Справа №522/7116/23
Провадження №2-а/522/212/23
05 червня 2023 року м.Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кулябко О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 10.04.2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ОДП 1175826 від 06.04.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, провадження у даній справі - закрити, стягнути з Департаменту на його користь моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн. та суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1 073,60 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням Петулько А.Ю. було винесено постанову серії ОДП 1175826 від 06.04.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., в якій неповно з'ясував обставини справи. Позивач стверджує, що в оскаржуваній постанові зазначено, що «водій транспортного засобу Peugeot 206, д.н.з. НОМЕР_1 , 06.04.2023 року о 12.45 год. в м.Одеса, Французький бульвар, 10, здійснив стоянку на тротуарі (не на краю, навіть якщо для руху пішоходів залишилось не менше 2 м), чим порушив п.15.10.в. ПДР «Стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м», проте вважає, що ним виконано усі три необхідні умови в межах вимог п.15.10.в ПДР, а саме, зупинку ним було здійснено легковим автомобілем, на краю тротуару, для руху пішоходів залишилось 2,7 м. Вважає, що вина не доведена та в його діях відсутній склад і події правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП, тому просив закрити провадження відповідно до п.1 ст.247 КУпАП. Також вважає, що він поніс сильні душевні страждання, відчув приниження честі та гідності як фізичної особи, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн.
Матеріали позову суддя отримала 11.04.2023 року.
Ухвалою суду від 13.04.2023 року позовну заяву було залишено без руху. Недоліки позову були усунуті 17.04.2023 року.
Зазначену заяву про усунення недоліків суддя отримала 18.04.2023 року.
Ухвалою суду від 21.04.2023 року провадження у справі відкрито, справу ухвалено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з призначенням судового засідання на 01.05.2023 року.
У судове засідання призначене на 01.05.2023 року сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 05.06.2023 року.
У судове засідання призначене на 05.06.2023 року представник Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху ОМР не з'явилася, 12.05.2023 року на електронну адресу суду надала відзив, в якому просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування відзиву зазначено, що 06.04.2023 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху ОМР Петулько А.Ю. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія ОДП 1175826, стосовно правопорушення, яке мало місце у м.Одеса на Французькому бульварі, 10, а саме водієм транспортного засобу PEUGEOT 206, д.н.х. НОМЕР_2 вчинено правопорушення передбачене п.15.10 «в» ПДР, а саме «Стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м». Дане правопорушення було зафіксовано в режимі фотозйомки, відповідно до ст.14-2 КУпАП. Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що водій наділяється правом на здійснення стоянки автомобіля на тротуарі за умови одночасного дотримання трьох вимог, а саме: стоянка здійснюється легковим автомобілем та мотоциклом; стоянка здійснюється на краю тротуару; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. Проте, позивач припаркував автомобіль на відрізку тротуару, який відмежований від дороги трамвайним полотном, а тому для здійснення паркування позивач здійснив рух безпосередньо по тротуару та трамвайному полотні, чим фактично створив загрозу життю та здоров'ю іншим учасникам дорожнього руху. Тротуар - це елемент дороги призначений для руху пішоходів і аж ні як не для руху транспортних засобів. Крім того, вважають, що надані Позивачем матеріали фотофіксації жодним чином не спростовують порушення ним ПДР.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, 22.05.2023 року на електронну адресу суду надав відповідь на відзив, в якому свої позовні вимоги підтримав та зазначив, що відповідач в відзиві не вказав правові норми, які б визначали інше призначення та використання тротуару та трамвайної колії, окрім тих, що зазначені в ПДР. Вважає, що і тротуар, і трамвайна лінія являються конструктивно різними елементами дороги, мають суттєво різне призначення і не можуть бути застосовані одне в складі іншого. Крім того, вважає, що відповідач висловлює суто свої припущення стосовно здійснення руху «безпосередньо по тротуару та трамвайному полотні, чим фактично створив загрозу життю та здоров'ю іншим учасникам дорожнього руху, при цьому не надає ніяких доказів.
Відповідно до ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.205 КАС України).
З урахуванням ч.1 ст.205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою складання повного тексту рішення є 12.06.2023 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 06.04.2023 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Петулько А.Ю. за постановою серія ОДП 1175826 водія автомобіля Peugeot 206, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
У постанові серії ОДП 1175826 від 06.04.2023 року зазначено, що 06.04.2023 року о 12.45 год. в м.Одеса, на вул.Французький бульвар, 10, водій транспортного засобу Peugeot 206, д.н.з. НОМЕР_3 , здійснив стоянку на тротуарі (не на краю, навіть якщо для руху пішоходів залишилось не менше 2 м), чим порушив п.15.10.в. ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
В постанові зазначено, що ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення можна на веб-сайті в мережі Інтернет.
