про обтяження, є АТ КБ Приватбанк.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №523/9076/16-ц зазначила, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Аналізуючи докази, досліджені в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Тернопільської районної державної нотаріальної контори, треті особи без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус тернопільського районного нотаріального округу Чолач Галина Володимирівна, Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК про зняття заборони відчуження об'єкта нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 : №5230904, зареєстрованого Тернопільською районною державною нотаріальною конторою від 02.07.2007 року на підставі договору застави, 1435, 12.02.2000; №5508697, зареєстрованого Тернопільською районною державною нотаріальною конторою від 17.08.2007 року, на підставі рішення б/н 30.07.2001 року Тернопільського міськрайонного суду - до задоволення не підлягають, Тернопільська районна державна нотаріальна контора не є належним відповідачем, в даному випадку у вимозі щодо зняття заборони відчуження об'єкта нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 5230904, зареєстровано Тернопільською районною державною нотаріальною конторою від 02.07.2007 року на підставі договору застави, 1435, 12.02.2000 належним відповідачем мав би бути ПАТ комерційний банк “ПриватБанк” із яким було укладено договір застави.
Вимога щодо зняття заборони відчуження об'єкта нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 5508697, зареєстровано Тернопільською районною державною нотаріальною конторою від 17.08.2007 року, на підставі рішення б/н 30.07.2001 року Тернопільського міськрайонного суду, є не обґрунтованою, оскільки позивачами невірно обрано спосіб захисту їх прав, в даному випаду слід скасовувати заходи забезпечення позову в порядку ст.158 ЦПК, що вжиті згідно рішення місцевого суду м.Тернополя від 30.07.2001року.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Тернопільської районної державної нотаріальної контори, треті особи без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус тернопільського районного нотаріального округу Чолач Галина Володимирівна, Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК про зняття заборони відчуження об'єкта нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 :
№5230904, зареєстрованого Тернопільською районною державною нотаріальною конторою від 02.07.2007 року на підставі договору застави, 1435, 12.02.2000;
№5508697, зареєстрованого Тернопільською районною державною нотаріальною конторою від 17.08.2007 року, на підставі рішення б/н 30.07.2001 року Тернопільського міськрайонного суду
відмовити.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 АДРЕСА_1
Відповідач Тернопільська районна державна нотаріальна контора вул. Котляревського, 27 м. Тернопіль
Головуючий суддяВ. М. Братасюк