Справа № 523/6896/23
Провадження №2/523/3207/23
"12" червня 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої судді - Кузьміної О.І.,
за участю секретаря - Каранфілової Я.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ «ПриватБанк», від імені та в інтересах якого діє Ляр Д.Ю., 20.04.2023р. звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 29.02.2012 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, однак через порушення зобов'язань та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, у відповідача станом на 13.03.2023р. існує заборгованість у розмірі 33127,85грн., яку позивач просить стягнути на його користь разом з понесеними судовими витратами.
02.05.2023р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в позовній заяві просив справу розглянути у відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в призначений час в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в тому числі шляхом надіслання СМС-повідомлення через додаток «Вайбер» та розміщення оголошення на сайті Судової влади України, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 29.02.2012 року ОСОБА_1 підписала Анкету- заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, отримала кредитну картку, відповідно до тарифів якої банк надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, а відповідач повинна була розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, повертати його зі сплатою відсоткової ставки згідно тарифів на суму залишку заборгованості за кредитом. При цьому, позивач вважає, що своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг.
Відповідно до Умов та Правил, у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти та штраф.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість за користування кредитними коштами.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Вирішуючи питання про стягнення нарахованої банком заборгованості по кредитному зобов'язанню, суд враховує правову позицію, висловлену ВП ВС у справі №342/180/17-ц.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 29.02.2012 року відповідач отримала кредит, відповідно підписавши анкету-заяву та Паспорт споживчого кредиту.
Умови укладеного між банком та відповідачем кредитного договору були погоджені сторонами у встановленому законом порядку і відповідач проти них не заперечував, що підтверджується його підписом у заяві, та Паспорті споживчого кредиту, що разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір.
Тобто даний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
АТ КБ ««ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань по наданню грошових коштів для погашення заборгованості за кредитними договором та з урахуванням внесених коштів на погашення боргу, відповідно до розрахунку станом на 13.03.2023 р. існує заборгованість у розмірі 33127,85 грн., яка складається з: 27382,32 грн. -заборгованості за простроченим тілом кредиту; 5745,53 грн. - заборгованості за простроченими відсотками.
Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, суду не надано.
За приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно правової позиції, висловленої в Постанові Верховного Суду від 16.09.2020р. по справі № 200/5647/18, матеріалами справи підтверджено факт встановлення відповідачу кредитного ліміту, а також користування ОСОБА_1 цими коштами.
З виписки по картковому рахунку вбачається, що позичальник користувався кредитними коштами та частково виконував свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом.
На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірного зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за кредитом в розмірі 33127,85 грн., яка складається з: 27382,32 грн. -заборгованості за простроченим тілом кредиту; 5745,53грн. - заборгованості за простроченими відсотками, підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов'язання.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 2684,00 грн..
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 247, 263-265, 274-282,354 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516, 526, 610, 611, 625, 1050, 1079, 1082 ЦК України, суд,
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул.Грушевського, буд.1-Д, м.Київ, 01001), заборгованість за кредитним договором б/н від 29.02.2012 р. в розмірі 33127,85 грн. (тридцять три тисячі сто двадцять сім гривень 85 копійок), яка складається з: 27382,32 грн. -заборгованості за тілом кредиту; 5745,53 грн. - заборгованості за простроченими відсотками, а також судовий збір в розмірі 2684,00 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. І. Кузьміна
Рішення складено та підписано 12.06.2023 року.