Справа № 489/1981/23
Провадження № 2/522/4979/23
про залишення позову без руху
12 червня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області про визнання права власності,
До Приморського районного суду м. Одеси 07.06.2023 року за територіальною підсудністю надійшла справа ОСОБА_1 до Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області про визнання права власності .
Згідно матеріалів позову, позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Матеріали справи суддя отримала 08.06.2023 року.
Ціна позову була визначена позивачем у сумі 100 000 грн.
Разом із тим, у матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази, що підтверджують дійсну вартість спірного майна на момент пред'явлення позову, яка б відповідала сплаченій сумі судового збору.
Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.
У відповідності до ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Як вказано у п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК (нині діюча ст. 176 ЦПК України) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна.
Позивачем не додано до позовної заяви доказів, що підтверджують дійсну вартість спірного майна з відповідним визначенням ціни позову на момент пред'явлення позову, що підлягає грошовій оцінці.
Таким чином, позивачу для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову та відповідно цього визначити ціну позову.
За змістом ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подання позову становить 1 073,60грн. (2684 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подання позову становить 13 420грн. (2684грн х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Суддя враховує, що від правильності вирішення питання щодо зазначення позивачем ціни позову залежить визначення вірної суми судового збору, яка підлягає сплаті.
Між тим, доказів сплати судового збору позивачем до позову не додано.
Також, суд звертає увагу на те, що позивачкою не сплачено навіть мінімальний судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Позивач у позовній заяві просить звільнити її від сплати судового збору як малозабезпечену особу, єдиним джерелом доходу якої є пенсія у розмірі 2 760грн, а сплата навіть мінімального розміру судового збору це половина її місячного доходу.
Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви, дійшов до висновку про те, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, враховуючи наступні підстави.
Згідно з ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).
Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору надано довідку про доходи №1868 7582 1328 9819 від 18.04.2023 року, сума її пенсії за період з 01.01.2023 року по 30.04.2023 року складає 10 520грн.
Проте цих документів не достатньо для висновку визначити й визнати майновий стан скаржника таким, щоб звільнити його від сплати судового збору. З цих документів також не можна визначити, що у скаржника немає інших доходів.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №335440856 від 13.06.2023 року, позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, площею 3,44га, за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с/рада Посад-Покровська, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6520385000:07:008:0020.
Крім того, відповідно вказаної довідки №335440856 від 13.06.2023 року, позивачка ОСОБА_2 є орендодавцем вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 10.06.2017 року, строк дії якого зазначено 25.09.2027 рік, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).
Таким чином, враховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому в позові не зазначено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає останньому сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі на момент подання позовної заяви, а також, враховуючи, що позивачка є орендодавцем земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 10.06.2017 року та відповідно повинна отримувати орендну плату, про що в позовній заяві взагалі нічого не зазначено, тому відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення судом від сплати судового збору.
Згідно зі п. 3 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно, то наслідки залишення позовної заяви без руху застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням скаржника, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було.
Крім того, позивачем не зазначена площа будинку та які саме господарські будівлі та споруди, не надано технічної документації щодо підтвердження площі спірного будинку.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід:
-надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову, визначити та зазначити у позовній заяві ціну позову з урахуванням дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову;
-надати технічну документацію в підтвердження площі будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також зазначити, на які саме господарські споруди та будівлі позивачка просить визнати право власності, з наданням також технічної документації;
-сплатити судовий збір, виходячи зі ставки як за вимогу майнового характеру та виходячи із ціни позову; на наступні реквізити:
«Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Приклад заповнення графи "Призначення платежу":
*;101; НОМЕР_1 ;Судовий збір, за позовом ОСОБА_3 , Приморський районний суд м.Одеси.»
У відповідності з ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.
Керуючись ст.ст.3, 10-13, 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Домусчі
12.06.2023