Справа № 513/741/23
Провадження № 3/513/620/23
Саратський районний суд Одеської області
13 червня 2023 року суддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ройлянка, Саратського району Одеської області, учня 11 класу Саратського ОЗЗСО I-III ступенів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 08 вересня 2020 року органом 5144, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст.178 КУпАП,
14 квітня 2023 року о 22 годині 24 хвилини, ОСОБА_1 знаходячись по вул. Чкалова смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, що виразилось у характерному запаху алкоголю з ротової порожнини, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 178 КУпАП.
ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду до суду не з'явилися. ОСОБА_1 через канцелярію суду надав письмові пояснення які були написані в присутності його законного представника ОСОБА_2 , відповідно до яких винним себе не визнав, та пояснив, що 14 квітня 2023 року разом з другом ОСОБА_3 знаходилися по вул. Чкалова в смт Сарата, сиділи на лавці, до них під'їхали працівники поліції та запитали їх чи знаходяться вони в стані алкогольного сп'яніння, на що вони відповіли що ні. Працівники поліції склали на нього адміністративний протокол та попросили його написати пояснення, після чого обіцяли відпустити. Він неодноразово просив працівників поліції викликати його батьків, але йому відповіли, що не треба. Алкоголь в той день він не вживав.
Також через канцелярію суду були надані письмові пояснення законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в яких вона зазначає про те, що від сина її стало відомо, що працівники поліції склали відносно сина адміністративний протокол, відібрали пояснення без її присутності, та зазначила про те, що її син алкоголь не вживав та не вживає взагалі, оскільки займається спортом.
Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов до такого висновку.
За вимогами статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як вбачається з положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, склад правопорушення - сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.
При цьому, об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозиція ч. 1 статті 178 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Відповідно до протоколу серії ВАВ № 763754 від 14 квітня 2023 року, ОСОБА_1 знаходячись по вул. Чкалова смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, що виразилось у характерному запаху алкоголю з ротової порожнини, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 178 КУпАП.
В рішенні Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року заначено про те, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства, а перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі, слід зауважити, що системний аналіз змісту положень КпАП в поєднанні з вказаною позицією Конституційного Суду України та ЄСПЛ, що ураховується з огляду на норми ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, свідчать, що у такого роду провадженнях належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі передбачені ст. 280, та інших обставин, які мають значення для неї, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Відповідно щодо протоколу про адміністративне правопорушення, як доказ, у розрізі норм ст. 251 КУпАП, слід ураховувати, вимоги ст. 256 КУпАП.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку прийняття такого рішення (формування протоколу) має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (інспектором поліції) при прийнятті та складанні протоколу зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні (постанова Верховного Суду від 06 вересня 2019 року у справі № 161/12369/17).
Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України Про національну поліцію встановлено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів адміністративної справи, у ОСОБА_1 , в порушення ч. 2 ст. 33 Закону України Про національну поліцію, працівником поліції були відібрані пояснення, без участі батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Таким чином цей доказ одержаний з порушенням встановленого порядку.
Окрім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні свідки події, суду не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння у громадському місці.
Інших доказів, які б беззаперечно свідчили про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, в ході судового розгляду справи не здобуто.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах Ірландія проти Сполученого Королівства, Яременко проти України, Нечипорук і Йонкало проти України, Кобець проти України).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у суду щодо винуватості особи після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (постанова Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 760/20247/16-а).
За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративних правопорушень передбачений ч. 1 ст. 178 КУпАП, так як у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться судом в цій справі на її користь.
Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин факт вчинення особою правопорушення є недоведеним.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 9, п.1 ч.1 ст. 247, ст. ст. 245, 251, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 178 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційного суду за наслідками апеляційного провадження.
Суддя К. Ю. Рязанова