Справа № 466/2969/23
Провадження № 6/466/60/23
09 червня 2023 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої - судді Свірідової В.В.
секретар Мошовська М.-О.П.
за участю представника боржника адвоката Андріїва В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за заявою боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,
установив:
адвокат Андріїв В.І. звернувся до суду в інтересах боржника ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21.11.2018 у справі №466/8700/18.
Заяву мотивує тим, що вище згаданою ухвалою тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов'язань, покладених рішенням Сихівського районного суду м. Львова у справі №464/2177/17 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 92 000 доларів США, що еквівалентно на день ухвалення рішення 2388320,00 грн. , процентів за користування коштами у сумі 1 524 263,51 грн., 3 % річних в сумі 276 074,99 грн., оскільки тривале тимчасове обмеження боржника виїзду за кордон є непропорційним і таким, що порушує права боржника.
11.05.2023 від представника стягувача ОСОБА_3 - адвоката Новосядло В.Р. на адресу суду через систему Електронний суд надійшли заперечення проти задоволення заяви.
Зазначила, що Сихівським районним судом м. Львова винесено рішення від 18.07.2017 р. у справі №464/2122/17, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , заборгованість за договором позики 92 000, 00 доларів США, що еквівалентно на день ухвалення рішення становить 2 388 320 грн., процентів за час користування коштами в сумі 1 524 263 грн., 3 % річних в сумі 276 074, 99 грн. та понесених судових витрат. Постановою апеляційного суду Львівської області від 02.05.2018 р. та Постановою Верховного Суду від 24.09.2018 р. рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18.07.2017 р. залишено без змін.
01.06.2018 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. відкрито виконавче провадження №56516972 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в розмірі 92 000, 00 доларів США, процентів за час користування коштами в сумі 1 524 263, 51грн., 3% річних в сумі 276 074, 99 грн. та відповідні відомості внесено в Єдиний реєстр боржників.
В процесі здійснення виконавчих дій, приватним виконавцем виявлено, що боржники (зокрема ОСОБА_1 ) з самого початку обрали шлях ведення в оману щодо свого майнового стану, наявності майна, рахунків, подання неправдивих відомостей, вчинення усіх дій аби унеможливити виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18.07.2017р., хоча і маючи можливість його виконання.
Так, ОСОБА_1 подав приватному виконавцю неправдиву інформацію щодо своїх доходів та майна у Декларації про доходи та майно фізичної особи з недостовіриними даними та з приховуванням майна, зокрема, земельної ділянки, кадастровий номер 4622185200:07:000:0263, яка вже в процесі виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова у справі №464/2122/17 ним же, ОСОБА_1 з'являється у його приватній власності та передається ним, ніби то, за борги третій особі.
Як вказано у листі приватного виконавця від 24.07.2018р. №1793, адресованого ОСОБА_3 , «Солідарний боржник - ОСОБА_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак знятий з реєстрації 11.06.2018р. (це після відкриття виконавчого провадження), згідно наданих пояснень фактично проживає: АДРЕСА_3 , однак перевірити майновий стан боржника за даною адресою не виявилось можливим, оскільки згідно акту приватного виконавця від 04.07.2018р. за вказаною адресою на момент перевірки боржник відсутній, у квартирі перебувають невстановлені особи, громадяни іноземної країни, які з їх слів є туристами та винаймають дане житло, особа боржника їм невідома….».
Однак, як видно з копії його паспорту, яка ним же долучена до Заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, боржник ОСОБА_1 зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що не відповідає його поясненням, які були надані приватному виконавцю.
Усі ці дії свідчать про свідоме небажання та злісне ухилення боржника ОСОБА_1 виконувати рішення Сихіського районного суду м. Львова від 18.07.2017р. на користь ОСОБА_3 .
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; ненадання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким вона володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
У зв'язку із вчиненням усіх дій, які свідчать про умисне ухилення від виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18.07.2017р., приватним виконавцем подане подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18.07.2017р.
Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 07.11.2018р. задоволено подання приватного виконавця щодо обмеження у виїзді за межі України без вилучення паспортного документу, обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 18.07.2017р.
Звертає увагу суду, що як вбачається з Витягу з БД «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 01.03.2014р. по 01.03.2019р. (витяг наданий на вимогу приватного виконавця), (наявний Витяг у матеріалах справи 466/5872/21) ,боржник ОСОБА_1 перетнув більше ніж 30 разів кордон України за вказаний період.