У зв'язку з вищезазначеним, водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Юридичною підставою для відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, інспектора з паркування в даному випадку, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена законодавством.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Законом України від 27.09.2018 року 2262-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів», уповноважено розглядати справи про порушення правил дорожнього руху інспекторів з паркування. Цим же законом ч.2 ст.268 КУпАП доповнено реченням такого змісту: "Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу".
Відповідно до ст.279-1 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положенням ст.14-2 КУпАП передбачено, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Зазначеною нормою встановлений спеціальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Така фото фіксація суду надана.
Положення ч.3 ст.279-1 КУпАП передбачають, обов'язок посадової особи уповноваженого на розгляд справи винести постанову про накладення адміністративного стягнення безпосередньо на місці виявлення вчиненого правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року за № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30.05.2019, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Відповідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.15.10.в ПДР, стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Відтак, зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що водій наділяється правом на здійснення стоянки автомобіля на тротуарі за умови одночасного дотримання трьох вимог, а саме: стоянка здійсниться легковим автомобілем та мотоциклом; стоянка здійснюється на краю тротуару; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Суд звертає увагу на те, що за диспозицією п.п.«в» п.15.10 ПДР України краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля дорожньої полоси для руху транспортних засобів. При цьому, паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні 2 метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення вільного руху тротуаром.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачено, зокрема, що порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оскаржуючи постанову про адміністративне правопорушення, позивач не надав жодного належного і допустимого доказу, який би підтвердив, що дії посадової особи були неправомірними і такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Натомість з матеріалів фотофіксації, долучених як позивачем так і відповідачем, чітко вбачається, що автомобіль Peugeot 206, д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 , припаркований не на краю тротуару, що примикає до проїзної частини, а безпосередньо на тротуарі, в місці, яке не позначено відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушено вимоги п.15.10 Правил дорожнього руху України.
Крім того, транспортний засіб припаркований на відрізку тротуару, який відмежований від дороги трамвайним полотном, а тому для здійснення паркування позивач здійснив рух безпосередньо по тротуару та трамвайному полотні.
Згідно правил дорожнього руху України тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Враховуючи зазначене тротуар це елемент дороги призначений для руху пішоходів і аж ні як не для руху транспортних засобів.
Таким чином, здійснивши стоянку транспортного засобу на тротуарі не біля краю проїзної частини дороги, водій ОСОБА_1 не підпадає під виключення з заборони, а відтак порушує правила зупинки та стоянки, визначені в ПДР.
До того ж, для паркування в даному місці автомобіля позивач ОСОБА_1 однозначно не уникнув руху транспортного засобу - джерела підвищеної небезпеки по тротуару та трамвайній колії та не убезпечив тим самим пішоходів, не забезпечив вільного руху тротуаром, як того вимагає п.11.13 Правил дорожнього руху.
На підтвердження зазначеного відповідачем були надані фотознімки, з яких вбачається, що позивач міг здійснити рух на тротуар або через трамвайні колії, або безпосередньо рухатися по тротуару, оскільки вздовж трамвайної колії розташовані зелені насадження (дерева), тим самим порушивши Правила дорожнього руху.
Відповідно до п.11.13 ПДР, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1, 26.2 та 26.3 цих Правил.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується фотознімками, які долучені до матеріалів справи.
Таким чином, позивачем суду не було надано належних та допустимих доказів щодо спростування факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме того, що водієм не було порушено вимог п.15.10.в ПДР України «Стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м».
В свою чергу, стороною відповідача надано фотофіксацію, яка повністю підтверджує наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху, що обумовило правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП.
З огляду на наведене, суд приходить до переконливого висновку про те, що при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП 1175826 від 06.04.2023 року інспектор з паркування ОСОБА_2 діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, та правомірно притягнув правопорушника ОСОБА_1 до передбаченої законом адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
У зв'язку з тим, що судом не встановлено порушень щодо винесення оскаржуваної постанови, суд також не знаходить підстав для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Враховуючи вищевказане суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.19, 63 Конституції України, ст.ст.2, 14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч.3 ст.194, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 294 КАС України, ст.ст.9, ч.1 ст.122, 222, 251, 252, 254, 258, 268, 276, 280, 283 КУпАП, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м.Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 12.06.2023 року.
Суддя: Домусчі Л.В.