Справа № 510/1608/22
Провадження № 510/653/23
22.05.2023 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Бошкова І.Д.
за участю: секретаря Березенко С.П.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , діючої в своїх інтересах та інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: служба у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності,
Відповідачі у підготовче судове засідання не явились, надали суду заяви в яких просили розглянути справу у їх відсутності, не заперечували проти задоволення позовних вимог.
Позивач на задоволенні позовних вимогах наполягала, просила розглянути справу без її участі та участі позивача, про що надала відповідну заяву.
Представник третьої особи: служби у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, у підготовче судове засідання не явилась, надала суду заяву в якій просила розглянути справу без її участі, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ; копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 ; копія договору дарування від 11.02.2022р.; копія акту приймання - передачі нерухомого майна від 11.02.2022р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості квартири від 30.06.2022р.; копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія довідки про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_2 ; копія свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 19.07.1999р.; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії 20.09.2022р.; копія спадкової справи, яка відкрита після смерті ОСОБА_6 .
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 . За життя йому належала 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 19.07.1999р. Інші 2/3 частини квартири належать відповідачам по справі.
На випадок смерті ОСОБА_6 не розпорядився належним йому майном, заповіт не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є сторони по справі: дружина, діти та батьки. У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , дружина - позивач ОСОБА_1 діюча в інтересах дітей: ОСОБА_8 , 2007 р.н. та ОСОБА_9 , 2009 р.н. звернулась до нотаріальної контори із завою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу № 111/2022. Відповідачі, тобто батьки спадкодавця ніяких дій щодо прийняття спадщини не вчинили, на час розгляду справи на спадщину не претендують не заперечують щоб спадщина була оформлена на ім'я дітей спадкодавця. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 20.09.2022р. нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову.
Таким чином, позивач діюча в інтересах дітей прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого чоловіка та вважає, що діти мають всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.
Крім того, 11.02.2022р. відповідачі будучи власниками 2/3 частин спірної квартири, подарували позивачу ОСОБА_1 належні їм частини та уклали відповідний договір. Відповідачі передали позивачу у дар вищезазначене нерухоме майно, а позивач його прийняла у дар. Сторони уклали письмовий договір дарування та домовились, що після підписання договору посвідчать укладений договір дарування в нотаріальному порядку. Через деякий час позивач звернулась до відповідачів із вимогою про посвідчення договору у нотаріальному порядку, але досі договір нотаріально не посвідчений. Позивач, вважає, що вони ухиляються від нотаріального посвідчення договору та звернулась до суду із відповідним позовом для захисту своїх прав.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Відповідно до ч.1ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч.1ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 діюча в інтересах неповнолітніх дітей у передбачений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже діти вважаються такими що її прийняли. Інші спадкоємці - відповідачі (батьки спадкодавця) на спадщину не претендують, про що надали суду відповідні заяви. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач діюча від імені дітей прийняла спадщину в порядку ч.1ст.1269 ЦК України, оскільки її воля, була виражена у її діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 діюча в інтересах дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняла спадщину в порядку ч.1ст.1269 ЦК України, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Щодо вимог про визнання права власності на 2/3 частини квартири, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню
Згідно ч. 4 ст. 722 ЦК України, прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
Згідно норм ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно матеріалів справи, сторонами, при укладанні договору дарування була досягнута угода по всіх істотних умовах, крім того відбулось повне виконання договору, а саме відповідачі передали позивачу нерухоме майно та документи на нього, а позивач прийняла майно, фактично вступила у володіння цим майном.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов'язки відповідачів щодо нерухомого майна та встановленні права на нерухомість у позивача, тому є правові підстави визнати договір дарування нерухомого майна дійсним та визнати право власності на нерухоме майно за позивачем.
Керуючись ст.ст.12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 діючої в своїх інтересах та інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .
Договір дарування від 11.02.2022р. укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - визнати дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков