Справа № 522/10441/23
Провадження № 2-з/522/197/23
12 червня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді: Косіциної В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Миронюк М.П. про забезпечення позову,
30 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБЕР» та ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, витребування майна з чужого незаконного володіння.
За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.
31 травня 2023 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБЕР» та ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без руху.
07 червня 2023 року до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Миронюк М.П. надійшла заява з додатками, а саме з квитанцією про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 08 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено загальний порядок розгляду справи та призначено проведення підготовчого судового засідання.
08 червня 2023 року суду була подана заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме, квартиру під АДРЕСА_1 , загальною площею 185,3 кв.м. (Реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2648516251100) та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з квартирою.
Судом встановлені наступні обставини.
Позивач оскаржує факт законності набуття відповідачами права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В зв'язку з чим, позивач просить витребувати нерухоме майно, з чужого незаконного володіння, на користь власника вказаного майна.
Позивач вважає, що існують ризики того, що під час розгляду цієї справи квартира буде відчужена третім особам, у зв'язку з чим на неї необхідно накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які правочини та дії, пов'язані із розпорядженням правами на квартиру.
Також вказав, що наразі власником іпотечної квартири є ОСОБА_2 , яким силою виселено позивача з квартири, яка є єдиним житлом і де потім змінено замки та встановлено сигналізацію, незважаючи на те, що в квартирі залишились речі позивача та його сім'ї, меблі, документи.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо забезпечення позову, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 N 756/2609/20 (провадження N 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:
"Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу".
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
З огляду на зазначене, на матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення, суд вбачає, що між сторонами існує реальний спір щодо предмету позову, яким є квартира АДРЕСА_1 .
Станом на 12.06.2023 року згідно відомостей з Державного реєстру речових прав є відповідач ОСОБА_2 .
За таких обставин обраний позивачем вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що перебуває у володінні відповідача є співмірними із заявленими позовними вимогами, відповідає майновому характеру заявлених вимог та випливає з фактичних обставин справи, оскільки через ризик відчуження майна на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту нежитлового будинку може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.
При цьому судом враховано, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту лише тимчасово обмежить права відповідача щодо розпорядження майном, яке фактично перебуває у його володінні, проте такі заходи не перешкоджають користуванню відповідачем власністю, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Виходячи з викладеного, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту про які просить позивач, фактично будуть спрямовані на охорону його матеріально-правових інтересів від можливих недобросовісних дій із боку відповідачів, з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Тому захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на час розгляду справи відповідає предмету позову, є розумними, обґрунтованими, адекватними, співмірними та такими, що відповідають предмету позову.
Таким чином заява про забезпечення позову в частині накладення арешту підлягає задоволенню.
Щодо вимоги щодо заборони вчинення вчинення реєстраційних дій то на думку суду вона не відповідає майновому предмету позову, а тому в цій частині суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Миронюка М.П. про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 185,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2648516251100).
Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам для негайного виконання, яких стосуються заходи забезпечення позову і відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом (ч.1 ст. 157 ЦПК України).
Суддя Косіцина В.В.