Справа № 513/463/23
Провадження № 2/513/178/23
Саратський районний суд Одеської області
13 червня 2023 року Саратський районний суд Одеської області, в складі:
головуючого-судді Миргород В.С.,
при секретарі судового засідання Челак В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №513/463/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлі та спорудами в порядку спадкування, -
12.04.2023 року, ОСОБА_1 , звернувся до Саратського районного суду із позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування, яка вмотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав в АДРЕСА_1 . 01 липня 2022 року Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки №110 виданої 10.04.2023 року Плахтіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , на день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 23.01.1997 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 19.09.1961 року Плахтіївською сільською радою Саратського района Одеської області, батьками позивача ОСОБА_1 , російською мовою зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивач, як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину у встановлений законом строк шляхом подання відповідної заяви нотаріусу. 03.10.2022 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. заведена спадкова справа №318/2022, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 03.10.2022 року за №70212393. 28.03.2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 28.03.2023 року позивачу відмовлено у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Згідно технічного паспорту, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , був збудований в 1963 році. Відповідно до виписки з погосподарської книги №12 по Плахтіївській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області, власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , зазначений ОСОБА_2 . Враховуючи викладене спадкодавець ОСОБА_2 був власником вказаного житлового будинку на підставі запису в погосподарській книзі. У зв'язку з чим, вказаний житловий будинок входить до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 . Площа земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд складає 0,22 га, що підтверджується випискою з погосподарської книги №12 по Плахтіївській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області. Документи щодо виділення земельної ділянки були відсутні. Згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості №201-20230331-0005710380 від 31 березня 2023 року складає 35175,46 грн. Позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, під номером АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 13.04.2023 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 24.05.2023 року підготовче засідання у справі було закрито та призначено судовий розгляд справи по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Вельчева Н.М., будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи, шляхом надсилання повідомлень у додаток «Viber», в підготовче засідання не з'явилися. Представником позивача адвокатом Вельчевою Н.М. до суду направлена заява щодо розгляду справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в підготовче засідання не з'явився, про розгляд справи були повідомлені належним чином, шляхом повідомлення про виклик до суду направленого на електронну адресу юридичної особи. До суду відповідачем направлено заяву в якій відповідач просить розглянути справу в підготовчому засіданні без участі його представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч.1 ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку:
Підставою спадкування за законом відповідно положень глави 86 ЦК України є наявність родинних зв'язків з померлою особою. Спадкоємцями також є особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Тобто підставою для спадкування є родинні або інші сталі відносини спадкодавця зі спадкоємцем, і відсутність таких відносин унеможливлює виникнення в особи, що претендує на спадщину, права спадкування на підставі закону, а відтак і виключає виникнення в неї права власності на спадкове майно.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 01 липня 2022 року Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер в с.Плахтіївка Саратського району Одеської області ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років. (а.с.5).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 . Родинні зв'язки між позивачем та ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданого 19 вересня 1961 року Плахтіївською сільською радою Саратського району Одеської області, згідно якого « ОСОБА_4 » (мовою оригіналу) народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Плахтіївка Саратського району Одеської області, в якому в графі батько записано « ОСОБА_2 » (мовою оригіналу) (а.с.7).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до довідки від 31.03.2023 року №73/0116, приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І., заведена спадкова справа №318/2022 до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, після смерті батька ОСОБА_2 , який звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом. Осіб, які б мали право на обов'язкову частку в спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України немає. (а.с 31).
Відповідно до заповіту складеного 25 вересня 2006 року ОСОБА_2 , 1933 року народження, що мешкав у селі Плахтіївка Саратського району Одеської області та завіреного секретаререм вказаної сільської ради Т.М. Саламахою, все майно, де б воно не було та з чого б воно не перебувало, та все те, що буде належати спадкодавцю на день його смерті, та все те на що він буде мати право по закону, та все, щобуде належати йому на день його смерті, він заповів ОСОБА_1 , 1961 року народження, в повному обсязі.(а.с.50)
Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 28 березня 2023 року, відмовлено позивачу ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки він не надав документи, що посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно, повідомивши, що такі документи відсутні.(а.с.32)
Пунктом 4.15 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок), передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Тобто у встановлений законом строк позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину не видавалось за відсутності правовстановлювального документу на об'єкт спадкового майна, домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а іншого способу захисту свої прав окрім звернення з позовом до суду у позивача немає, тому він вимушений був звернутися до суду з цим позовом.
На підтвердження права власності на спірне майно, позивачем надано виписки з по господарської книги №12 від 09.03.2023 року №92, виданої Плахтіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами. (а.с. 13).
Відповідно до довідки №68, виданої 13.02.2023 року Плахтіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 на день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до погосподарської книги, рахувався головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с.11).
Відповідно до довідки №110, виданої 10.04.2023 року Плахтіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день своїй смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та до складу його сім'ї, що сумісно з ним проживали та вели спільне господарство входив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .(а.с.10).
Відповідно до виписки з по господарської книги №12 по Плахтіївській сільській раді (вих.№92 віл 09.03.2023 року) головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Загальна площа домогосподарства 68,8 кв.м.
З технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами вбачається, що житловий будинок, прибудови, сарай, підвал, гараж та вбиральню споруджено у 1963 році. Тобто судом встановлено що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , створене у 1963 році (а.с.14-29).
Вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність). До 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. Обов'язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об'єкти нерухомості введена лише з 29.06.1998 року.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на момент реєстрації права спадкодавцем регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року.
Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР (що була чинна на момент набуття у власність спадкодавцем житлового будинку з надвірними спорудами) підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у по господарських книгах.
Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок. За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Роз'яснення щодо того, що правильним є застосування саме вказаних норм, міститься в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» наведено роз'яснення судам щодо розгляду аналогічних спорів з приводу спадкування майна та його реєстрації.
Згідно погосподарської книги №12 по Плахтіївській сільській раді, головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Загальна площа домогосподарства 68,8 кв.м.
Таким чином, будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, під номером АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 , але право власності на нього останій відповідно до чинного законодавства не зареєстрував.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст. 328 ЦК України).
Зважаючи на те, що будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, під номером АДРЕСА_1 , зареєстрований в сільській раді на ім'я ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та розташований на відведеній для цього земельній ділянці, він може бути об'єктом спадкування.
Згідно з Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З вищенаведеного випливає, що іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивача немає та позивач правильно у розумінні ст.16 ЦК України обрав спосіб захисту порушеного права.
Враховуючи викладені обставини справи та вимоги Закону, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, позов про визнання права власності на майно в порядку спадкування підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, під номером АДРЕСА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, під номером АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 13 липня 2023 року.
Суддя В. С. Миргород