Як вбачається з тексту постанови Львівського апеляційного суду від 06.03.2019р. у справі №464/2122/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (солідарного боржника), апеляційним судом у постанові від 06.03.2019р. встановлено, «як вбачається з витягу з БД «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України стосовно громадянки України ОСОБА_2 , який міститься в матеріалах справи, у період з 01 березня 2014 року по 01 березня 2019 року боржник протягом вказаного періоду здійснила 30 поїздок за межі України.
Поїздки за кордон тягнуть за собою витрати у вигляді витрат на переїзд ( в даному випадку авіа переліт), витрати на оренду/найм житла, харчування та ін., що дає підстави стверджувати, що боржник володіє певними коштами, однак ухиляється від виконання рішення суду та не сплачує борги. За вказаних обставин, задовольняючи подання виконавця, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду, що є підставою для тимчасового обмеження останнього у праві виїзду за межі України».
Відтак, аналізуючи кількість поїздок боржників ОСОБА_1 та солідарного боржника його дружини ОСОБА_2 , ними не вчинено жодних дій та не змінились жодні обставини, які б свідчили про можливість скасувати такі заходи забезпечення, як скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Просить суд у задоволенні заяви відмовити та розглянути заяву у її відсутності та представника стягувача.
В судовому засіданні представник боржника - адвокат Андріїв В.І. заяву підтримав з аналогічних підстав, які викладені у заяві. Просить суд заяву задовольнити.
Боржник та приватний виконавець, будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду заяви, в судове засідання не з'явились, про що свідчать долучені до справи повідомлення.
Заслухавши пояснення представника боржника, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21.11.2018 у справі №466/8700/18 тимчасово обмежено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту, до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Сихівського районного суду м. Львова у справі № 464/2122/17 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в розмірі 92 000, 00 Доларів США, що еквівалентно на день ухвалення рішення становить 2388 320,00 грн., процентів за час користування коштами в сумі 1 524 263,51 грн., 3% річних в сумі 276 074,99 грн.
На даний час рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18.07.2017р. у справі №464/2122/17 солідарними боржниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконано.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником, за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Тобто, за змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення, що примусово виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому, ч. 3 ст. 441 ЦПК України передбачає, що такий захід забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України щодо особи, яка ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням та на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
ОСОБА_1 не виконав судове рішення про стягнення з нього заборгованості, виконавче провадження №56516972 з примусового виконання такого рішення не закінчено. Доказів, які в вказували на те, що божник виконав рішення суду, до суду надано не було.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 441 ЦПК України мотивування є обов'язковою вимогою заяви боржника про скасування тимчасового обмеження в праві виїзду за кордон. При чому вмотивованість заяви - це відображення всіх мотивів та обґрунтувань заяви у її змісті, які забезпечені повнотою доказів, їх достатністю та належністю.
Отже, вмотивованість заяви є свідченням того, що: доводи та міркування сторони (учасника) судового процесу повинні бути відображені у заяві; заявником повинно бути зібрано та подано докази приведеним доводам та обставинам; наведені норми права, якими урегульовані спірні правовідносини, з наданням обґрунтування того, чому ті чи інші правові норми мають бути застосовані у конкретній спірній ситуації, враховуючи попередні два пункти.
Натомість, в своїй заяві боржник зазначає про те, що приватним виконавцем не було доведено факту ухиляння боржника від виконання зобов'язань та те, що обмеження позитивно вплине на сплату боргу за рішенням суду.
Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку, суд не перевіряє обґрунтованість подання про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за кордон, оскільки ухвала з даного питання не оскаржувалась та набрала законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, застосоване тимчасове обмеження прав заявника є цілком виправданим, оскільки воно сприяє погашенню заборгованості боржника перед стягувачем.
Сукупність досліджених обставин справи, не дають на даний час підстав дійти переконливого висновку про наявність обставин, які давали б підстави для скасування обмежувальних заходів, оскільки виконання боргових зобов'язань не підтверджено належними доказами, жодних фінансових документів заявником не було надано, відтак не можна стверджувати про очікуване виконання рішення суду.
Відповідно до частини 8 ст.441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Керуючись ст.ст.259,260,261,441 ЦПК України, суд, -
у задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , ІНПП НОМЕР_1 ) в доход держави 536,80 грн. судового збору.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 13.06.2023
Суддя: В. В. Свірідова